– прообразу майбутньої целюлози). Вони мали форму чотирикутних пластинок з особливими знаками та печатками, мали різну купівельну спроможність і були обов'язковими до приймання. Виникнення паперових грошей пов'язане з іменем хана Хубілая – онука Чингізхана. Широкого розповсюдження паперові гроші набули лише в кінці ХVІІ – на початку ХVІІI ст. На Заході вони вперше були випущені в британських колоніях Північної Америки в 1690 р. (штат Массачусетс), Спочатку кількість паперових грошей була обмеженою, і тому вони мали високу представницьку вартість. Однак під час війни колоній з метрополією випуск їх різко збільшився, внаслідок цього відбулося різке знецінення паперових грошей (в 10 разів). У Західній Європі паперові гроші увійшли в обіг пізніше.
У XII-XV ст. купці для зручності торгівлі створюють банки для заміни через них наявних платежів безготівковими, більш зручними і безпечними. Але широкі можливості для розвитку паперових грошей створює тільки капіталізм із його розвитий кредитною системою. Даний період насамперед характеризується розвитком кредитно-паперових грошей і витиснення ними металевих монет. Кредитні гроші виникають з функції грошей як засобу платежу, розвиток якого відбувається на основі капіталістичного кредиту.
2. Функції грошей
2.1. Поняття функції грошей
Гроші – одне з найдавніших явищ у житті суспільства – відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку.
Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента – здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживну вартість замість специфічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства.
Різноманітність і складність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм дістала назву функції грошей. Функція грошей – це певна дія чи “робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.
Важливо враховувати, що кожна з грошових функцій є досить складним багаторівневим явищем та увиразнює в собі, з одного боку, суть грошей, а з іншого – виступає як одна з ланок механізму взаємодії власне грошових відносин із негрошовими елементами суспільного відтворення.
При розгляді питання поняття функції грошей треба усвідомити найзагальніші методологічні положення, що характеризують принципи структурної побудови і відповідно до цього – метод пізнання природи грошових функцій і механізму їх реалізації. Розглянемо ці положення.
По-перше, суттєвим аспектом теоретичного пізнання грошових функцій є послідовне забезпечення історичного підходу до їх аналізу. Розвиток функцій грошей відображає головний процес ускладнення товарного виробництва і ринкових відносин, у перебігу якого наповнюється новим змістом якісна визначеність грошової форми товару. У зв’язку з цим, на кожному історичному етапі грошових відносин формується специфічна сукупність і механізм взаємодії функцій грошей, що відображає спосіб розв’язання протиріч між споживчою вартістю і вартістю товару, а відповідно до цього – принципи функціонування грошей як загального вартісного еквівалента.
По-друге, поряд із врахуванням впливу історичної еволюції глибинної суті грошей на розвиток і характер взаємного підпорядкування грошових функцій, дуже важливо, щоб їхні природа й особливості реалізації розглядалися в безпосередньому зв’язку із змінами в структур суспільного відтворення виробництва та обігу товарів. Вся логіка дослідження й вивчення функцій грошей є підтвердженням того, що лише з урахуванням історичних тенденцій процесу виробничого відтворення, а також розвитку окремих стадій обігу товару можна розібратися в усіх складностях зазначеної проблеми.
По-третє, на всіх рівнях пізнання необхідно брати до уваги системи субординації грошових функцій, характер їхньої взаємодії, що постійно змінюється. Маємо враховувати, що в процесі розвитку грошових відносин відбуваються не лише ускладнення наявних функцій, але ц поява нових і відмирання старих. У цьому відображається загальна діалектика розвитку грошових відносин, принцип їхнього історизму.
По-четверте, при вивченні дії окремих функцій та способу їх взаємозв’язку слід також зважати на співвідношення грошових функцій і функціональних форм грошей. Лише на ранніх етапах грошових відносин цілісна сукупність функцій характеризувала спосіб реалізації певної історично визначеної, єдиної у своєму фізичному втіленні грошової форми – грошей-товару.
У подальшому розвитку сталося функціональне роз’єднання цієї форми, що започаткувало відносно осібне буття окремих структурних елементів грошової системи, які є похідними від функцій. Однак, і зазначені зміни не порушують вихідних принципів підпорядкування і взаємодії окремих функцій, притаманних найпростішій, елементарній, генетично вихідній грошовій формі.
2.2. Аналіз розбіжностей поглядів вчених щодо кількості функцій грошей
Протягом століть в економічній літературі велика увага приділяється саме визначенню функцій грошей. Підхід до цього питання склався досить неоднозначний. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості. Дискусії ведуться як між представниками різних теоретичних шкіл, так і в середині кожної з них.
Платон у праці “Держава” зазначав, що гроші існують для того, щоб обслуговувати розподіл праці та бути в обігу поза межами міст, тобто слугувати мірою вартості та засобом обігу.
Аристотель у роботі “Нікомахова етика” вирізняє вже три функції грошей: міри вартості (або грошової облікової одиниці), засобу обігу та засобу нагромадження цінностей. Хоча і не вважав їх абсолютною формою багатства, оскільки гроші можуть знецінюватись [11, ст.19-28].
Виникнення грошей Сміт розглядає як об’єктивний процес, а не як результат домовленості виробників. У своїй праці Сміт подає надзвичайно цікавий матеріал щодо історії виникнення грошей. Він досить детально простежив цей процес і показав, що гроші – це товар, який відокремився від маси інших товарів в результаті розвитку обміну. Гроші, як і інші товар, мають вартість. Їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує обмін.
Визначаючи всі функції грошей, Сміт, проте, головною, визначальною називає функцію грошей