- контроль керівника за виконанням плану і якістю роботи асистентів аудитора, за веденням ними робочої документації і належним оформленням результатів аудита;

- роз'яснення керівником аудиторської групи методичних питань, зв'язаних із практичною реалізацією аудиторських процедур;

- документальне оформлення особливої думки члена аудиторської групи (виконавця) при виникненні розбіжностей в оцінці того чи іншого факту між керівником аудиторської групи і її рядовим членом.

Аудиторська організація визначає в загальному плані роль внутрішнього аудита, а також необхідність залучення експертів у процесі проведення аудита.

Програма аудита є розвитком загального плану аудита і являє собою детальний перелік змісту аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудита. Програма служить докладною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської організації й аудиторської групи — одночасно і засобом контролю якості роботи.

Аудитору варто документально оформити програму аудита, позначити номером чи кодом кожну проведену аудиторську процедуру, щоб мати можливість у процесі роботи посилатися на них у своїх робочих документах.

Аудиторську програму варто складати у вигляді програми тестів засобів контролю й у вигляді програми аудиторських процедур власне кажучи.

Програма тестів засобів контролю — це перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку. Тести засобів контролю допомагають виявити істотні недоліки засобів контролю економічного суб'єкта.

Аудиторські процедури власне кажучи — це детальна перевірка правильного відображення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Програма аудиторських процедур власне кажучи являє собою перелік дій аудитора для таких детальних конкретних перевірок. Для процедур власне кажучи аудитору варто визначити, які саме розділи бухгалтерського обліку він буде перевіряти, і скласти програму аудита по кожному розділу бухгалтерського обліку.

У залежності від умов проведення аудита і результатів аудиторських процедур програма може переглядатися. Причини і результати змін варто документувати.

Висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми, документально відбиті в робочих документах, є фактичним матеріалом для складання аудиторського звіту (письмової інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку, а також підставою для формування об'єктивної думки аудитора про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта.

Після закінчення процесу планування аудита загальний план і програма аудита повинні бути оформлені документально і завізовані у встановленому порядку.

5.Способи та прийоми аудиту фінансових результатів діяльності підприємства

Найбільш поширений прийом аудиту це перевірка арифметичних розрахунків клієнта (перерахування). Перерахування полягає в перевірці раніше зроблених клієнтом арифметичних розрахунків і у виконанні незалежних підрахунків. Ця процедура дає математично точну інформацію. При виявленні помилок у підрахунку аудитору варто простежити подальший шлях цієї перекрученої інформації й оцінити її вплив на ступінь вірогідності звітності.

Перерахування звичайно здійснюється вибірково у відповідності зі стандартом «Аудиторська вибірка».

Аудит доцільно розпочинати з інвентаризації. Цей прийом підтверджує фізичну наявність майна і фінансових зобов'язань, подає точну інформацію про їхнє існування і приблизну про стан і оцінку зобов’язань, щодо імпортних операцій. У ході аудиторської перевірки аудитори можуть спостерігати за проведенням інвентаризації.

До початку проведення інвентаризації аудиторська організація зобов'язана з'ясувати, як часто проводилася інвентаризація, перевірити документи про колишні інвентаризації, проаналізувати їхню систему обліку і контролю, виявити її слабкі і сильні сторони.

При проведені інвентаризації зобов’язань, щодо імпортних операцій перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою.

6. Проведення аудиту фінансових результатів діяльності підприємства

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

В процесі вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності з'ясовуються:

- облікова політика підприємства щодо організації обліку фінансових результатів діяльності,

- умови визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності,

- чи ведеться окремий облік фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності,

- чи відбувались зміни облікової політики;

- методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;

- наявність необхідних пояснень у Примітках до річної фінансової звітності тощо.

Вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності проводиться в наступній послідовності:

1.Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності. Увага аудиторів при проведенні такої перевірки концентрується на умовах класифікації фінансових результатів діяльності.

Згідно з П(С)БО 15 "Дохід" доходи визнаються за наступних умов.

1.Збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).

2. Можлива достовірна оцінка суми доходів.

Визнання доходів, які включаються до складу об'єктів облікового процесу, здійснюється на підставі принципів нарахування і відповідності доходів і витрат.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції.

Разом з тим, окремі види доходу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами:

- суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

- суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

- суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження, що належать іншим особам;

- надходження від первинного розміщення цінних паперів.

При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимог П(С)БО 15 "Дохід" і 16 "Витрати"