Макроекономіка
ЗМІСТ
Вступ
Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Ці можливості дають всі наявні в країні ресурси - виробничі, матеріальні, трудові, природні, фінансові, науково-технічні, інформаційні та ін. Відповідно економічний потенціал включає як складові частини виробничий, трудоресурсний, фінансовий, науковий та інші види потенціалів.
Роль кожної держави в сучасному світі визначається, насамперед, її економічною могутністю, яка є наслідком реалізації економічного потенціалу. Найбільш універсальними показниками, що характеризують економічну могутність країни, є її валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП).
Валовий внутрішній продукт держави - це сукупна вартість за ринковими цінами усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених уданій країні впродовж одного року (враховуючи надходження від їх експорту). ВВП охоплює результати економічної діяльності підприємств, організацій, закладів і окремих осіб, незалежно від їх державної приналежності та громадянства, які зайняті підприємництвом на території даної країни. Валовий національний продукт відрізняється від ВВП тим, що враховує доходи фірм і громадян даної країни, отримані за кордоном, проте виключає доходи зарубіжних компаній та осіб, які займаються діяльністю в даній країні.
1. Сутність поняття «валовий випуск»
Система національних рахунків передба-чає обчислення багатьох макроекономічних показників. Первинним із них є валовий випуск. Валовий випуск (ВВ) — це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. При цьому під базовими цінами розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку і не включають в себе продуктові податки (акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.).
Відповідно до прийнятої в СНР (1993 p.) трактовки меж виробничої діяльності, ВВ включає:
1) усі товари, незалежно від місця їх використання;
2) послуги, що надаються іншим інституційним одиницям, та ін.
Розрізняють два типи валового випуску: ринковий і неринковий.
Ринковий ВВ включає:
1) товари і послуги, що реалізуються шляхом продажу або бартеру;
2) товари і послуги, що надаються працівникам як оплата праці в натуральній формі;
3) товари і послуги, що виробляються одним підрозділом даного підприємства, який знаходиться на самостійному балансі, і надаються іншим підрозділам цього ж підприємства для використання у виробництві;
4) готову продукцію і незавершене виробництво, які надходять у запаси матеріальних оборотних засобів у виробника і призначені для ринкового використання.
Неринковий ВВ включає [5, С. 113]:
1) товари і послуги, що вироблені економічними одиницями для їх власного кінцевого споживання і нагро-мадження;
2) товари і послуги, що надаються безкоштовно іншим інституційним одиницям і суспільству в цілому;
3) продукцію і незавершене виробництво, що призна-чені для неринкового використання і надходять до запасів матеріальних оборотних коштів у виробника.
Нова СНР (1993 p.) з метою визначення ВВ передбачає використання такої формули:
ВВ = РП + З1 – З2
де РП — вартість реалізованої продукції;
З1 — вартість продукції, що спрямована у запаси, включаючи і незавершене виробництво, за ціна-ми на момент спрямування її у запаси;
З2 — вартість продукції, що була використана із запа-сів, за цінами на момент її використання [8, С. 276].
Відповідно до такого підходу щодо визначення ВВ до вартості виробленої продукції як і до величини створених доходів не повинен включатися так званий «холдинговий прибуток», обумовлений інфляцією та іншими випад-ковими факторами за час знаходження товарів на складі підприємства. Ця вимога пов'язана з тим, що нова СНР (1993 p.) передбачає урахування основних положень кон-цепції доходу Дж. Хікса.
Валовий випуск неринкових послуг, що надаються сек-торами органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства, визначається як сума витрат на виробництво. Такі розра-хунки здійснюються за формулою:
ВВ = МВ + ОП + А + (П - С),
де MB — витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання;
ОП — оплата праці працівників;
А — споживання основного капіталу (амортиза-ція);
(П - С) — чисті інші податки на виробництво, тобто інші валові податки за мінусом субсидій.
Валовий випуск організацій банківської системи від їхньої посередницької діяльності визначають за формулою:
ВВ = В1 – В2
де В1 — відсотки, отримані банками від розміщення залу-чених ресурсів;
В2 — відсотки, сплачені банками за залучені вільні фі-нансові ресурси.
Валовий випуск страхових компаній визначають за формулою:
ВВ = СП – СВ + В - ТСР,
де СП — страхові премії, що надійшли до страхових ком-паній;
СВ — страхові відшкодування, що сплачені страхови-ми компаніями;
В — відсотки, отримані страховими компаніями від інвестованих страхових технічних резервів у цінні папери або інші ліквідні фінансові інстру-менти;
TCP — приріст технічних страхових резервів.
2. Валовий внутрішній продукт
2.1. Склад ВВП
Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт (ВВП).
Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден-тами країни за рік. Кінцева продукція — це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. Це означає, що при обчис-ленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги, використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної про-дукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг [12, С. 54].
Проміжне споживання включає:
1) витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насін-ня, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодя-гу та ін.;
2) оплату робіт і послуг, що надаються іншими одини-цями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо);
3) витрати на відрядження у частині оплати проїзду і