Світова валютна система включає ряд конструктивних елементів — світовий грошовий товар, валютний курс, ва-лютні ринки та міжнародні валютно-фінансові організації.

Світовий грошовий товар є першим елементом валют-ної системи, виступає носієм міжнародних валютно-грошових відносин і приймається кожною країною як еквівалент вивезеного з неї багатства. Історично першим міжнародним грошовим товаром було золото, пізніше в міжнародних роз-рахунках стали використовувати фінансові гроші (векселі, банкноти, чеки та депозити). В 70-х роках з'являються спе-ціальні міжнародні та регіональні платіжні одиниці — СДР та ЕКЮ.

Сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані в міжнародних розрахунках, називають міжна-родною ліквідністю. Це золото, вільно оборотні валютні за-паси держав та міжнародні гроші.

Другим елементом світової валютної системи є валют-ний курс. Це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн. Існу-ють фіксовані (тверді) та плаваючі (гнучкі) валютні курси. В основу фіксованого валютного курсу покладено монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових оди-ницях), плаваючі валютні курси не зв'язані з монетними па-ритетами, а визначаються через зіставлення паритетів купі-вельної спроможності валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного "кошика" товарів.

Третім елементом світової валютної системи виступають валютні ринки. Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де золото продавалось на основі офіцій-ної ціни, що була закріплена міжнародним договором. Сьогодні ціна на золото складається під впли-вом попиту і пропозиції, а ринок золота функціонує як зви-чайний товарний ринок.

Розширення фінансових відносин привело до необхідності формування власне валютних ринків, які існують на основі розгалуженої системи банківських взаємозв'язків провідних країн розвинутої ринкової економіки та міжнародних і ре-гіональних валютно-фінансових установ. У своїх функціях продавця та покупця іноземної валюти, з одного боку, та органів, які здійснюють розрахунки з закордонними контр-агентами, — з другого, банки та інші валютно-фінансові уста-нови в своїй сукупності складають міжнародний валютний ринок. Поряд з ним функціонує євровалютний ринок, який виник на основі транснаціоналізації спеціальних рахунків приватних банків провідних країн світу.

Четвертий елемент світової валютної системи — це міжна-родні валютно-фінансові організації: Міжнародний валют-ний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвит-ку (МБРР), який разом із своїми філіями — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР), Багатостороннім агентством з гарантій інве-стицій (БАГІ) та Міжнародним центром із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) — створюють групу Світо-вого банку, Банк міжнародних розрахунків у Базелі, регіо-нальні банки розвитку та ін.

Світова валютна система базується на функціональних формах світових грошей. Світовими називають гроші, які обслуговують міжнародні економічні, політичні та культурні відносини, а грошова операція, завдяки якій в даній країні можна придбати платіжні засоби, що є дійсними і можуть бути використані за кордоном, є операцією валютною.

Еволюція функціональних форм світових грошей повто-рює з певним відставанням шлях розвитку національних грошей — від золотих до фінансових грошей. Підтверджен-ням цього є той факт, що в умовах, коли золото виконувало всі функції грошей, грошова і валютна системи — національна і світова — були тотожні з тією лише різницею, що монети, виходячи на світовий ринок, скидали, за висловом К. Марк-са, "національні мундири" і приймались до оплати на вагу. Іншим прикладом дії такої закономірності е базування світо-вої валютної системи в XX ст. на одній або кількох валютах провідних країн світу.

Головне завдання світової валютної системи полягає в ефективному опосередкуванні платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної госпо-дарської діяльності, створенні сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, забезпечення без-перебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва. Через світову валютну систему здійснюється перелив економічних ресурсів з однієї країни в іншу або блокується цей процес, розширюється чи звужується ступінь національної самостійності країни, а також переміщуються економічні труднощі (інфляція, безробіття) із одних країн до інших.

Отже, світова валютна система виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню міжна-родних економічних відносин, або, навпаки, — обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

2.3. Еволюція міжнародних валютних відносин

Валютні відносини тісно пов'язані з внутрішніми грошо-вими відносинами. Тому еволюція міжнародних валютних відносин у специфічному вигляді повторює, як ми побачимо нижче, розвиток внутрішнього грошового обігу країн. Разом з тим валютні відносини не виключають національного ха-рактеру грошового механізму окремих країн. У процесі по-глиблення міжнародного поділу праці та розвитку економіч-них зв'язків відбувається інтеграція систем національних грошових та світових валютних відносин і функціональні відмінності між ними практично нівелюються.

Першою в історії світовою валютною системою була система, що спиралася на єдині правила обігу золотого гро-шового товару і відома під назвою системи золотого стандар-ту. Юридичне вона була оформлена на Міжнародній конфе-ренції в Парижі в 1867 р.

Система золотого стандарту, або золотого монометалізму, характеризується тим, що при ній роль загального еквівалента закріплюється за золотом, а в обігу функціонують золоті мо-нети або грошові знаки, розмінні на золото. Система золотого стандарту була встановлена у Великій Британії ще наприкінці XVIII ст., проте широке поширення в світі вона набула в останній чверті XIX ст.: в Німеччині в 1871—1873 рр., Франції в 1878 р., Японії — 1897 р.

Золотомонетний стандарт як класична форма золото-го монометалізму передбачає вільний