Становлення індустріального типу працівника було пов'язано з першими і другий промисловими революціями, переходом до машинного виробництва, появою цілого ряду нових галузей, видів транспорту, енергії. Усе це вимагало спеціальної професійної підготовки працівників і розвитку масової загальної і фахової освіти.

НТР середини XX століття знаменував перехід до технічного розвитку тільки на науковій основі й охоплювала всі елементи виробництва: знаряддя і засоби праці - комплексна механізація й автоматизація; предмети праці - створення матеріалів із заздалегідь заданими властивостями, хімізація і т.п.; енергію - оволодіння ядерним розпадом і синтезом, широке застосування атомної енергії, нових способів перетворення енергії і передачі на будь-які відстані; технологію - заміна механічної технологій немеханічною - електрофізичною, електрохімічною, магнітною, променевою, радіаційною. Це спричинило за собою революційні зміни в самій трудовій діяльності - інтелектуалізацію фізичного і технізацію розумової праці, що зажадало швидкого розвитку вищого і значного підвищення рівня середньої освіти.

В останні десятиліття XX століття розгорнулася нова хвиля НТР. Її основна риса - корінна перебудова технології виробництва, усіх сторін життя людини на основі електроніки. Завдяки чому починає формуватися інформаційний тип економічного зростання і відповідний йому інформаційний тип працівника.

Початок життєвого циклу інформаційного укладу приходиться на 1947-1954 р. і зв'язано з освоєнням виробництва першого транзистора, появою першої ЕОМ, операційної системи. У середині 70-х рр. почалося масове поширення нового технологічного укладу і заміщення їм традиційних технологій у багатьох галузях економіки. Тому 70-80-і рр. часто виділяють в особливий перехідний період — період "структурної революції", "структурної перебудови". На думку американських учених Досі, Фрімена, Переса, формування нового технологічного укладу завершилося і наступні десять - п'ятнадцять років варто очікувати швидкого підвищення ефективності і поширення його виробництва [5,15].

Інформаційний тип економічного зростання виявляється в групі промислово розвинутих країн і істотно відрізняється від відомих раніше екстенсивного й інтенсивного. Інформація стає вирішальним засобом і предметом праці, а здатність створювати нову інформацію, зберігати і переробляти стає основною, атрибутивною властивістю працівника інформаційного типу, джерелом творчої праці.

На сьогоднішній день, як у західній, так і у вітчизняній економічній літературі, як основний критерій розвитку здібностей людини до праці використовується рівень професійної кваліфікації, який можна назвати універсальним критерієм, придатним як для мікро-, так і для макрорівня.

Для макроекономічної характеристики здібностей до праці сукупного працівника, як правило, використовується показник кваліфікаційної структури зайнятих. Як свідчить аналіз кваліфікаційної структури зайнятих у розвитих країнах кожному етапові техніко-технологічного розвитку відповідає своя структура сукупного працівника, представлена набором кваліфікаційних груп і визначених пропорцій між ними, що виступають основною характеристикою генотипу працівника.

Подальші якісні зміни в структурі сукупного працівника пов'язані з новою хвилею НТР, що обумовила всебічну комп'ютеризацію і на основі її комплексну автоматизацію технологічних процесів. В індустріальний період — період часткової автоматизації - виробничий процес розчленовувався на ряд порівняно вузьких і часто простих операцій, що сприяло значному зростанню працівників середнього рівня підготовки, діяльність яких обмежувалася досить простими функціями контролю. В умовах комп'ютерної автоматизації нова технологія стимулює інтеграцію функцій працівника, а не їхнє розчленовування, як це було колись, і вперше з'являється реальна можливість свідомо "конструювати" процес праці, роблячи його більш змістовним.

Перехід у розвинутих країнах від індустріального до інформаційного укладу супроводжувався структурною перебудовою економіки й інтенсивним вивільненням і перерозподілом працюючих із промислової і сільськогосподарської галузей економіки в інформаційну і соціальну сфери. Галузева структура сукупного працівника інформаційного генотипу може бути представлена галузевою структурою зайнятості, що склалася в розвинутих країнах.

На противагу цій тенденції у вітчизняній економіці в той же самий час у її основному секторі - індустріальному — відбувалося перенагромадження малоефективного капіталу (гранична норма прибутку упала майже до нульової оцінки) і трудових ресурсів, що свідчить про нездатність системи господарського управління забезпечити перерозподіл ресурсів із застарілого технологічного укладу у новий.

Як свідчить західна статистика, уже на початку 90-х років XX сторіччя творчий потенціал трудових ресурсів розвинутих країн був зосереджений у професійно-кваліфікаційних групах, на які приходилося 70 - 80% зайнятих. При цьому частка тих, чия діяльність пов'язана головним чином із творчою працею (фахівці з вищою і середньою фаховою освітою, адміністративно-управлінська персонал, висококваліфіковані робітники і працівники сфери послуг аналогічної підготовки), наближалася до половини всіх зайнятих.

Якісна зміна сформованої на попередніх стадіях розвитку структури генотипу працівника, що відбулась у 70 - 80 рр. двадцятого сторіччя свідчить про радикальні зрушення, що відбуваються в структурі продуктивних сил, які учені характеризують як перехід від одного типу цивілізації - індустріального - до іншого - інформаційного. Такі переходи, що відбуваються раз у кілька сторіч, не просто збільшують різницевий потенціал змінюючих один одного поколінь працівників, як це має місце при зміні кондратьєвських циклів, а "радикалізують" процес зміни поколінь, "торкаються значної глибини сформованого генотипу". Саме ці процеси відбувалися в останні десятиліття XX століття і будуть відбуватися в перші десятиліття XXI століття.

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки [9, c. 78]:

- структура сукупного працівника, відбиваючи професійно-кваліфікаційну динаміку трудових ресурсів, знаходиться в тісній коеволюційному зв'язку з технологічною структурою суспільного виробництва;

- динаміка кваліфікаційної структури сукупного працівника піддається циклогенетичним закономірностям адекватним циклам технологічного прогресу;

- перехід до чергового технологічного укладу викликає якісну зміну поколінь працівників, що відрізняються за рівнем і змістом знань і навичок, розподілом по галузях і видах діяльності;

- перехід до нового типу цивілізації ламає традиційну структуру генотипу працівника і породжує якісно нову. Це