За даними журналу "Economіst", на офшорні фінансові центри (їхнє населення складає 1,2% світового, а ВВП - 3%) приходиться 26% фінансових активів світу і більш 30% прибутків транснаціональних компаній США [4, c.124].

Офшорні фінансові центри використовуються банками багатьох країн світу для приховання доходів від податків і проведення інших напівлегальних і нелегальних операцій (відмивання "брудних" грошей). У них надходить чимала частина капіталів, "втікших" з економічно неблагополучних країн. По оцінках, через подібну діяльність офшорних центрів країни ОЕСР щорічно не добирають податків на суму, що перевищує 500 млрд. доларів.

Географічному розташуванню, функціонування системи світових фінансових центрів валютних ринків не припиняється ні на хвилину. Свою роботу в календарній добі вони починають на Далекому Сході, у Новій Зеландії (Веллінгтон), проходячи послідовно вартові пояса - у Сіднеї, Токіо, Гонконгові, Сінгапуру, Франкфурті-на-Майне, Лондоні і закінчуючи день у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. Відлік годинних поясів ведеться від нульового меридіана, що проходить через Гринвіч (передмістя Лондона), а час зветься світовим чи GMT - Greenwіch Merіdіan Tіme. У залежності від сезону (літнього чи зимового) час у різних фінансових центрах земної кулі буде відрізнятися від світового часу GMT на кількість годин, приведених у таблиці (табл. 1.3).

Таблиця 1.3.

Різниця в часі для основних світових фінансових центрів*

Фінансовий центр | Різниця в часі від GMT 

зимою | літом

Веллінгтон | +11 | +12

Сідней | +9 | +10

Токіо | +9 | +9

Гонконг | +8 | +8

Сінгапур | +7 | +8

Франкфурт-на-Майні | +1 | +2

Цюрих | +1 | +2

Лондон | 0 | +1

Нью-Йорк | -5 | -4

Чикаго | -6 | -5

Лос-Анджелес | -8 | -7

Джерело: Шмирева А.И., Колесников В. И., Климов Ю.А. Международные валютно-кредитные отношения. – СПБ: Питер, 2001. – С.234.

Отже, у світі склався цілодобово діючий міжнародний ринковий механізм, який є ефективним засобом управління світовими фінан-совими потоками. На моніторах спеціальних інформаційних агентств у режимі реального часу відтворюються ринкові ціни, котирування, валютні курси, процентні ставки та інші валютно-фінансові умови міжнародних операцій незалежно від місця їх проведення.

Розділ 2. Сучасний стан функціонування світових фінансових центрів

2.1. Лондонський фінансовий центр

Найбільш цікавим, як з погляду становлення і розвитку, так і виняткової здатності вчасно реагувати на потреби часу, є Лондон як визнаний світовий фінансовий центр.

Історія його започаткування сягає сивої давнини, коли англій-ський уряд у 1215 р. проголосив Велику хартію вольностей, яка гарантувала індивідуальні права в Англії і те, що Лондон є безпеч-ним місцем для вітчизняних і зарубіжних торговців. Створення Англійського банку і Королівської біржі в 1690 р. заклало органі-заційні основи для розвитку лондонських фінансових ринків, а про-мислова революція XVIII ст. забезпечила Великій Британії стійку комерційну, фінансову та економічну базу. Лондон функціонував як єдиний світовий фінансовий центр понад 200 років, оскільки бри-танський золотий стандарт був наріжним каменем тодішньої світо-вої грошової системи, а капіталовкладення у фунтах стерлінгів за кордоном домінували як у світовій торгівлі, так і в інвестиціях і фінансах до Першої світової війни [11, c.451].

Між Першою і Другою світовими війнами, незважаючи на ви-клик Нью-Йорка, Лондон залишився домінуючим фінансовим цен-тром, оскільки продовжував очолювати стерлінговий валютний блок країн Британської Співдружності й залишався лідером світових банківських операцій, управляючи обслуговуванням фінансування міжнародної торгівлі через свій грошовий ринок і торгівлею міжна-родними цінними паперами через свій вторинний ринок.

Після Другої світової війни у зв'язку із серйозним дефіцитом платіжного балансу і для пом'якшення проблеми втечі капіталів британський уряд запроваджує контроль капіталу на валютному ринку. Однак, коли в результаті цього здатність Лондона обслугову-вати широкий діапазон міжнародних фінансових потреб виявилась під загрозою, британський уряд для виправлення такої ситуації ініціював так званий великий шок. У рамках цієї акції було по-вністю змінено структуру лондонських ринків цінних паперів і ство-рено нову Міжнародну фондову біржу, повністю оснащену комп'ю-теризованою електронною системою котирувань.

Завдяки цим своєчасним заходам Лондон і сьогодні успішно конкурує з іншими фінансовими центрами у сфері міжнародної торгівлі цінними паперами.

На сьогоднішній день Лондон, займає перше місце у світі по валютним, депозитним і кредитним операціям. Тільки щоденний обсяг угод з валютою в англійській столиці наближається до 500 млрд. дол. [17].

Найбільш об'єктивним показником, яка вказує на роль лондонського центру у світовій фінансовій системі є частка міжнародних фінансових операцій, що проходять через даний фінансовий центр. Лондон по цьому показнику займає 31% ринку, практично удвічі випереджаючи свого найближчого конкурента- Нью-Йорк. Лондон є лідером і по такому показнику, як присутність іноземних банків (на другому місці - Токіо, на третьому - Нью-Йорк). Нарешті, Лондон найбільший нетто-експортер фінансових послуг - 8,1 млрд. дол. [11, 16] .

Лондон зберіг і в поточному році позиції найбільшого фінансового центра світу. Консолідована вартість корпоративних цінних паперів, що знаходяться в керуванні діючих тут інвестиційних інститутів, досягла оцінки в $2,5 трлн. На другому місці йде Нью-Йорк з обсягами в $2,4 трлн. У першу п'ятірку також входять Токіо ($2,1 трлн.), Бостон ($1,9 трлн.) і Сан-Франциско ($0,7 трлн.) [].

Створення першої банківської контори C Hoare &Co у 1673 році, а також заснування Банку Англії в 1694 році послужили початком в історії Лондонського Сіті як фінансового центра Великобританії. Сьогодні це один із самих ведучих світових фінансових центрів, і Квадратна Миля має значну частку усіх фінансових угод і обсягів на багатьох світових ринках. У Лондонському Сіті розташовуються 550 іноземних банків, і