Отже, валютна біржа відрізняється від інших специфічністю свого товару, яким є валюта. В основному валютна біржа — це організація, яка охоплює мережу покупців і продавців та створе-на з метою надання сприятливих умов для укладення торгових операцій з валютою. В ряді країн такі організації існують самос-тійно. На них здійснюється торгівля валютою у великих масшта-бах на основі попиту і пропозиції. Встановлений на валютних біржах курс вважається офіційним валютним курсом і кладеться в основу для розрахунків між банками та їх клієнтами. В роботі таких бірж часто приймають участь представники держави.

Валютні біржі розповсюджені в країнах Західної Європи. В Італії функціонує декілька валютних бірж: в Мілані, Римі, Генуї і Венеції. На кожній курси встановлюються маклерами біржі з участю представників держави. Тут дозволено в якості розрахун-кового курсу використовувати такий, що розраховується як се-редньоарифметичний на базі курсів інших бірж. В Німеччині діє 4 валютних біржі — у Франкфурті-на-Майні, Гамбурзі, Дюссель-дорфі та Мюнхені. На цих біржах офіційними маклерами щоден-но встановлюються курси валют. Ці курси є обов'язковими для банків, які проводять розрахунки з клієнтами. Координуючу роль серед бірж відіграє Франкфуртська.

У Франції функціонує одна валютна біржа — в Парижі, на якій діють державні маклери. У Відні курси встановлюються біржовим маклером спільно з центральним банком Австрії. У Скандинавських країнах курси встановлюються представниками комерційних банків і центрального банку. Курс розраховується по відношенню до фунту стерлінгів, на основі якого вже розра-ховуються курси інших валют з врахуванням діючих ринкових курсів.

Як вже згадувалося вище у США немає спеціалізованої валютної біржі. Тут перевага надається міжбанківському валют-ному ринку, де і утворюється середній курс, що є основним для здійснення операцій купівлі-продажу. Потужним валютним цен-тром у США виступає Нью-Йорк. Інші центри знаходяться у Бостоні, Чікаго, Сан-Франциско і Новому Орлеані. Торгівля валю-тою на міжбанківському валютному ринку США здійснюється за допомогою посередництва незалежних приватних торговців валю-тою, які можуть бути або посередниками, або діяти за свій рахунок.

Окремої валютної біржі немає і у Великобританії. Взаємозв'я-зок підтримують між собою десять основних банків, які й визна-чають щоденно середній курс. Решта банків та інші організації орієнтуються на визначені курси. Курс долара до фунту стерлін-гів, що складається на цьому ринку, в кризові періоди оголошу-ється в засобах масової інформації.

Відсутня валютна біржа і у Швейцарії. Тут курс визначається на основі щоденного опитування ведучих торговців валютою.

Але, як правило, всі операції з валютою у всіх країнах проходять при посередництві банків .

Введення національних валют в країнах колишнього СРСР зумо-вило необхідність створення власного валютного ринку з метою визначення національної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют.

До необхідності створення валютного центру — валютної біржі — підійшли ще до розпаду СРСР. Наприкінці 1990 року Держбанк СРСР і центральні республіканські банки стали нада-вати комерційним банкам ліцензії на проведення валютних опе-рацій. Але прямі контакти між банками не задовольняли вимог валютного ринку. Перші торги на валютній біржі в м. Москві відбулися 9 квітня 1991 року. Основною функцією даної валютної біржі стала організація двосторонніх угод по продажу і купівлі іноземної валюти по курсу, що склався в результаті попиту і пропозиції.

Дана біржа стала основою для виникнення російського ва-лютного ринку та нової біржі, яка зараз носить назву Москов-ської міжбанківської валютної біржі. Станом на липень-серпень 1993 року на даній валютній біржі помітна тенденція до росту об'єму біржових операцій та підвищення їх ліквідності, а також до розширення операцій з різноманітними валютами, починаючи від українського карбованця закінчуючи німецькими марками.

Зараз по своїм можливостям валютний ринок Росії наближа-ється до західних. Тут вже здійснюють кросс-валютні операції обміну, операції купівлі-продажу валютних ф'ючерсів. Тим біль-ше, що валютний ринок Росії складається на основі чисельних валютних бірж, основні з яких знаходяться у Москві, Санкт-Пе-тербурзі, Ростові-на-Дону, Новосибірську, Екатеринбурзі та Вла-дивостоці.

В Україні також існує валютна біржа, яка створена як відділ при Українській фондовій біржі. На перших торгах предметом купівлі-продажу став американський долар і лише через 6 місяців почали торгувати німецькими марками. В період інфляції, яка існує на сучасному етапі, державі доводиться стримувати її темпи. Для цього проводяться різноманітні заходи щодо підвищення курсу українського купону, який Декретом Кабінету Мі-ністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контро-лю" від 19.02.1993 року визнаний українською національною гро-шовою одиницею.

Зараз валютна біржа в Україні не працює. На ній проводять-ся поки що пробні торги з валютними опціонами. Курс україн-ського купону по відношенню до іноземної валюти встановлює Національний банк України.

На сьогодні за досвідом нам слід звертатись до країн, що мають стійку валюту і врегульований валютний ринок.

2.2. Види угод, що укладаються на валютних біржах.

Механізм біржової торгівлі девізами, в результаті якої скла-дається, курс іноземної валюти, розглянемо на прикладі Європи, а саме Німеччини. Центрами такої торгівлі тут є Берлін, Франкфурт-на-Майні, Дюссельдорф, Гамбург і Мюнхен. Реєстрація біржового курсу здійснюється у Франкфурті, де знаходиться Федеральний німецький банк (Бундесбанк) — центральний банк країни, при одночасній участі інших біржових центрів. В угодах беруть участь 60 банків. Біржові засідання починаються о 13 годині і тривають біля години. Встановлюється середній курс, на основі якого фіксуються надбавки (премії) і скидки (дисконт), тобто реєструються офіційні курси покупців і продавців.

Це відбувається таким чином.