Значну роль у діяльності лондонського фінансового центру відіграє Банк Англії, що є центральним банком З'єднаного Королівства.

Колись відомий за назвою "Стара Леді" of Threadneedle Street, Банк був заснований у 1694 році, націоналізований у 1946 і заробив дійсну незалежність у 1997 році. Розташовуючи в центрі британської фінансової системи, Банк уповноважений сприяти розвитку і підтримувати на стабільному рівні всю грошову і фінансову системи Великобританії, що є його основним внеском у благополуччя економіки країни.

Велика частина роботи Банка зв'язана і скооперована з урядовими інститутами й іншими найбільшими банками. Отриманий Лондоном статус гігантського інтернаціонального фінансового центра адресує роботу Банку як по внутрішнім, так і міжнародних напрямках розвитку. Здійснюється робота також і по представленню Euro і розвитку європейських фінансових центрів і інфраструктур.

Як і кожний світовий фінансовий центр, Лондон має низку крупних бірж, відомих у всьому світі. Провідне місце на міжнародному ринку цінних паперів займає Лондонська міжнародна фондова біржа, яка концен-трує понад 60 % всіх операцій з цінними паперами в країні. Тут у біржових торгах беруть учать цінні папери близько 3000 компаній, більше 500 з яких — іноземні, причому 190 з них також пройшли лістинг і на Нью-Йоркській біржі [17].

Головною особливістю Лондонської біржі є те, що понад полови-ни її торговельних операцій припадає на цінні папери закордонного походження, оскільки Лондон продовжує відігравати роль одного з провідних світових фінансових центрів.

Процедура допущення цінних паперів для торгівлі ними на Лон-донській біржі досить складна. Однак можна визначити два основ-них показники, яким повинні задовольняти емітенти [17]:*

ринкова капіталізація. Початкова (до розглядуваного випуску цінних паперів) сумарна ринкова вартість емітента має бути принаймні 700 000 фунтів стерлінгів для акцій і 200 000 — для облігацій;*

кількість придбаних акцій. Принаймні 25 % цінних паперів будь-якого ґатунку повинні бути придбаними, тобто належати акціо-нерам, які не є директорами чи основними акціонерами компанії.

Лістинг зарубіжних компаній передбачає, що ці компанії повинні задовольняти стандартні вимоги біржі, які застосовуються до ком-паній Великої Британії. Однак біржа надає деякі поступки інозем-ним компаніям, особливо тим, які пройшли лістинг на визнаних за-рубіжних фондових біржах. У таких випадках, наприклад, вимагаєть-ся розкриття фінансової інформації лише за останні три роки, на відміну від п'яти років при звичайних вимогах.

У Лондоні, що має давній досвід біржової торгівлі і розвиту ф'ючерсну індустрію сконцентровано також ведучі європейські ф'ючерсні й опціонні ринки. Найбільшою біржею Великобританії і Європи є Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа — ЛІФФЕ (London International Financial Futures Exchange). ЛІФФЕ початку свою діяльність з вересня 1982 р. і стала першою біржею фінансових ф'ючерсів, що знаходиться не в США, а в іншій країні. Після об'єднання з ринком опціонів Лондонської фондової біржі в 1992 р. вона перетворилася в одну з найбільших у світі спеціалізованих бірж похідних інструментів. На цій біржі торгівля ведеться фінансовими інструментами (державні цінні папери, валюта, індекси акцій). Лондон став першим європейським містом, що відкрило таку біржу, і багато хто вважають, що це нововведення було необхідно для утримання Лондоном ролі ведучого фінансового центра світу.

ЛІФФЕ є ведучою європейською біржею фінансових ф'ючерсів і опціонів і другому найбільшої у світі серед таких бірж. На ній ведеться торгівля найрізноманітнішими видами цінних паперів з фіксованим доходом, казначейських векселів і акцій. У 1997 р. ЛІФФЕ вперше обігнала Чикагську товарну біржу і стала другою у світі найбільшою фьючерсно-опціонною біржею після Чикагської торговельної біржі.

ЛІФФЕ володіє самим широким спектром короткострокових ф'ючерсів по банківських процентних ставках і тримає 80% частки ринкової торгівлі по цих контрактах у Європі. ЛІФФЕ узяла під оренду торговельний зал колишньої Лондонської товарної біржі (біржі ФОКС), тим самим давши своє ім'я і декільком товарним контрактам, що раніше торгувалися на біржі ФОКС (кава, какао). Серед 215 членів ЛІФФЕ маються представники як фінансових інститутів, так і промислових груп. Біля третини членів біржі — англійські фірми, приблизно по 20% приходиться на європейські, американські і японські фірми (Див.Рис.2.1). Оборот біржі в 1998 р. склав 200 млн контрактів [8].

Рис.2.1. Склад учасників ЛІФФЕ Адаптовано згідно: Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. Тенденции и инструменты. – М.: Экзамен, 2000. – С.237.

На Лондонській Міжнародній нафтовій біржі (International Petroleum Exchange) ведуться операції з газойлем, бензином, північноморською нафтою «брент».

Лондонська біржа кольорових металів (компанія “London Metal Exchange Ltd” - далі LME) була утворена в 1877 р. Торги спочатку проводилися навколо накресленого на статі крейдою кола - “рингу”. Був установлений строгий регламент торгів. Контракти полягали на метали стандартної якості і кількості. Були визначені офіційні пункти постачання, стандартна тривалість перевезення і система уточнення дат постачання, що дозволяє вносити виправлення в терміни виконання контрактів.

У 1883 р. LME оформила свої перші офіційні контракти на мідь і олово. У зв'язку зі зростанням вимог до якості міді, що поставляється по біржових контрактах, їхні умови мінялися в 1981 і 1986 р. убік підвищення процентного вмісту основного компонента. Контракт на олово (99,85%), що діє в даний момент, був введений у 1989 р. [11, 15].

Свинець і цинк офіційно стали котируватися на LME у 1920 р., хоча неофіційно ними торгували і раніш. Контракт на свинець практично не мінявся, у той час як якість цинку, що поставляється по біржових контрактах, поліпшувалося кілька разів. Останні зміни відбулися