При перевірці організації контролю за зберіганням і використанням довіреностей, перевірці підлягає правильність нумерації аркушів книг довіреностей. При масовому характері видачі довіреностей перевіряється наявність їх реєстрації в журналі з обліку виданих довіреностей. При цьому звертається увага на те, щоб довіреності видавались повністю заповненими.

Шляхом зустрічної перевірки аудитор виявляє можливі факти надання постачальнику підроблених довіреностей за такими ж номерами, які зареєстровані в журналі. Дата видачі довіреностей дає можливість визначити термін й дії, який встановлюється залежно від можливості отримання і ввезення відповідних товарів. Ці дані можна перевірити за корінцем книги довіреностей. По прибуткових документах перевіряється, чи не було випадків передачі довіреностей іншим особам, зміни назви постачальника, внесення підробок до документів на отримання товарів (наряди, рахунки, договори, замовлення тощо).

3 метою перевірки правильності погашення довіреностей аудитор порівнює дані граф. “Відмітка про виконання довіреностей” в журналі обліку довіреностей і первинних документів, що характеризують надходження товарів на склад. При цьому необхідно звернути увагу на те, чи не видаються нові довіреності особам, які не відзвітувались у використанні попередньо одержаних довіреностей.

Важливе значення має і своєчасність здачі до бухгалтерії невикористаних довіреностей. Такі довіреності повинні бути повернені на наступний день після закінчення терміну їх ди, про що робиться відмітка в корінці книги довіреностей або в журналі їх обліку.

Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості товарів, що надійшли, і своєчасність пред'явлення претензій до постачальників або транспортної організації (залізниці). Практика показує, що такі розбіжності зумовлені привласненням товарів і оформленням фіктивних (підроблених) актів із метою приховування нестач або пересортиць товарів.

При перевірці фактів псування товарів аудитори повинні висвітлити в узагальнюючих документах такі питання коли, де і в якій кількості зіпсувалися товари, повністю чи частково вони зіпсовані, внаслідок яких причин відбулось псування, в чому виявилась бездіяльність посадових осіб, відповідальних за збереження товарів, чи можна було запобігти псуванню, а якщо так, то чому своєчасно не вжито відповідних заходів.

Якщо є можливість огчянути зіпсовані товари, тоді в присутності матеріально відповідальних осіб необхідно взяти проби для аналізу з усіх місць зберігання товарів. Перед спеціалістами, які беруть участь у контролі, рекомендується поставити питання про причини і ступінь зіпсованості товарів, про відповідність стану комор і сховищ технологічним умовам, про можливість запобігання псуванню товарів при фактично наявних пристосуваннях, а також про можливість використання зіпсованих товарів.

Під чіс перевірки законності списання запасів при їх втратах необхідно встановити правильність визначення розміру допустимих втрат при зберіганні і виявленні фактів пересортування товарів, а також правильність оформлення актів. Таким питанням слід приділяти особливу увагу, оскільки відомі випадки, коли за відсутності фактичних втрат або при втратах у менших розмірах, ніж передбачено нормами, на практиці актами фіксуються недостача і природна втрата при зберіганні, що виправдовують розкрадання.

У зв'язку з цим необхідно грунтовно перевірити, як підприємство дотримується встановленого порядку оформлення втрат кількості і якості товарів. Особливо ретельно при цьому слід вивчати факти списання товарів внаслідок псування при зберіганні.

В ході перевірки необхідно дослідити акти інвентаризації за період, що вивчається, і висновки інвентаризаційної комісії, лабораторні аналізи, які підтверджують якісні зміни товарів на час складання акту, картки складського обліку про рух товарів на складі, акти на списання товарів з інших причин, а також документи, що підтверджують вивезення і використання відходів.

Для проведення перевірки правильності застосування норм природного убутку при виявчені недостач аудитору необхідно перевірити, чи відповідають норми природного убутку товарів, що застосовуються підприємством, нормам, які передбачені законодавством. При цьому слід встановити, чи не проводить підприємство списання товарів при їх перевезенні в герметичній упаковці, рідких товарів в скляній тарі, а також ряду фасованих товарів і консервантів.

Перевірка операцій з тарою, як правило, розпочинається з ознайомлення зі станом контролю за отриманням, зберіганням, відпуском та списанням тари. Перевіряючи наявність договорів з комірниками, завідуючими складів та іншими працівниками про матеріальну відповідальність, аудитор визначає правильність їх складання. Якщо тара і товари знаходяться під відповідальністю однієї і тієї ж особи, то в договорі окремо повинна бути вказана відповідальна за тару особа. В бухгалтерії і у комірника перевіряється наявність переліку посадових осіб яким надане право підписувати документи на отримання і відпуск зі складу, вивезення або винесення тари з підприємства.

На тих підприємствах, де списання тари має значну питому вагу в сумі витрат діяльності, важливо детально перевірити правильність оцінки тари і достовірність даних по списанню. В аналітичному обліку тара може оцінюватись за плановою собівартістю, відпускними, здавальними заставними, середніми відпускними та іншими цінами. Аудитор може перевірити, які саме облікові ціни використовуються підприємством, переглянувши номенклатуру-цшник та картки складського обліку.

Для виявлення фактів зміни назв або споживчих якостей товарів (ґатунку, марки, розміру, вологості тощо), штучного завищення ваги брутто, тари застосовують експертну оцінку документів.

Одночасно з перевіркою повноти оприбуткування товарів вивчають правильність їх оцінки, керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Правильна оцінка товарів залежить від організації і постановки їх аналітичного і синтетичного обліку. Тому під час аудиторської перевірки з'ясовують, чи ведеться