На етапі попереднього (апріорного) аналізу необхідно чітко сформулювати, які фактори-аргументи можуть сут-тєво впливати на економічне явище, що вивчається. На розумовому, теоретичному рівні аналітик повинен дати перелік таких факторів, виключаючи, ясна річ, ті з них, які перебувають у функціональній залежності. Якщо, наприк-лад, вивчаються фактори, що впливають на прибуток (рен-табельність роботи) підприємства, немає сенсу залучати для кореляційного аналізу такі параметри, як обсяг виробниц-тва та реалізації продукції, її собівартість, індекси цін на продукцію, на матеріальні ресурси та інші, що прямо про-порційно (або обернено пропорційно) впливають на прибу-ток і рентабельність. Їхній вплив досить точно визначається методами детермінованого аналізу.

Після того як визначені фактори, які можуть впливати на результатний показник, здійснюється збирання та пер-вісна обробка відповідної інформації. Важливим критерієм відбору факторів для кореляційного аналізу є можливість одержати відповідні дані (облікові, вибіркові тощо); якщо ж такої можливості немає, то від залучення того чи іншого показника до кореляційної моделі необхідно відмовитися.

Зібравши необхідні дані в динаміці, слід математико-статистичними методами впевнитися в тому, що між аналі-зованим показником і факторами, що підібрані як такі, що чинять вплив на його формування, дійсно існує певний зв'язок, у тому числі такий, за якого можна констатувати саме прямолінійний зв'язок. Останній, як відомо, описується рівнянням прямої лінії (у = а + bх). Для обгрунтування висновку щодо тісноти зв'язку між фактором-аргументом (х) і результатним показником-функцією (у) розраховується коефіцієнт кореляції (r ) за формулою

Якщо у результаті розрахунків значення r >0,80, вва-жається, що тіснота зв'язку достатня для того, щоб зв'язок між х і у вважати прямолінійним, тобто таким, який має вигляд у = а + bх.

Для визначення параметрів а і b цього рівняння засто-совується математико-статистичний метод вирівнювання прямої способом найменших квадратів.

Крім вищеназваних застосовуються ще чимала кількість методів і прийомів, в залежності від конкретної задачі і ситуації, в якій проводиться аналіз. Розглянуті методи і прийоми застосовуються найбільш часто.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 428 с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. К.:”Знання-Прес”, 2000. –224 с.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз – К.: МАУП, 2001. – 152 с.

Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків та підприємств. – К.: Скарби, 2001. – 336 с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. К.:”Знання”, 2000. - 377 с.