Курсова робота

Світові фінансові центри

План

Вступ

Становлення глобальної господарської системи, яка не визнає кордонів національних господарств, пов'язаних стабільними фінансовими, політичними, соціальними і культурними відносинами, — найзначущіший процес, що визна-чає характер світу на початку XXI століття.

Глобалізація — це черговий етап інтернаціоналізації, який Грунтується на розвиткові інформаційних технологій. Сучасні технології зв'язку й інформації створили цілком нові умови для руху капіталу, швидкого його переливу з еко-номіки однієї держави в економіку інших. Рухом фінансових потоків тепер мож-на управляти з єдиного телекомунікаційного центру, засоби зв'язку між окре-мими підрозділами чи філіями транснаціональних компаній дають змогу оперативно змінювати стратегію діяльності, розширювати асортимент послуг і кількість операцій незалежно від адреси розміщення.

При цьому роль власне національної держави відходить на другий план, транснаціональний капітал перебуває поза юрисдикцією цих держав... Надії на регулювальну роль національного ринку втрачають сенс в умовах глобалізації. Фінансова інтеграція — найконфліктніший процес у ході глобалізації в ціло-му й економічної зокрема. ЇЇ породженням, стало відносно нове явище у світовій економіці - поява в післявоєнний час у міжнародній валютно-кредитній сфері міжнародних фінансових центрів. Саме поняття міжнародного (світового) фінансового центра є похідним від поняття міжнародного ринку позичкових капіталів, тому що формування міжнародних фінансових центрів означає відокремлення щодо невеликого числа міжнародних фінансових ринків, на яких здійснюється інтернаціональна фінансово-кредитна діяльність, мобілізуються і перерозподіляються кредитні ресурси і відбуваються різноманітні валютні операції.

Актуальність теми роботи. Аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку країн СНД, свідчить про відсутність чітко виражених міжнаціональних фінансових центрів. Такі економічні умови змушують російських, українських, білоруських та інших емітентів пострадянських держав шукати самостійного виходу на міжнародні фінансові ринки і сплачувати андерайтерські послуги фінансових посередників, біржові гонорари і послуги комерційних банків у найцивілізованіших фінансо-вих центрах світу (Нью-Йорку, Лондоні, Франкфурті-на-Майні, Токіо). Ринко-ві умови функціонування світової фінансової системи, навпаки, потребують від уряду здійснення макроекономічних заходів, спрямованих на залучення закордонних інвесторів і фінансових посередників на вітчизняний фондовий ринок, тобто виникає необхідність змусити світові фінансові ресурси працю-вати на благо національної економіки, що потребує більш детального вивчення тенденцій та специфіки їх роботи.

Необхідність інтеграції України у світове господарство не викликає жодних заперечень. Це усвідомлюють усі учасники політичного та економічного проце-сів у країні. Проте реалізація її є надзвичайно складною справою й потребує спе-ціальних наукових досліджень, розроблення тактики і стратегії входження у сві-тові господарські структури. Йдеться про розроблення далекосяжної зовнішньоекономічної політики, яка поки що, на старті у XXI століття, відсутня. Треба врахувати, що за "місце під світовим сон-цем" точиться гостра боротьба між пострадянськими та постсоціалістичними країнами. Тому, крім іншого, є небезпека бути обійденим сусідами із близько-го зарубіжжя. Це означатиме значні втрати для господарського розвитку. Ска-зане підтверджується фактом великого узалежнення української економіки від зовнішньоекономічних зносин.

Інтеграція у світове господарство не повинна і не може відбуватися стихій-но. Вона потребує свідомих рішень і контрольованості з боку держави. Для цьо-го не досить прийняти модель "відкритої" економіки, здійснити лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків. Такий підхід означатиме пасивність держави щодо формування господарських контактів із зарубіжжям. Її наслідком буде ви-тіснення країни на узбіччя світового господарства, перетворення її на сировин-ний придаток промислове розвиненого центру.

Метою роботи є вивчення та аналіз основних особливостей та тенденцій діяльності світових фінансових центрів з огляду на перспективи ефективного співробітництва з ними України.

Завдання які вирішувалися в роботі наступні:

Проаналізувати сутність, основні етапи та умови становлення світових фінансових центрів;

Дослідити географічне розмежування та сучасний стан діяльності світових фінансових центрів;

Провести вивчення особливостей трьох найбільших фінансових центрів сучасності: лондонського, токійського та нью-йоркського.

Розглянути перспективи взаємодії України зі світовими фінансовими центрами.

Інформаційною базою роботи слугували статистичні матеріали, Державного комітету статистики, фінансових організацій, роботи вітчизняних та закордонних фахівців.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження світових фінансових центрів

1.1. Поняття світових фінансових центрів

Об'єктивною основою становлення міжнародного фінансового ринку стали розвиток міжнародного поділу праці, інтернаціоналіза-ція суспільного виробництва, концентрація і централізація фінансо-вого капіталу. Відносно нове явище у світовій економіці - поява в післявоєнний час у міжнародній валютно-кредитній сфері міжнародних фінансових центрів, у тому числі в країнах, що розвиваються. Саме поняття міжнародного (світового) фінансового центра є похідним від поняття міжнародного ринку позичкових капіталів, тому що формування міжнародних фінансових центрів означає відокремлення щодо невеликого числа міжнародних фінансових ринків, на яких здійснюється інтернаціональна фінансово-кредитна діяльність, мобілізуються і перерозподіляються кредитні ресурси і відбуваються різноманітні валютні операції. Нині міжнародний фінансовий ринок — це величезні фінансові центри, які мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. У цих центрах здійснюється пе-реважна більшість усіх міжнародних валютних, депозитних, кредит-них і страхових операцій [2, c.128].

Для того, щоб перетворитись у розвинутий міжнародний фінан-совий центр, здатний обслуговувати зростаючі світові потоки капіта-лу між собою та іншими міжнародними, регіональними та місцеви-ми фінансовими ринками, центр має володіти всіма необхідними еле-ментами підтримки як своїх національних, так і міжнародних опе-рацій. Ці елементи включають у себе [5, c.34]:*

стійку фінансову систему і стабільну валюту;*

інститути, що забезпечують функціонування фінансових ринків;*

гнучку систему фінансових інструментів, які забезпечили б кредиторам різноманітність варіантів щодо затрат, ризику, прибут-ку, термінів ліквідності та контролю;*

відповідну структуру і достатні правові гарантії, які здатні викликати довіру в міжнародних позичальників та кредиторів;*

людський капітал, що вільно володіє спеціальними фінансо-вими знаннями, як результат систематичного навчання і пере-підготовки. Жоден міжнародний фінансовий центр не зможе кон-тролювати значний обсяг міжнародних операцій без добре поінфор-мованих людей, які працюють на фінансових