Далі для порівняння була розглянута зміна нерівності в декількох перехідних країнах: Болгарії, Польщі, Румунії, Чехії, Угорщині, Словенії, Естонії, Латвії, Литві, Росії, Україні.

Розглянемо питання, зв'язані з виміром коефіцієнта Джині як міри нерівності. Існують наступні методики, по яких обчислюється цей коефіцієнт:

за даними досліджень бюджетів

Остання методика не дає якісної оцінки Джині. Критерій якості Джині - виконання трьох умов:

Перше - обчислення Джині за даними про бюджети домогосподарств. Можна використовувати дані як про бюджети домогосподарств, так і про бюджети індивідуумів.

Друга умова - репрезентативність вибірки домогосподарств. Правда, іноді може бути доцільним проводити обчислення Джині для деяких окремих підгруп населення, у яких він може серйозно розрізнятися. Але оскільки співвідношення нерівності в цих підгрупах - величина непостійна, те нерозумно робити висновки про нерівність розподілу національного доходу на основі даних по підгрупах.

Третьою умовою є урахування при обчисленні доходу всіх його складових компонентів. По-перше, виключення з доходу його натуральної частини приводить до серйозних відхилень при оцінці нерівності. По-друге, необхідно враховувати доходи, що не відносяться до зарплати.

Крім дотримання цих трьох умов для якості оцінювання Джині важливо і те, які визначення даних, використовуваних для його підрахунку. По-перше, звичайно зміни нерівності відбуваються повільно, і його різкі стрибки, як правило, зв'язані з поганою якістю визначень. По-друге, при міжкраїновому і при міжчасовому порівнянні коефіцієнтів постає проблема їхньої порівнянності, що вимагає однотипності й однозначності визначень.

Визначення можуть розрізнятися за наступними критеріями:

А) Чий бюджет використовується як одиниця дослідження - індивідуума чи домогосподарства?

Б) Як вимірюється доход - як валовий чи як чистий (після сплати податків)?

В) Яка перемінна використовується при розрахунку Джині - доход чи витрати?

Дані про коефіцієнт Джині аналізованої вибірки країн мають наступні властивості: в основному використовувалися дані про бюджети домогосподарств і родин, використовувався коефіцієнт Джині, розрахований тільки по доходу, причому в деяких країнах по валовому, а в деяких - по чистому доходу. В цілому, у силу особливостей перехідних економік ці дані можна вважати задовільними з погляду мінімального критерію якості.

Щоб визначити, що викликало зміну коефіцієнта Джині за період, розглянемо зміну композиції розташовуваного доходу, тобто частки в ньому різних ресурсів: зарплати (w), грошових соціальних трансфертів (t) і доходів від приватного сектору, що не є зарплатою (p). Коефіцієнт Джині для розташовуваного доходу (G) дорівнює зваженому середньому коефіцієнтів концентрації (Ci) трьох джерел доходу, де вагами є частки джерел (Si) у сукупному доході,

Зміна коефіцієнта Джині за період (до і після переходу до ринкової економіки) можна записати як:

Перший член правої частини показує зміну коефіцієнта Джині під впливом зміни часток різних джерел; наступні три члени показують зміну коефіцієнта Джині під впливом зміни коефіцієнтів концентрації джерел доходу; останній - залишковий компонент.[4]

За 1990-91 - 2001-2002 роки композиція розташовуваного доходу змінилася. Можна виділити три групи країн в залежності від зміни композиції. Т.к. у всіх країнах доходи приватного сектору, що не відносяться до зарплати, зросли, то критерієм віднесення країни до тієї чи іншої групи буде співвідношення зміни частки трансфертів і зарплати в сукупному доході.

Країни, де зниження частки зарплати не було компенсовано скільки-небудь значним приростом соціальних трансфертів. Їх можна позначити (- 0 +), тобто w - ? , t = const., p - ­ і назвати "некомпенсаторами" (НК).

Країни, які можна описати як (- + +), тобто w - ? було компенсовано t - ­. Назвемо їх "компенсатори" (К).

Країни типу (+ + +). Тут починалися спроби по можливості краще захистити населення від спаду ВВП, тобто частка трансфертів у доході зросла, незважаючи на зростання частки зарплати. Це так звані країни - "популісти" (П).

Тепер подивимося, як вплинула на величину нерівності зміна частки різних ресурсів у валовому доході. Таблиця 2 показує декомпозицію зміни Джині для декількох країн за роки від початку переходу до 2001-2002. На її підставі можна зробити наступні висновки:

По-перше, зміна композиції мало невелике відношення до зміни нерівності. Тільки в одній країні - Росії - композиція доходу сприяла скороченню нерівності, тобто в 2002 році композиція більше відповідала рівності, чим у 1991. Це відбулося завдяки тому, що трансферти, рівномірно розподілені до перехідного періоду, збільшили свою частку в сукупному доході. В інших країнах коефіцієнт Джині змінився тільки на ± 1 пункт під впливом змін композиції доходу.

Таблиця 2

Зміна коефіцієнта Джині

Країна | Під впливом чого:

Зміна композиції | Зміна концентрації:

З | СТ | В тому числі: | НЗ | ЗК | СЗД

П | НПТ

Угорщина | -1,3 | +5,9 | -0,6 | +1,4 | -0,2 | -0,6 | -1,3 | +2,2

Словенія | -0,2 | +3,6 | -0,6 | -0,1 | -0,4 | +0,4 | -3,8 | +2,6

Україна | -1,7 | +3,4 | +3,5 | +3,2 | -0,1 | +0,8 | +0,9 | +13,0

Болгарія | +1,4 | +7,8 | +0,9 | +0,4 | +0,4 | -0,4 | +0,3 | +10,0

Латвія | -1,6 | +15,0 | -1,5 | -2,0 | +0,5 | +1,4 | -3,3 | +10,0

Росія | -3,4 | +17,8 | +5,1 | +3,9 | +0,4 | +3,0 | +1,2 | +23,6

Примітка. У таблиці 2: З - зарплата, СТ - соціальні трансферти, П - пенсії,