Умови наймання на ринку праці детермінуються специфікою наймання на конкретних підприємствах. Конкурентноздатність працівника можна визначити як ступінь розвитку використовуваних на підприємстві (фірмі) при даному рівні організації відносин виробництва і праці, здібностей і кваліфікації працівника. Високий рівень конкурентноздатності працівника дозволяє йому витримати конкуренцію з боку реальних і потенційних претендентів на його робоче місце або самому претендувати на інше більш престижне робоче місце.

З позиції працівника рівень його конкурентноздатності - це показник стійкості його положення на підприємстві. З позиції підприємства інформація про рівень конкурентноздатності працівника необхідна для оцінки перспективи успішної і стійкої діяльності підприємства, визначення рівня і спрямованості інвестування в працівників, спрямованості залучення, добору, розподілу, перерозподілу працівників і, у цілому, для ефективної організації управління персоналом.

Слід особливо зазначити важливість інформації про чисельність і структуру працівників ослабленої конкурентноздатності, що потребують соціального захисту (див. табл. 2) [11, c. 78].

Таблиця 2

Критерії конкурентноздатності працівника

Критерії | Категорії осіб ослабленої конкурентноздатності

Вікові | молодь до 20 років; особи передпенсійного і пенсійного віку

Професійні | особи зі стажем роботи з професії менш року

Кваліфікаційні | молоді фахівці

Фізіологічні | особи, що мають значну фізіологічну патологію

Соціально-побутові | жінки, що мають дітей до 8 років; особи, що мають на утриманні родичів; особи зі стійкою втратою працездатності

Ціна товару робоча сила. Ціна товару робоча сила не виступає на ринку робочої сили у своїй безпосередній формі. Перетворення ціни робочої сили в зарплату докладно розглянуте Марксом і з тих пір нічого не змінилося. На практиці застосовуються дві основні форми представлення ціни робочої сили заробітною платою і їхньої комбінації — відрядна і погодинна оплата праці. При відрядності ціну робочої сили, що сформувалася, капіталіст поділяє на кількість операцій або штук виробів, що може виробити робітник за робочий день або місяць. При погодинній оплаті звичайно ціна робочої сили поділяється на два складові — тариф, що буває на рівні мінімальної ціни робочої сили, а інша частина йде на виплати за виконання встановлених норм виробітку.

Ціна товару формується співвідношенням платоспроможного попиту та пропозиції. Що стосується споживчих товарів, то тут усе досить просто: пропозиція товарів, а значить і обсяг їхнього виробництва, встановлюється на такому рівні, що забезпечує середню норму прибутку. Але товар робоча сила – це не кухонний посуд або кофточки, виробництво яких можна скоротити або збільшити в залежності від величини платоспроможного попиту. Виробництво товару робоча сила визначається динамікою відтворення робочого населення, а тому по логіці законів ринку, при найменшому падінні попиту на робочу силу, ціна її повинна падати до нуля. Адже якщо, наприклад, попит на касетні магнітофони став падати, а виробництво їх не скорочується, то незабаром ринок буде затоварений, і продати магнітофон навіть безкоштовно буде проблемою. Працездатному населенню не накажеш скоротити родити дітей і навчатися, а тому ціна робочої сили відірвана від її вартості і тим більше не має ніякого зв'язку з кількістю праці.

3. Наймана праця в системі економічних відносин в політекономії

Через елементи ринку праці реалізуються попит на працю і пропозиція праці, специфічні інтереси суб'єктів угоди, відносини власності, трудові відносини і відносини соціально-економічного характеру (відносини "працівник - роботодавець") (рис. 1).

Як вихідний пункт пізнання внутрішніх властивостей системи пропонуємо використовувати такий елемент ринку праці як найом. Дана економічна категорія не знайшла гідного місця в теорії ринку праці. Як правило, при описі його механізму момент наймання або упускається або тільки припускається. Разом з тим, як буде показано, найом необхідний і дуже важливий елемент сучасного ринку праці.

Перш ніж довести висунуту гіпотезу відносно особливої значимості відносин наймання в системі ринку праці зупинимося на основних дискусійних питаннях теорії ринку праці: що є предметом угоди і який характер цієї угоди.

Так звана купівля-продаж "праці". Коли є що продати, красиво жити не заборониш, а коли нема нічого продати, доводиться, як говорять капіталісти і їхні економісти — продавати свою працю.

Так називаний „продаж праці”, слугує у буржуазній економічній теорії одним з наріжних її положень. Варто дати виклад Марксовій теорії врахування тих факторів, по яких оцінюється будь-як товар, у тому числі, і прийнятий у буржуазній політекономії „товар” праця. Адже якщо на їхню думку праця продається і купується, то вона також стає „товаром”.

Рис. 1. Система економічних зв'язків і відносин ринку праці

Якщо праця є товаром, то вона повинна бути вже зробленою і матеріалізованою у якомусь вигляді. Прихильники буржуазної політекономії повторюють, що праця є „специфічним”, „особливим” товаром, що купується заздалегідь, і навіть не праця купується, а процес праці.

Праця — це насамперед процес виробництва всякої корисної для людини речі [5, c. 7].

З іншого боку, праця не може бути товаром, а тому не може ні продаватися, ні купуватися.

Разом з тим, праця — це матеріальний процес, фізично матеріальний, а тому, як і у всякого процесу, для його існування, для його руху і розвитку потрібна спонукальна сила. І тому що ця сила виявляється тільки в праці, ми за традицією залишимо за нею термін робоча сила. Адже якщо продається і купується не праця, то щось інше, і тут ми знову розглянемо акт так званої „купівлі-продажу праці”.

Отже, виходить, що капіталіст купує, а пролетар (тут усе рівно хто він — працівник розумового або переважно фізичної праці) продає свою