чек» можливе також в іншому банку. Перебуваючи у віддаленому місці, клієнт звертається для дозавантаження «електронного чека» готівкою у будь-яку установу банку, де встановлено платіжний термінал. Через платіжний термінал зазначена установа банку зв'язується з банком-емітентом, надаючи йому необхідну інформацію, після чого банк-емітент повинен здійснити перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».
У разі відсутності коштів на поточному рахунку фізичної особи (вкладному рахунку) банк-емітент надає короткостроковий кредит клієнтові на термін 1-2 дні, тобто на період проходження платежу з обслуговуючого банку в банк-емітент.
За користування кредитом клієнт повинен сплатити банку-емітенту відсотки. Надання кредиту передбачається угодою, яка укладається між клієнтом і банком-емітентом при одержанні платіжної картки. Встановлені обслуговуючим банком комісійні за виконання цієї операції зараховуються в дохід банку.
Трансакції з інформації про операції, виконані за допомогою платіжних карток «електронний чек», передаються протягом дня з платіжних терміналів та банкоматів до процесингового центру, до вона обробляється і сортується відповідно до МФО банків-емітентів та МФО обслуговуючих банків за номерами чекових рахунків платників та поточних рахунків одержувачів. Протягом дня ця інформація періодично надсилається у вигляді файлу вимог-доручень банкам-емітентам для виконання розрахунків через СЕП та обслуговуючим банкам для контролю.
Рис. 1.2. - Схема документообороту при розрахунках з «електронним чеком»[10]
Клієнт вносить кошти в банк-емітент.
Банк-емітент відкриває аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».
Банк-емітент видає платіжну картку «Електронний чек» клієнтові.
Клієнт передає картку підприємствам торгівлі та побутового обслуговування населення.
Підприємства торгівлі та побутового обслуговування населення надають клієнтові товари, послуги.
Підприємства торгівлі та побутового обслуговування населення надають інформацію процесинговому центру.
Процесинговий центр надає інформацію банку-емітенту й обслуго-вуючому банку.
Обслуговуючий банк зараховує кошти за товари та послуги на поточні рахунки підприємств.
У банку-емітенті на підставі цього файлу кошти з чекових рахунків клієнтів переводяться на транзитний чековий рахунок та формується файл платіжних доручень за банками, які обслуговують відповідні підприємства торгівлі та побутового обслуговування населення.
На залишки аналітичних рахунків «Розрахунки чеками» банк може нараховувати відповідні відсотки. Сума нарахованих відсотків зараховується на поточний рахунок.
У разі, якщо клієнт розриває договір з банком на застосування платіжної картки «Електронний чек», йому повертається залишок коштів на чековому рахунку. Кошти можуть бути повернені як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Операція із зарахування коштів на рахунки підприємств торгівлі та побутового обслуговування населення виконується відразу ж після одержання коштів від банку-емітента.
Операція із закриття транзитного рахунка, з якого списуються кошти, видані клієнтові через банкомат, здійснюється відразу ж після одержання коштів від банку-емітента.
Операції з дебетною карткою. Дебетна картка - це різновид платіж-ної картки, що використовується для опла-ти товарів, наданих послуг та одержання готівкових коштів з поточного рахунка. Дебетна картка дає клієнтові право безпосередньо розпоряджатися коштами зі свого поточного рахунка в банку-емітенті. При одержанні дебетної картки клієнт повинен внести кошти за його обслуговування (ця сума може включати також вартість самої картки).
При виконанні операцій за допомогою дебетної картки термінал або банкомат зв'язується в режимі «on-line» безпосередньо або через процесинговий центр із банком-емітентом. Банк-емітент підтверджує можливість виконання операції.
On-line - тип зв'язку між учасниками платіжної системи, при якому зв'язок підтримується у режимі реального часу (безперервно).
Банкомати. За допомогою платіжних карток «електронний чек» та дебетних карток фізичні особи (клієнти) можуть отримувати готівкові кошти в банкоматах.
Банкомат (автоматичний касир) - пристрій для самообслуговування клієнтів, який є складовою частиною системи автоматизації касових операцій, внутрішньобанківської або міжбанківської системи платежів. Банкомати, залежно від їх рівня захищеності, можуть встановлюватись як у межах території банківської установи, так і за її межами. Управління банкоматами та доступ до рахунків клієнтів виконується програмно-технічними засобами зазначених систем.
Основні операції, що здійснюються банкоматами:
інформування клієнтів про стан їх рахунків;
видача готівки;
приймання готівки від клієнтів для розміщення на їх рахунках (цю функцію реалізують депозитні банкомати).
Доступ до банкомата для виконання операцій здійснюється із застосуванням банківських ідентифікаційних карток Примітка: Банківські ідентифікаційні картки - це картки, емітовані банками, для здійснення ідентифікації клієнтів і їх рахунків у банку (установі банку). та персональ-них ідентифікаційних номерів-кодів клієнтів банківських установ. Після виконання операцій із видачі (приймання) готівки клієнтові має бути видана пронумерована квитанція, в якій вказуються: назва банківської установи, що експлуатує банкомат, номер банкомата, дата, час, вид операції, номер трансакції, сума виданих (прийнятих) коштів та інші реквізити відповідно до вимог системи, в якій використовується банкомат. При застосуванні банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій квитанція може не видаватися. У цьому разі обов'язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банківською установою, клієнтові надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат, підписана і завірена у встановленому порядку.
Для виконання підкріплення та інкасації коштів за банкоматом (групою банкоматів) письмовим розпорядженням керівника бан-ківської установи визначається перелік відповідальних працівників, в обов'язки яких входить обслуговування банкоматів, із персональ-ним розподілом між ними функціональних обов'язків. Виконання функціональних обов'язків зазначеними працівниками має бути регламентовано внутрішніми положеннями банківської установи.
Для кожного банкомата, зважаючи на рівень його захищеності та необхідність забезпечення безперебійної роботи, визначається ліміт коштів, що можуть бути одночасно завантажені та зберігатися в його сейфі. Визначена величина ліміту погоджується з головним бухгалтером та затверджується керівником банківської установи.
Для обліку операцій, що проводяться з банкоматами, ведеться «Книга обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів». Відповідальним за ведення такої книги є завідуючий касою. Ця книга має бути пронумерована, прошнурована, підписана керівником, головним бухгалтером та скріплена печаткою банківської установи.
Підкріплення банкомата готівкою проводиться залежно від потреби в ній.