Це сприяє зменшенню обсягів платежів готівкою у роздрібній торгівлі та сфері послуг. Електронні гроші є засобом розрахунків, що заміняють готівку та чеки, а також водночас є і засобом кредиту. Таким чином, функція грошей як засобу платежу, разом з іншими функціями грошей сприяла виникненню нових функціональних форм грошей.

2.3.4. Гроші як засіб нагромадження

Сутність грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Функція грошей як засобу нагромадження, пов’язана із збереженням грошима вартості і при виході їх із обігу. Гроші виконують цю функцію коли вони є фінансовим активом, що зберігається у суб’єкта ринкового господарства після продажу ним будь-яких товарів і послуг.

За умов металевого грошового обігу цю функцію виконували повноцінні і реальні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші представляли загальне втілення багатства, то виникало бажання до їх нагромадження. Нагромадження передбачало продаж товарів без купівлі інших. У докапіталістичних формаціях багатство нагромаджувалось у вигляді скарбів, які зберігались у скринях, або закопувались у землю.

Із зростанням товарного виробництва гроші перетворювались у скарби вже для того, аби регулярно поновлювати відтворення.

Потім, бажання отримувати якомога більші прибутки примусило підприємців не зберігати гроші як скарб, а пускати їх в обіг.

За умов металевого грошового обігу функція нагромадження виконувала важливу економічну роль – стихійного регулятора закону грошового обігу. У капіталістичному товарному виробництві вільні грошові активи не зберігаються вже як скарби, а кладуться в банки, тобто перебувають в обігу або становлять металевий резерв банку.

Металевий резерв Центрального банку був резервом внутрішнього грошового обігу, світових грошей, а також платежів за вкладами та для розміну банкнот. Коли через падіння цін в обігу перебувала зайва маса грошей, вони вилучались із обігу до металевого резерву банку і навпаки, коли ціни підвищувались, вони залучались знову в обіг. В обігу перебувала така кількість грошей, яка була потрібна суспільству в певний час.

З відміною обміну банкнот на золото та відміною золотого вмісту грошових одиниць виконувати функцію нагромадження почали кредитні гроші. Нагромадження кредитних грошей завдяки банкам відбувається в процесі постійного обігу. Цю функцію гроші виконують насамперед для цілей розширеного відтворення, коли треба накопичити певну суму для повторення процесу виробництва у більших масштабах. Нагромадження у вигляді кредитних грошей потрібно, коли виникає розрив у процесі продажу продукції чи купівлі сировини тощо.

Таким чином, кредитні гроші, виконуючи функцію нагромадження, сприяють недопущенню порушень в процесі кругообігу капіталу. Функцію нагромадження кредитні гроші виконують тому, що вони є загальновизнаним засобом обміну, який реально може бути засобом збереження вартості. Дійсно, якщо вартість кредитних грошей падає, наприклад, у періоди високої інфляції, знецінені паперові гроші стають досить непривабливим засобом нагромадження. Зберігати своє багатство у грошах (як золотих, так і паперових) люди намагаються також тому, що грошам притаманна якість абсолютної ліквідності.

На сучасному етапі розвитку грошових відносин нагромадження здійснюється завдяки відкриттю ощадних рахунків у банках або купівлі акцій і облігацій, які є тим резервуаром, до якого стікаються ці вивільнені кошти, і звідки їх вилучають у разі необхідності.

2.3.5. Світові гроші

Сутність грошей як світових грошей полягає у тому, що це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн світу відбувається на міжнародних грошових (валютних) ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші – це комплексна функція, що перетворює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Розвиток світових економічних зв’язків зумовлює виникнення різних міжнародних засобів розрахунків. Це:

національні валют найбільш сильних в економічному відношенні країн світу – американський долар, німецька марка, англійський фунт стерлінгів тощо, тобто вільно конвертовані валюти (ВКВ),

наднаціональні грошові одиниці – СДР, євро, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Отже, в сучасних умовах на міжнародних ринках світові гроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, успішно виступають у “національних мундирах”, та ще й без внутрішньої субстанціональної вартості. Суб’єкти міжнародних платіжних відносин стали довіряти національним грошам як світовим. Ці перетворення зумовлені самим розвитком світової економіки й адекватними йому змінами міжнародних платіжних відносин.

По-перше, сформувався широкий світовий ринок із системою взаємозв’язків і взаємозалежностей між його суб’єктами, з широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування.

По-друге, економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало їх державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках.

По-третє, докорінно змінилися самі відносини між державами, економічне протистояння доповнилося співробітництвом з метою спільного регулювання світового економічного простору і грошових відносин як найскладнішої його частини.

І доки у суб’єктів світового ринку буде впевненість у тому, що вони зможуть купити за національні чи наднаціональні валюти необхідні їм товари, доти вони братимуть їх у платежі. І це підтверджується в широких масштабах сучасною практикою міжнародних розрахунків, які успішно здійснюються в національних вільно конвертованих валютах окремих країн чи міжнародних валютах.

3. Особливості реалізації функцій грошей в економіці України

3.1. Становлення національної