оперувати цінами будь-якої, самої екзотичної валюти, що їм потрібна, у тому числі крос-цінами. Термін дії може встановлюватися любий – від декількох годин до декількох років, хоча в основному термін встановлюють, орієнтуючись на цілі числа – один тиждень, один місяць, два місяці і т.д. Ринок наявної валюти працює безупинно, тому опціонами можна торгувати буквально цілодобово.
Механізм укладання валютної угоди виглядає в такий спосіб:
Компанія укладає з Банком договір, в якому фіксуються сума угоди, курс покупки або продажу валюти, дата розрахунків, ціна опціону. Курс у даній ситуації визначається Компанією. Компанія сплачує ціну опціону й у момент настання дати розрахунків має право купити або продати валюту по встановленому в договорі курсу.
У тому випадку, якщо ринковий курс виявиться до моменту виконання більш вигідним для Компанії, ніж курс опціону, Компанія має право відмовитися від виконання опціону без несення яких-небудь додаткових витрат.
Приклад:
Компанії необхідно через 6 місяців купити 100 тис. $. Поточний курс $ - 5,3 грн.
Компанія укладає з Банком договір, у якому фіксуються курс $ (5,3 грн.), дата розрахунків (через 6 місяців), ціна опціону (1% від обсягу валюти – 1 тис $). Компанія сплачує ціну опціону 1000 $ і через 6 місяців по встановленому в договорі курсу 5,3 грн. має право купити в Банку 100 тис. $.
Якщо курс $ виросте на 0,3 грн. і складе 5,6 грн., то Компанії вигідніше буде виконати опціон і купити в Банку $ за курсом 5,3 грн., що з урахуванням ціни опціону – 1000 $ буде вище приблизно на 1 %, і складе 5,35 грн. Тобто цей курс буде вигідніше поточного (5,6 грн.) на 0,25 грн.
Але, з іншого боку, якщо курс $ упаде на 0,3 грн. і складе 5 грн., то Компанії вигідніше буде не виконувати опціон, уклавши звичайну угоду на покупку $ за поточним курсом 5 грн., що з урахуванням ціни опціону - 1000 $ буде вище приблизно на 1 % і складе 5,05 грн.
2. Розрахуйте скільки $ можна купити за 1000 гривень, якщо ви знаєте, що 1 $ = 1,5 фунта; 1 фунт = 3,35 гривень.
Кількість фунтів, що можна купити за 1000 грн. = 1000 / 3,35 = 298,507 фунтів
Кількість доларів, що можна купити за 298,507 фунтів = 298,807 / 1,5 = 199 $
Отже, за 1000 грн. можна купити 199 $
3. Як використовується вексельна форма розрахунків.
Міжнародні розрахунки – це здійснення платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн. В економічній сфері вони охоплюють розрахунки із зовнішньої торгівлі товарами і послугами, а також із некомерційних операцій, кредитів, руху капіталу між країнами.
Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, з іншого боку – щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення. Більшість розрахунків провадиться безготівковим способом за допомогою записів на рахунках банків.
Найскладнішими і такими, що вимагають високої кваліфікації учасників угоди, є розрахунки за міжнародними торговельними контрактами. Від вибору форм і умов розрахунків залежать швидкість і гарантія одержання платежу, сума витрат, пов'язаних із проведенням операцій через банки.
Сьогодні у зовнішньоторговельних операціях використовується ціла система способів, засобів і форм платежів, що створюють цілісний, гнучкий і динамічний механізм розрахунків.
Одним з найважливіших інструментів розрахунків (і кредитування), які використовуються в міжнародній торгівлі, служить вексель.
Вексель – це цінний папір, що оформлений у строгій відповідності з вимогами закону і містить у собі безумовне абстрактне грошове зобов'язання.
При розрахунках за зовнішньоторговельними операціями використовуються простий і перекладний вексель (тратта). Частіше застосовується перекладний вексель, що являє собою безумовну пропозицію трасанта (кредитора), адресовану трасату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) у встановлений термін вказану у векселі суму. При виникненні такого грошового зобов'язання трасант виступає і кредитором відносно боржника (трасату), і боржником відносно ремітента.
Проста форма грошового зобов'язання (прості векселі) при розрахунках на умовах комерційного кредиту застосовується значно рідше. Як правило, вона також зумовлена продажем товару з розстрочкою платежу.
Простий вексель виставляється не кредитором, а боржником, який називається векселедавцем. Останній бере зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін.
Послідовність операцій розрахунку покупця з продавцем за поставлені в кредит товари за допомогою простого векселя можна простежити на схемі:
Вексель складається за строго установленою формою. Його форма і вид визначаються національним законодавством. У країнах СНД форма і вид векселів, а також їх обіг регламентуються "Положенням про перекладний і простий вексель" (Постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 p.).
У сфері міжнародного платіжного обороту застосовуються норми і національного, і міжнародного права. Так, у 1930 р. у Женеві ряд країн прийняли "Однотипний вексельний закон". На його основі держави - учасники угоди, у тому числі й СРСР, уніфікували національне вексельне законодавство, їх стали називати країнами Женевської угоди. Третю, самостійну групу утворюють країни, чиє вексельне законодавство не належить до двох інших систем. Тому в міжнародних розрахунках необхідно враховувати нормативні акти, що є у вексельному законодавстві різних країн, і передбачати в контрактах, який із чинних нормативних