ринках, і необхідної техніки та засобів зв'язку (у тому числі комп'ютерних), які без-перебійно з'єднують фінансовий центр з іншими центрами всере-дині країни і за кордоном для здійснення безготівкових розра-хунків і готівкових платежів;*
здатність спрямовувати іноземний капітал через активні, все-охоплюючі й мобільні ринки — комплексні ринки, як довготермі-нові, так і короткострокові, які надають позичальникам та інвесто-рам великі можливості;*
економічну свободу: фінансовий ринок не може існувати без свободи діяльності, споживання, накопичення й інвестування.
Стадії розвитку міжнародного фінансового центру схематично показані на рис.1.1.
Розвиток фінансових інститутів, інструментів і спеціальних знань, необхідних для перетворення у міжнародний центр, потребує значно-го часу і зусиль. Так, для того, щоб створити свій міжнародний фінан-совий центр, Лондону було необхідно декілька століть, Нью-Йорку і Токіо — близько ста років. Берлін також у свій час був одним із важливих європейських фінансових центрів, але його значення після Другої світової війни значно знизилося [4, c.29]. Існує значна кількість офшорних банківських центрів, які функціонують як міжнародні тран-зитні центри (Гонконг, Сінгапур, Багами).
Світовими фінансовими центрами, розташованими в Європі, ви-ступають також Франкфурт-на-Майні та Цюріх, які виборюють першість у Лондона за операціями із золотом, а також Люксембург, на частку якого припадає близько 1/4 всіх євровалютних кредитів.
Рис.1.1. Основні стадії розвитку світового фінансового центру
Поява фінансових центрів на периферії світового господарства (Багамські острови, Сінгапур, Гонконг, Панама, Бахрейн та ін.) обу-мовлена певною мірою нижчими податковими й операційними ви-тратами, незначним державним втручанням та ліберальним валют-ним законодавством. Раніш для виникнення міжнародного фінансового центру була необхідна як наявність великої фондової біржі, так і розвитий системи національних банків зі стабільною валютою. Зараз досить гнучкого фінансового законодавства (особливо для нерезидентів), що демонструють Сінгапур, Бахрейн, Кіпр і інші фінансові центри.
Участь національних ринків в операціях світового ринку визначається рядом факторів [5, c.42] :
Відповідним місцем країни у світовій системі господарства та її валютно- економічним положенням
Наявністю розвиненої кредитної системи та добре організованої фондової біржі
Помірним оподаткуванням
Пільговістю валютного законодавства, що дає дозвіл для доступу іноземних позичальників на національний ринок і іноземних цінних паперів до біржових котировань
Зручним географічним положенням
Відносною стабільністю політичного режиму та інші.
Основні умови міжнародного фінансового центру [2, c.242]
Економічна свобода : фінансовий ринок не може існувати без свободи діяльності, споживання, накопичення та інвестування.
Стабільна валюта, що підтримує внутрішню економіку, - стійка фінансова система і валюта, що забезпечує довіру іноземних інвесторів.
Ефективні фінансові інститути та інструменти, що здатні каналізувати накопичення в продуктивні капіталовкладення.
Активні та мобільні ринки – комплексні ринки, такі як довгострокові та короткострокові ринки, ринки по операціях на строк та ф’ючерсні ринки, товарні ринки, що надають позичальникам та інвесторам більші можливості.
Технологія та засоби зв’язку, що дозволяють ефективно здійснювати безготівкові розрахунки та готівкові платежі.
Фінансові спеціальні знання та людський капітал, результат навчання та освіти.
Підтримка відповідного правового та соціального клімату, створення привабливої для міжнародних потоків капіталу обстановки.
Найбільш активно перелив фінансових ресурсів здійснюється у світових фінансових центрах (фінансових центрах світу ).До них відносіться : Нью–Йорк і Чикаго – в Америці, Лондон, Франкфурт, Париж, Цюрих, Женева, Люксембург – в Європі, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн – в Азії. В майбутньому світовими фінансовими центрами можуть стати і сьогоднішні регіональні центри – Кейптаун, Сан – Паулу, Шанхай та інші.
В світові фінансові центри перетворились деякі офшорні центри, насамперед в басейні Карибського моря – Панама, Бермудські, Багамські, Кайманові, Антильські та інші острови [8, c.176].
З 1980р. система фінансових ринків стала функціонувати на глобальному рівні. Виникла світова фінансова мережа, що поєднала провідні фінансові центри різних країн (Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Цюрих та інші). Лондон – провідний центр євровалюти. Токіо – ринок цінних облігацій (за рахунок великих об’ємів збережень та надлишків капіталу у Японії). Цюрих – провідний ринок іноземних облігацій ( за рахунок анонімності зарубіжних депозитів). Інші міжнародні фінансові центри : Франкфурт, Амстердам, Париж, Гонконг, Багамські острови, Кайманові острови, виконували різні функції, пов’язані з світовими потоками капіталу.
Зміцнення зв’язків між цими центрами здійснило фінансову революцію.
Ключові аспекти фінансової революції [11, c. 186].
глобальна присутність міжнародних фінансових інститутів
міжнародна фінансова інтеграція
швидкий розвиток фінансових інновацій
Отже, світовий фінансовий центр – центр скупчення банків та спеціалізованих кредитно – фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні, інші фінансові операції, операції з цінними паперами та золотом.
Світові центри можна по праву вважати вузлами сучасної світової фінансової системи.
1.2. Світове розмежування та види світових фінансових центрів
В даний час існує два види світових фінансових центрів (Рис.1.2): одні виникли на базі національних ринків капіталу (у закордонній літературі їх називають ринками іноземного капіталу), інші - на базі міжнародних ринків капіталу. Хоча перші з'явилися раніш, нині вони мають підлегле значення. Переважна ж більшість світових фінансових центрів являє собою зовсім нові утворення, що виникли на основі міжнародних ринків капіталу, а точніше, євроринків [11, c.345].
1.2. Розмежування світових ринків по базі утворення
Ведучим світовим фінансовим центром є Лондон. Він займає перше місце у світі по обсязі міжнародних валютних (30% світового обсягу), кредитних і депозитних операцій, є світовим монополістом в області страхування. Як ринок золота він поділяє світову першість з Цюріхом [14, c.107]].
Великими міжнародними фінансовими центрами, розташованими в Європі, є також Цюріх, Париж, Франкфурт-на-Майне, Люксембург. Цюріх - найбільший у світі фінансової центр по реекспорті капіталу, найбільший (поряд з Лондоном) ринок золота, один з найбільших валютних ринків і ринків банківських кредитів. Париж - переважно ринок міжнародного капіталу у формі банківських кредитів. Головні ринки Франкфурта-на-Майні (Німеччина)