Чинники попиту та пропозиції на грошовому ринку

План

Вступ

Реальне економічне життя являє собою рух грошових потоків назустріч товарним. На практиці зміна кількості грошей в оберті здатна істотно вплинути на рівень доходів і випуску продукції.

Тому пропозиції грошей і попиту на гроші приділяється одне з центральних місць у макроекономічному аналізі.

Підтримка попиту і пропозиції грошей у країні на такому рівні, щоб не викликати ні економічний спад, ні інфляцію, є функцією центральних банків. Впливаючи на економіку за допомогою розширення ними скорочення обсягу грошової маси (пропозиції грошей), ці органи здійснюють кредитно-грошову (монетарну) політику.

Мета кредитно-грошової політики полягає в тому, щоб створити на грошовому ринку умови для того, щоб в економіці постійно існувала така маса грошей і кредитів, що необхідна для розвитку, і тим самим забезпечити країну зростаючою кількістю товарів, послуг, робочих місць. З іншої сторони центробанки повинні стежити, щоб у звертанні не виявилося занадто багато грошей і кредитів, тому що такі надлишки завжди приводили до інфляції.

У цій курсовій роботі я хотіла би розглянути пропозицію грошей і попит на гроші. Тут показується, що визначальна роль у формуванні грошової маси належить банківській системі і розглядаються різні інструменти економічної політики, за допомогою яких Центральний банк регулює пропозицію грошей. Також вивчаються фактори, від яких залежить попит на гроші і те, як економічні агенти приймають рішення про величину запасів грошових коштів.

Об’єктом дослідження є вплив макроекономічних факторів на стан грошового ринку в Україні.

Метою курсової роботи є вивчення чинників попиту і пропозиції на грошовому ринку.

Відповідно до мети в роботі поставлені наступні завдання:

- вивчити явище рівноваги грошового ринку, його зміст та наслідки;

- висвітлити чинники попиту на гроші за неокласичною та кейнсіанською теорією;

- окреслити чинники та елементи пропозиції грошей і зміст грошових агрегатів;

- дослідити динаміку грошових агрегатів та ставки відсотку в Україні.

1. Рівновага грошового ринку: зміст та наслідки

Мережа інститутів, що забезпечують взаємодію пропозиції та попиту на гроші, звичайно називається грошовим ринком. Однак використовувати цей термін слід з застереженнями. Справа в тому, що термін “грошовий ринок” означає ринок короткострокових високоліквідних цінних паперів. По-друге, варто підкреслити, що гроші, “не продаються” і “не купуються” у тім же змісті, як продаються і купуються товари. При угодах на ринку грошей, гроші обмінюються на інші ліквідні активи по альтернативній вартості, вимірюваної в одиницях номінальної норми відсотка. Як і на будь-якому іншому ринку, рівновага на грошовому ринку має місце в перетинанні кривих попиту та пропозиції. Рівновага на ринку грошей означає рівність кількості грошей, які агенти хочуть зберегти у своїх портфелях активів, кількості грошей, пропонованій Центральними банками, при здійсненні поточної грошово-кредитної політики.

Припустимо, що рівновага при заданій грошовій пропозиції грошей має місце при номінальній нормі відсотка рівної 10%, тоді при процентній ставці 8% зберігається альтернативна вартість збереження грошей, і господарські агенти почнуть продавати свої альтернативні грошам активи - такі, як облігації - прагнучи збільшити свої грошові заощадження в їхньому чистому виді. Роблячи таким чином, вони знижують ринкові ціни на ці види активів, і разом з тим, збільшують загальний доход від ринкових продажів. Якщо припустити, що норма відсотка піднялася до 12,5%, то господарські агенти зволіли б тримати меншу суму у формі грошей із загальної величини своїх портфелів активів, хоча існували б грошові резерви. Вони могли б бути активізовані розширенням масштабів кредитних операцій за допомогою пропозицій позичальникам більш привабливої норми позичкового відсотка.

Перетинання кривих пропозицій та попиту на ринку грошей указує крапку рівноваги ринку, у якій господарські агенти бажають зберігати у своїх портфелях активів саме ту кількість грошей, що здатна запропонувати банківська система при проведенні поточної кредитно-грошової політики. Якщо норма відсотку перевищує рівень рівноваги, господарські агенти не захочуть тримати у своїх портфелях ту кількість грошей, що у цей момент пропонується банківською системою. Дії, початі господарськими агентами і банками з метою пристосування своїх портфелів активів до умов, що змінилися, знижують норму відсотка до досягнення рівноважного положення, і навпаки.

Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними. Пропозиція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні Мs. У короткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальні змінні моделі збігаються:

М = (М/Р); r = i.

Таким чином, реальна пропозиція грошей фіксована на рівні (М/Р)s і на графіку

показана вертикальною лінією. Альтернативну вартість грошей вимірює ставка процента по такому фінансовому активу, як облігації. Попит на гроші L(r) є спадною функцією процентної ставки (г) для даного рівня доходу (Y).

Мал. 1.1. Рівновага на грошовому ринку.

Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції. Умова рівноваги має вигляд: (М/Р)s = L(r,Y). Точці рівноваги грошового ринку відповідає рівноважна процентна ставка і*.

Модель грошового ринку показує, що існує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція грошей збігаються (мал. 1.1).

На практиці на грошовому ринку постійно виникають коливання. Вони бувають двох типів:*

коливання, пов'язані з початковою нерівновагою грошового ринку;*

коливання, пов'язані зі зміною рівноваги.

Розглянемо механізми, які врівноважують грошовий ринок в одному й другому випадках.

Якщо процентна ставка не відповідає рівноважному рівневі, корекція ситуації на грошовому ринку з метою досягнення рівноваги відбувається за допомогою процентної ставки,