Пропозиція грошей складала:

М = 2,8 х 300 = 840.

Оскільки на кожний долар грошової бази приходиться 2,8 дол. загальної кількості грошей, то пропозиція грошей дорівнює 840 млн. дол.

Тепер можна установити залежність пропозиції грошей від кожної зі згаданих вище екзогенних перемінних: В; rr і сr.

1. Пропозиція грошей пропорційно грошовій базі, і збільшення останньої дає пропорційний приріст пропозиції грошей.

2. Чим нижче норма резервування депозитів, тим вище обсяг кредитування і тим більший приріст пропозиції грошей приходиться на кожну в резервах гривню. Тому норма резервування викликає ріст грошового мультиплікатора і пропозиції грошей.

3. Чим нижче коефіцієнт депонування, тим менше готівки на руках у населення, і тем більше обсяг резервних коштів у банках і, відповідно, більше потенціал банків у створенні грошей. Тому при зниженні коефіцієнта депонування грошовий мультиплікатор і пропозиція грошей ростуть.

Проаналізуємо застосовувані ЦБ способи регулювання пропозиції грошей, використовуючи дану модель.

Попередні висновки ґрунтувалися на спрощеному допущенні про пряме регулювання пропозиції грошей ЦБ. На ділі воно здійснюється непрямим образом - за допомогою зміни або грошової бази, або норми резервування депозитів. При цьому використовуються три інструменти - операції на відкритому ринку, установлення норми обов'язкових резервів і дисконтна ставка відсотка.

До операцій на відкритому ринку відноситься покупка і продаж ЦБ державних облігацій. Ріст пропозиції грошей досягається за рахунок грошей, випущених в обертання при покупці облігацій у населення, а його скорочення - за рахунок вилучення грошей зі обертання при продажі облігацій.

Операції на відкритому ринку - найбільш часто застосовуваний ЦБ інструмент економічної політики.

Резервні вимоги являють собою мінімальну норму резервування депозитів, установлювану ЦБ для банків. При збільшенні норми обов'язкових резервів зменшується значення грошового мультиплікатора і скорочується пропозиція грошей. Цей інструмент економічної політики застосовується ЦБ рідше всього.

Дисконтна ставка відсотка - це ставка відсотка, під якою ЦБ надає банкам кредити. Банки прибігають до них, якщо їхні власні резерви для виконання резервних вимог недостатні. Зниження дисконтної ставки, тобто здешевлення кредитів, стимулює банки до розширення обсягів запозичення в ЦБ через т.зв. дисконтне вікно. У результаті відбувається ріст грошової бази і пропозиції грошей.

Хоча можливості ЦБ по регулюванню пропозиції грошей за допомогою вищезгаданих інструментів досить широкі, вона не може тримати його під повним контролем. Зміни пропозиції на ринку грошей можуть приймати несподіваний для ЦБ характер через політику банків, діяльність яких від неї не залежить. Наприклад, банк може створювати надлишкові резерви, що перевищують резервні вимоги. Чим вони більше, тим вище норма резервування депозитів і тем менше пропозиція грошей. Крім того, ЦБ не може точно визначити обсяг коштів, наданих банкам через дисконтне вікно. Чим він менше, тим менше грошова база і, відповідно, пропозиція грошей. Тому ЦБ не завжди в стані домогтися зміни пропозиції грошей у бажаному напрямку.

4. Динаміка грошових агрегатів та ставки відсотку в Україні

Структура грошової маси повинна відповідати структурі й особливостям функціонування економіки. На жаль, в Україні ця структура далека від оптимальної. Так, до 2003 року в Україні гроші поза банками займали в структурі грошової маси близько 40%, кошти на розрахункових і поточних рахунках – 23%, термінові депозити й інші кошти – близько 30%, а кошти клієнтів по довірчим операціям банків – 1% (табл.. 4.1).

Таблиця 4.1

Період | M0 | M1 | M2 | M3**

1991* | 0.3  | 1.7 | 2.4 | -

1992 | 5 | 21 | 25 | -

1993 | 128 | 334 | 482 | -

1994 | 793 | 1860 | 3216 | -

1995 | 2623 | 4682 | 6846 | 6930

4041 | 6315 | 9023 | 9364

6132 | 9050 | 12448 | 12541

7158 | 10331 | 15432 | 15705

9583 | 14094 | 21714 | 22070

12799  | 20762 | 31544 | 32252

19465 | 29796 | 45186 | 45755

26434 | 40281 | 64321 | 64870

33119 | 53129 | 94463 | 95043

Грошова маса (на кінець періоду, млн. грн.)

Примітка. Дані НБУ.

* Розрахунки МВФ;
** до 1998 року М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Склад грошових агрегатів:
М0 - гроші поза банками;
М1 = М0 + кошти на поточних рахунках у національній валюті;
М2 = М1 + строкові кошти у національній валюті та валютні кошти;
М3 = М2 + кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків.

За даними НБУ на кінець 2003 року, відповідні показники складали 34,8%, 21,1%, 0,6%. Всупереч деякому зниженню завдяки фінансовій стабілізації, упадає в око висока питома вага агрегату М0 (табл. 4.2 – розраховано на основі даних табл.. 4.1).

Таблиця 4.2

Структура грошової маси (% до агрегату М3)

Період | M0 | M1 | M2

1995 | 37,8 | 67,6 | 98,8

43,2 | 67,4 | 96,4

48,9 | 72,2 | 99,3

45,6 | 65,8 | 98,3

43,4 | 63,9 | 98,4

39,7 | 64,4 | 97,8

42,5 | 65,1 | 98,8

40,7 | 62,1 | 99,2

34,8 | 55,9 | 99,4

Ефективність виконання функції засобу нагромадження прямо залежить від стабільності грошової одиниці. В Україні в період стабільності гривні грошові нагромадження фізичних осіб збільшувалися.

Наприклад, за 2003 рік, коли ціни споживчого ринку зросли усього на 12,1 %, приріст коштів населення в комерційних банках склав 32,4 %. Під час фінансової кризи, з падінням курсу гривні вона значною мірою втрачає роль засобу нагромадження. Ця функція переходить до більш стабільних грошових одиниць (і насамперед до