Особливістю даних операцій є те, що стандартизовані ф'ючерсні контракти виписуються лише на певний вид валюти, а саме: долари США і Канади, фунти стерлінгів, німецькі марки, япон-ські йєни, швейцарські франки і французькі франки. Вони вико-ристовуються в основному професіоналами та особами з недос-татньо високою кредитоздатністю, щоб отримати доступ до стро-кових іноземних біржових ринків кредитів.

У ф'ючерсних контрактах детально регламентуються всі умо-ви угоди — сума, строк, метод розрахунків і т. і. Мінімальний об'єм валют, який допускається до торгів, для кожної валюти різний. Так, наприклад, фунт стерлінгів — 25000, канадський долар — 100000, французький франк — 250000, японська йєна -12500000, швейцарський франк, німецька марка, ЕКЮ — 125000.

При укладенні угоди вноситься певний гарантійний депозит. Курси валют по ф'ючерсним угодам котируються у формі "аут-райт", тобто прямо, без виділення премій чи дисконту. Суми цих угод набагато менші величини міжбанківських термінових угод і використовуються для хеджування та отримання спекулятивного прибутку.

Наведемо приклад. Компанія АБВ, яка очікує поставку через 6 місяців 100000 фунтів стерлінгів по ціні: 1 ф. ст. = 1,2150 дол., ризикує тим, що через деякий час курс фунту стерлінгів знизить-ся. Компанія вирішує застрахувати свій можливий ризик на ф'ючерсному ринку. Вона продає 100000 фунтів стерлінгів по існуючому курсу, тобто 1,2150 долара за фунт стерлінгів. Через певний проміжок часу курс дійсно понизився до 1,1850 дол. за ф. ст. На ф'ючерсному ринку компанія виграє 0,0300 долара на 1 ф. ст., тобто сторона, яка програла, сплачує різницю в сумі 3000 доларів. Отже, компанія АБВ, сплативши за отриману валюту (100000 ф. ст.) 121500 доларів покрила витрати, отримавши на ф'ючерсному ринку 3000 доларів і реально витратила 118500 дола-рів за придбання 100000 фунтів стерлінгів, тобто по курсу 1,1850 дол. за ф. ст.

Різновидом термінових операцій є опціонні. Валютні опціони, як і ф'ючерсні або форвардні угоди, не є засобами для збільшення капіталу. Більше того, вони використовуються для хеджування з метою здійснення контролю над наявними або можливими ва-лютними сумами. Валютні опціони також використовуються вик-лючно для отримання прибутку при торгових угодах з метою прогнозування основного обмінного курсу. Валютні опціони ста-ли одними з найбільш важливих та гнучких інструментів хеджу-вання на валютному ринку. Основною відмінністю між опціоном та іншими фінансовими операціями є те, що опціон — це право, а не зобов'язання.

Валютними опціонами користуються на протязі багатьох ро-ків, але суми були незначними і операції проводилися поза біржею, тобто організованого оформленого продажу не було. Перші угоди з біржовими опціонами були здійснені на Філадель-фійській біржі у 1982 році. На Чикагській біржі опціонний контракт на ф'ючерсну угоду з німецькими марками впер-ше був укладений у 1984 році, опціонні форвардні контракти з франками Швейцарії і фунтом стерлінгів — у 1985 році, з йєною - в 1986. Лондонська міжнародна фінансова біржа використовує опціонні контракти на два види валют — фунт стерлінгів та німецькі марки. Біржа індексів і опціонів, як підрозділ Чикагської комерційної біржі, торгує опціонами на ф'ючерсні контрак-ти також лише по окремим видам валют: австралійським доларам, фунтам стерлінгів, канадським доларам, німецьким маркам, япон-ським йєнам, швейцарським франкам. Але поряд з такою широ-кою торгівлею валютні опціони в деяких країнах або заборонені, або укладаються в обмежених кількостях, так як носять спекуля-тивний характер.

Це є помилковою точкою зору, тому що біржа, де здійсню-ються угоди на строк з валютою, виконує найважливіші функції в торгівлі на строк і торгівлі опціонами, а саме:

по-перше, вона є центральним діючим ринком, який зводить в собі воєдино різноманітні курсові коливання і тим самим їх нівелює;

по-друге, вона є ринком, який в рівній мірі доступний всім;

по-третє, вона є ринком, який виключає певні кредитні ризи-ки.

Кліринговий розрахунок в однаковій мірі діє для кожного покупця як продавця і для кожного продавця як для покупця.

Опціонні операції з валютою передбачають право купити або продати валюту по курсу, зафіксованому в момент, укладення угоди в межах встановленого строку або відмовитися від першо-початкової домовленості. Продавець опціону отримує премію в будь-якому випадку, не залежно від того, укладена угода чи ні. Відповідно до існуючих опціонів на товарних та фондових біржах опціони на валютних біржах бувають двох видів: опціон-кол — право купити і опціон-пут — право продати.

Основні терміни на ринку валютних опціонів наступні:—

покупець опціону — володар опціону;—

продавець опціону — опціонодавач;—

стерлінгова пряма угода — право купити фунти стерлінгів, а продавати долари;—

доларова обернена угода — стерлінгова пряма угода;—

премія — ціна опціону;—

шукана сума — сума валюти, з якою опціон співвідносить-ся;—

курс угоди — обмінний курс, при якому можливо здійснен-ня опціону;—

кінцевий строк — останній строк, коли можливо здійснити опціон.

Європейський опціон може бути здійснений лише в останній день, американський — в будь-який час до закінчення строку опціону, включаючи кінцевий строк опціону.

Біржові опціони — це стандартизовані контракти з фіксацією встановленої дати погашення, курсів угод, об'ємів контракту, хоча кожна біржа має власні вимоги До контрактів та правила здійснення угод. Біржові опціони характеризуються наступним: грошові одиниці завжди котируються відносно долара США; тільки основні валюти є предметом торгівлі; курси угод встанов-люються з певним інтервалом; і котируються в доларах США або у процентах від грошових одиниць. Наприклад, 1,75—1,80 доларів США при угоді з фунтами стерлінгів, 0,0076 доларів США при угоді з йєнами і т. і.

Так, угода з попередньою виплатою