Економічна соціологія

1.Специфіка і статус економічної соціології як галузі наукового пізнання.

Економічна соціологія — інтегральна наукова дисципліна, яка досліджує соціальні процеси та явища, що відбуваються у сфері економіки.

Започаткована вона у США в середині 50-х років XX ст. (Н. Смелзер, Т. Парсонс, К. Девіс та ін.) як наслідок усвідом-лення вузькості «чистого економізму», його недостатності для осмислення складних процесів управління і пошуку ефек-тивних моделей господарювання.

Соціологія економіки характеризується широким колом складних аналітичних питань і проблем, оскільки розглядає економічне життя як взаємодію різноманітних суспільних груп, які:—

посідають різне місце в історично визначеній системі суспільного виробництва;—

наділені різними можливостями, правами та обов'яз-ками у сфері економічної діяльності;—

відрізняються одна від одної наявністю власності, рівнем прибутку та споживання;—

виконують специфічні виробничі та соціальні функції;—

мають особисті інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, спосіб життя.

До комплексу досліджуваних емпіричних об'єктівмічної соціології належать: соціальні функції економіки; со-ціальні аспекти економічних інститутів (різні види вироб-ництва, обміну, власності, підприємництва); форми регулю-вання економіки; соціальні групи в економіці (кількісний і якісний склад, мотивація діяльності, зміст виконуваних функцій, інтереси, статус, рівень та джерела прибутків); типа мислення в різних економічних системах; види економічної поведінки та участі в управлінні господарством; взаємодія вертикальних структур (міністерств, підприємств, первинних підрозділів) і груп працівників, її економічна ефективність; міжгрупові відносини, стимули мобільності, зміст службо-вих інструкцій, норми господарського права та ін.

Ні економічні науки, ні загальна соціологія цих об'єктів спеціально не досліджують. Політична економія розглядає економічні відносини не як сферу функціонування соціальних об'єктів, а як систему, де люди залишаються, так би мовити, «за кадром» економічної теорії. Для загальної соціології діяльність і поведінка соціальних груп у сфері економіки — лише одна з багатьох форм активності. Жодна з цих наук не має спеціального теоретичного, тим більше методичного апа-рату для дослідження структури суб'єкта економічного роз-витку, основних видів його економічної активності, тенденцій, які в ній простежуються, механізмів цієї активності, її впли-ву на кінцеві результати економічного розвитку суспільства. Все це зумовило виникнення спеціальної галузі соціологічної науки, в центрі уваги якої — діяльність та поведінка соціальних груп саме в системі економічних відносин.

Особливість об'єкта економічної соціології полягає в тому, ' що досліджується не окремо взята тенденція у сфері економіки та суспільства, не взаємозв'язки між ними, а механізми, які породжують і регулюють ці взаємозв'язки. Так, розподільчі відносини — це феномен економіки, але в основі цих відно-син лежить певний регулюючий соціальний механізм: пове-дінка і взаємозв'язок соціальних груп (на різних рівнях еко-номіки), від яких залежить характер розподілу. Аналогічно в основі управління виробництвом, динамікою якості про-дукції, продуктивністю праці та багатьма іншими економіч-ними процесами лежать відповідні соціальні регулятори: со-ціальні групи, поведінка яких визначає характер цих про-цесів, а відповідно, і результати, до яких вони приводять.

Маючи в полі зору ті чи інші економічні структури і про-цеси, економічна соціологія розкриває соціальні механізми, від яких залежить характер їх перебігу: супроводжуються вони зростанням чи зниженням економічних показників; породжують позитивні чи негативні соціальні наслідки. Отже, в центрі уваги економічної соціології перебуває вплив со-ціальних регуляторів на економічний розвиток.

Предметом економічної соціології є соціальний механізм розвитку економіки — система поведінки і свідомість суспільних груп в економічній сфері, взаємодія їх між собою і з державою, Категоріальний апарат економічної соціології охоплює загальнонаукові, загальносоціальні й специфіч«і категорії.

Загальнонаукові категорії (структура, процес, розвиток та ін,) запозичені із загальної методології, В економічній соціології вони використовуються як засіб опису економічної та соціальної сфер, соціального механізму розвитку економіки,

Загальносоціальні категорії (власність, споживання, по-вноваження, посада, мобільність, конфліктність та ін.) запо-зичені із суспільних наук, в тому числі й соціології, І хоч назви таких категорій загальноприйняті, зміст та інтерпре-тація їх в межах економічної соціології мають свої особли-вості. Наприклад, у поняття загальної соціології «соціальна структура» економічна соціологія вкладає особливе напов-нення суб'єкта економіки, до складу якого входять групи» що функціонують на різних рівнях управління нею,

Специфічні категорії економічної соціології виникли у ній самій і відображають властивий саме їй кут зору, підхід до суспільного життя. Головні з них: соціальний механізм розвитку економіки, економічна поведінка, економічна куль-тура та ін.

У межах економічної соціології існує також прикладна галузь — соціологія промисловості, яка вивчає діяльність, диференціацію та взаємодію певних соціальних груп, які функціонують у сфері промислового виробництва. Висновки та результати досліджень індустріальної соціології (промис-ловості) і соціології спільнот останнім часом використовують особливо активно.

Економічна соціологія як система знань розвивається і виконує свої функції в тісному контакті з іншими науками: загальною соціологією, соціальною психологією, економіч-ними, правовими та іншими науками.

2.Теоретичні передумови виникнення та основні етапи розвитку економічної соціології.

Як самостійний науковий напрям соціологія еко-номіки зародилася в СІЛА в середині 50-х років XX ст, Го-ловна соціальна передумова її виникнення полягала в необхідності пошуку шляхів ефективного управління людьми в процесі виробництва в умовах розширення та поглибленню економічних зв'язків, загострення соціальних протиріч. Форі мування економічної соціології було підготовлене розвиткові наукової думки. Перші теорії взаємодії економіки та сус-пільства постали ще до виникнення самої соціології. Однією з них була теорія економічного лібералізму А Сміта, V своїх поглядах він базувався на уявленні про утилітаристську (прак-тичну, корисну) природу людини, коли кожен товаровироб-ник переслідує свою вигоду та інтерес, а суспільство об'єднує зусилля та плани індивідів. Економічну систему А. Сміт уяв-ляв як саморегулюючу систему, втручання в яку політиків приносить лише шкоду. Держава повинна бути гарантом сво-боди підприємницької діяльності,