Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі (в динаміці) будують ряди динаміки. Вони являють собою хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які да-ють змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншо-го економічного явища.

Математико-статистичні методи обробки рядів динаміки дають змогу обчислювати дуже важливі для аналітичних цілей показники зміни рівнів рядів динаміки, такі як абсо-лютний приріст, темп зростання, темп приросту, середній рівень, середній абсолютний приріст, середній темп приросту тощо.

Групування — це прийом аналізу, який полягає у фор-муванні з масиву даних, що аналізуються, класифікацій-них груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування ма-сиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам.

Балансовий метод аналізу — це відображення й аналіз кількох (найчастіше — двох) груп взаємопов'язаних і взає-моврівноважених економічних показників. У формі балан-су підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ре-сурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурса-ми (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов'язаних показ-ників. Наприклад, при складанні фінансового плану підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується можливість одержання прибутку та інших джерел фінан-сових ресурсів виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби у тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (в тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо).

2 Методика факторного аналізу.

Під економічним факторним аналізом розуміється поступовий перехід від вихідної факторної системи (результативний показник) до кінцевої факторної системи (або навпаки), розкриття повного набору прямих, кількісних факторів, які впливають на зміну результативного показника. Інакше кажучи, суттєвість факторного аналізу полягає у вивченні причинно-наслідкових зв'яз-ків між кінцевим результатом і факторами, що впливають на нього, а також у визначенні їх кількісного впливу.

Для здійснення факторного аналізу необхідно, передусім, шляхом якісного (політекономічного) аналізу виділити в ланцюзі взаємопов'язаних процесів і явищ ті, що в тому або іншому конкретному випадку змінюються незалежно від інших - фактори (незалежні), і ті, величина яких зумовлена зміною факторів, що впливають на них - кінцеві результати (залежні).

Очевидно, віднесення певного явища до числа факторних або результатив-них зумовлене його економічною сутністю і конкретними завданнями аналізу. Тому одне і те ж явище може бути або фактором, або результатом. Наприклад, продуктивність праці є фактором, що впливає на обсяг виробництва продукції (як результативного показника) і, в свою чергу, може бути результативним яви щем, залежним від техніко-економічного рівня підприємства, кваліфікації ро-бітників, їхнього стажу роботи.

Слід мати на увазі, що з безлічі факторів деякі діють на результат самостійно, інші взаємодіють між собою. Тому при аналізі необхідно досліджувати характер впливу кожного фактора, розкривати їх взаємовплив на кінцевий результат.

Вплив кожного фактора окремо на кінцевий результат визначають методом індукції, тобто дослідження ведеться від часткового до загального, від знання окремих фактів до узагальнень, загальних положень.

При визначенні впливу всієї системи (комплексу) факторів, що формують кін-цевий результат, необхідно вимірювати не тільки рівень впливу кожного з них, а і його частку в загальному прирості кінцевого результату. Тут використовується метод дедукції - дослідження проходить від загального до поодинокого.

Таким чином, вивчення економічних явищ в їх загальному зв'язку, розвитку та оновленні в протиріччі припускає поєднання індуктивного і дедуктивного методів дослідження.

Метою факторного аналізу є, по-перше, виявлення позитивно діючих на кін-цевий результат факторів для розробки заходів щодо посилення їх дії, виділен-ня факторів, що впливають негативно, аби обмежити їх дію, і, по-друге, визна-чення невикористаних резервів підвищення ефективності роботи об'єкта аналі-зу (суб'єкта підприємництва). Ці цілі досягаються шляхом визначення кількіс-ного (числового) впливу кожного фактора на кінцевий результат.

Кількісна характеристика взаємопов'язаних явищ здійснюється за допомогою показників. Сукупність факторних і результативних показників, пов'язаних од-ним причинно-наслідковим зв'язком, називається факторною системою. Реаль-ні причинно-наслідкові зв'язки між явищами, що аналізуються, виражаються ма-тематичною формулою, що в найзагальнішому виді може бути подана так:

У=f (х1,х2,...,хn),

де У- результативний показник; x1, х2,..., хп - факторні показники.

Математична формула, що виражає реальні зв'язки між аналізованими яви-щами, називається моделлю факторної системи. Процес побудови аналітично-го виразу причинно-наслідкової залежності називається процесом моделюван-ня явища, що вивчається.

Як відзначалося вище, існують два типи (форми) причинно-наслідкових зв'язків, що підлягають дослідженню в процесі факторного аналізу: функціо-нальні або жорсткодетерміновані і стохастичні (імовірнісні).

Система (модель) називається жорсткодетермінованою, якщо при заданих початкових умовах вона переходить в єдиний певний стан; система (модель) на-зивається ймовірнісною, якщо при незмінних початкових умовах вона може пе-реходити в різні стани з різною ймовірністю.

Факторний аналіз здійснюється шляхом використання спеціального науко-вого апарату - сукупності прийомів (способів) аналізу, що залежно від характе-ру (форми) причинно-наслідкових зв'язків функціональні або стохастичні (ймовірнісні) поділяються на дві групи: одна при функціональній (прямій)

формі зв'язку, тобто при жорсткодетермінованій моделі факторного аналізу, ін-ша - при стохастичній моделі факторного аналізу (див. рис. 6).

Для факторного аналізу використовуються групові і комбінаційні таблиці.

Аналіз за допомогою жорсткодетермінованих моделей, що інколи скорочено називається детермінованим аналізом, має ряд особливостей:*

по-перше, при детермінованому підході факторна модель повністю замикаєть-ся на ту систему факторів, що підлягають об'єднанню в дану модель. Межею складання такої моделі є довжина