Роль і місце корпорацій у системі ринкової економіки

Зміст

Вступ

Основною метою написання даної курсової роботи є надання достатньої інформації, яка допоможе зрозуміти, в чому полягає сутність корпорації та ефективного корпоративного управління і які особливості розвитку акціонерних товариств (корпорацій) в Україні.

Основними завданнями при написанні роботи стали: підбір і аналіз навчальної і наукової літератури з питань місця корпорацій в системі ринкової економіки; узагальнення отриманих даних; оформлення результатів у вигляді даної курсової роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що ринкові перетворення в Україні супроводжуються швидким збільшенням кількості акціонерних товариств (AT). Нині в Україні налічується понад 35 тис. AT, з яких майже 34 % є відкритими. Більшість з них створено у процесі приватизації. Прива-тизація державних підприємств шляхом їх корпоратизації перетво-рила акціонерну форму господарювання на провідну. Разом з тим постала проблема забезпечення ефективного управ-ління вітчизняними корпораціями. З поширенням акціонерної форми господарювання в Україні на порядок денний постала потреба підготовки фахівців, обізнаних з досягненнями світової науки, практики управління фінансами кор-порацій, а також з особливостями діяльності вітчизняних AT.

Робота містить узагальнену інформацію щодо місця корпорацій в ринковій економіці, можливих структур корпоративного управління та порядку взаємодії окремих його механізмів. В роботі викладено основні питання, пов’язані з особливістю розвитку акціонерних товариств в Україні та принципами корпоративного управління, що є загальноприйнятими у країнах світової співдружності. Оскільки більшість великих та середніх приватизованих підприємств України набули форми акціонерних товариств, основну увагу в ньому зосереджено на правових нормах та практичних механізмах, що застосовуються до акціонерних товариств.

1.Сутність корпорації та її значення в ринковій економіки

1.1. Сутність акціонерного капіталу та акціонерних товариств (корпорацій)

Акціонерна власність - це закономірний етап у розвитку приватної власності, оскільки сучасний рівень технологічного розвитку виробництва, його масштаби привели до необхідності організації виробничого процесу на основі добровільної участі акціонерів. Акціонерна форма дозволяє залучити в одне підприємство капітал багатьох осіб, включаючи тих, хто сам в силу різних причин не може займатися підприємницькою діяльністю. Крім того, акціонерна власність створює більш прибуткові і перспективні можливості для "переливу" капіталу з одних галузей економіки в інші. Акціонерні товариства (корпорації) є основною формою організації сучасних великих підприємств в усьому світі і представляють собою найбільш досконалий правовий механізм з організації економіки на основі об'єднання майна приватних осіб, організацій, муніципальних і інших органів.

Акціонерним товариством (АТ) називається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначену кількість акцій, що засвідчують зобов'язальні права учасників товариства (акціонерів) стосовно товариства. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаний з його діяльністю, у межах вартості акцій, які їм належать.

Розвиток акціонерних товариств є чинником загострення протиріччя між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою власності. Акціонерні підприємства є більш великими, чим індивідуальні підприємства; в них об'єднана велика кількість найманих робітників, і усуспільнення праці одержує значний розвиток. Однак усуспільнення залишається частково капіталістичним: декілька великих капіталістів, що панує в акціонерних товариствах, привласнює результати суспільної праці маси найманих робітників.

Акціонерне товариство представляє собою підприємство, у якому функціонує капітал не одного капіталіста, а групи капіталістів-акціонерів. Порядок організації акціонерних товариств в основних рисах такий. Група великих капіталістів збирає визначений капітал, засновує акціонерне підприємство і випускає акції, причому звичайно частину їх залишає в себе, а частину продає на грошовому ринку.

Після того як акціонерне товариство сформоване, на чолі його стає правління, що обирається загальними зборами акціонерів. Крім правління, в руках якого знаходиться ведення всіх справ акціонерного товариства, нерідко обирається спостережна рада, що володіє лише правом загального керівництва, а також ревізійна комісія для перевірки рахунків і балансів суспільства. Щорічно правління скликає загальні збори акціонерів, якому звітує про свою діяльність і подає на затвердження баланс.

Власний капітал акціонерного товариства складається з оплаченого капіталу, утвореного шляхом випуску і розміщення акцій, і резервного капіталу, який формується за рахунок відрахувань з прибутку. Резервний капітал призначається, з одного боку, для поповнення оплаченого капіталу у випадку втрати його частини через понесені збитки, а з іншого боку — для виплати дивідендів у періоди, коли прибуток підприємства за якимись причинами (наприклад, у результаті кризи) виявляється недостатнім для підтримки дивіденду на високому рівні.

Чистий прибуток акціонерного підприємства щорічно розподіляється між акціонерами пропорційно кількості акцій — у вигляді дивіденду. Однак не весь чистий прибуток розподіляється у вигляді дивіденду: частина його відраховується на розширення підприємства й утворення резервного капіталу, а також на виплату особливої винагороди членам правління, директорам і деяким вищим службовцям.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.

Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.

По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власнику переважне право на одержання