призначені для закупівлі поточних товарів і послуг, вони не враховуються при розрахунку ВВП. До трансфертних платежів відноситься також і відсоток по державному боргу, тобто доход, який виплачується по сумах, що були позичені для здійснення урядових програм розвитку, а не як плата держави за поточні товари і послуги. Нарешті, не слід змішувати державні закупки товарів і послуг, що є компонентом вимірювання ВВП, з видатками державного бюджету, тобто із загальними державними витратами (ДВ). Загальні державні витрати містять як державні за-купки товарів і послуг (ДЗ), так і трансфертні платежі (Т) [12, С. 73]:
ДВ = ДЗ + Т.
При цьому не має значення, як уряд фінансує свої видатки, тобто платить за товари й послуги: чи з коштів, що надійшли від оподаткування, чи шляхом грошової емісії, чи з позичок. Звідки б не надійшли кошти, при визначенні ВВП враховуються тільки виграти держави на закупку товарів і послуг.
Валові інвестиції (ВІ) складаються із двох елементів:
ВІ = ЧІ + А,
де ЧІ —чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та запасів;
А — амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відно-влення зношеного капіталу.
Валові інвестиції —це не що інше, як валове нагромад-ження, яке включає чисте придбання (придбання за відра-хуванням вибуття) одиницями-резидентами інвестиційних товарів і послуг, що вироблені в поточному році, але не спожиті в цьому році, тобто накопичені.
До складу валового нагромадження включають нагро-мадження основного капіталу, зміну запасів матеріальних оборотних фондів та чисте придбання цінностей.
Валове нагромадження основного капіталу — це вкла-дання інвестицій (коштів) в об'єкти основного капіталу для створення нового доходу в майбутньому шляхом використання їх у виробництві. Основний капітал — це активи, як результат попереднього виробництва, які про-тягом довгого часу (більше року) використовуються у процесі виробництва товарів та послуг. Це будівлі та спо-руди; машини й устаткування; транспортні засоби; худоба племінна, молочна і робоча; сади, виноградники та інші насадження тощо. Категорія валового нагромадження основного капіталу в новій СНР (1993 p.) була суттєво розширена за рахунок включення до нього витрат на геологопошукові роботи, створення та придбання програмно-го забезпечення ЕОМ і витрат на придбання оригіналів літературних і художніх творів (фільмів, звукозаписів, рукописів, які є основою для тиражування). Придбання основних фондів включає купівлю, бартерні операції, отримання капітальних трансфертів у натуральній формі, виробництво для власного використання і капітальний ремонт[11, С. 97].
Валове нагромадження основного капіталу включає також виграти на поліпшення невироблених активів і у зв'язку з передачею права власності на них. До невироб-лених активів відносять ті активи, які не є результатом виробництва (земля, надра та інші природні ресурси, а також патенти, авторські права, торгові знаки, ліцензії тощо). Вони не входять до складу основного капіталу, проте роботи, пов'язані з їх поліпшенням (меліорація і осушення земель, розширення лісових угідь, плантацій, садів та ін.), і послуги, що надаються у зв'язку з передачею їх іншим одиницям, є виробничою діяльністю й тому вартість невироблених активів включається до нагромад-ження основного капіталу.
Зміна запасів матеріальних оборотних фондів включає зміну вартості виробничих запасів (сировини, матеріалів, запасних частин, палива тощо), незавершеного вироб-ництва, готової продукції і товарів для перепродажу. Зміна вартості запасів матеріальних оборотних фондів повинна визначатись як різниця між надходженням продукції у запаси і вилученням її із запасів за ринковими цінами, що діють відповідно на момент надходження або вилучення.
Чисте придбання цінностей — це нова категорія в СНР. Цінності — це предмети, які придбані не для виробничих або споживчих цілей, а для збереження вартості, тобто це предмети, цінність яких з часом зростає. До них відно-сяться коштовні метали і каміння, ювелірні вироби, антикваріат, колекції та ін. (крім монетарного золота, а також золота і каміння, призначених для промислового використання). Раніше цінності враховувались у складі кінцевого споживання.
Експорт і імпорт товарів та послуг охоплює експортно-імпортні операції нашої країни з іншими країнами світу. Це насамперед вартість вивезених із країни або завезених у країну (перетинаючих державний кордон) товарів різного призначення, включаючи також товари, що на-даються у порядку гуманітарної допомоги і як дари, товари неорганізованої торгівлі, посилки, майно мігран-тів та ін.
Експорт і імпорт послуг охоплює всю сукупність мате-ріальних і нематеріальних послуг. У складі ВВП, як зазна-чалось раніше, знаходить відображення показник чистого експорту (ЧЕ) як різниця між експортом і імпортом товарів та послуг[7, С. 63].
У таблиці 2 наведені дані про структуру ВВП України, обчисленого за методом витрат.
Таблиця 2
Структура ВВП України за категоріями використан-ня (в %)
Показник |
Роки
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002
ВВП — усього у тому числі: | 100 |
100 |
100 |
100 |
100
споживчі витати домашніх господарств | 49,7 |
54,7 |
54,3 |
55,0 |
54,3
витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства |
5,4 |
2,5 |
2,3 |
2,0 |
1,8
Сектор загального державного управління | 21,3 | 19,8 | 18,6 | 19,6 | 20,4
валове нагромадження основного капіталу |
23,3 |
19,3 |
19,7 |
19,7 |
20,2
зміна запасів матеріаль-них оборотних коштів |
3,3 |
-1,9 |
0,0 |
2,1 |
-1,2
чисте придбання ціннос-тей |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
0,0
Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг |
-3,1 |
5,5 |
5,0 |
1,6 |
4,5
Як свідчать наведені дані, у 2002 p. кінцеве споживання складало 76,5 %, валове нагромадження — 20,2 %, а чистий експорт склав - 4,5 % ВВП, розрахованого за ме-тодом витрат[13].
2.2.3. Розподільчий методом
Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП — це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВВП розподільчим методом вико-ристовують таку формулу:
ВВП = ЗП + ВКП + ЗД
