Індикативний план (від лат. — покажчик) — це ре-комендаційна система планових заходів, спрямованих на досяг-нення цілей соціально-економічної політики держави, що перед-бачає створення таких умов функціонування суб'єктів економіки, які б спонукали їх до виконання поставлених завдань.

Індикативні плани мають низку особливостей, які суттєво відрізняють їх від планів директивних. По-перше, індикативний план є комплексом рекомендацій; по-друге, рекомендації не ма-ють обов'язкового характеру; по-третє, показники плану при-значено для інформування суб'єктів господарювання про цілі, пріоритети й наміри держави; по-четверте, мобільний характер плану передбачає можливість коригування його параметрів від-повідно до змін на ринку; по-п'яте, реалізація цілей індикатив-ного плану здійснюється через систему правових та економічних регуляторів. Із цього видно, що індикативне планування властиве економіці змішаного типу, тобто воно зумовлює сутність транс-формації в сфері макроекономічного планування в Україні — пе-рехід від директивного планування до індикативного.

Рекомендаційний характер індикативних планів, проте, не означає, що суб'єкти господарювання можуть не звертати на нього уваги. Для цього державі слід ураховувати ступінь зрі-лості ринкових відносин і вишукувати адекватні методи та за-соби державного впливу з метою якнайповнішої реалізації на-мічених планів. У зв'язку з цим макроекономічні плани в постсоціалістичних країнах передбачають можливість викори-стання певних адміністративних методів, притаманних дирек-тивному плануванню (норми й нормативи, державні замовлен-ня, державні інвестиції, регульовані ціни і т. д.).

В Україні макроекономічне планування здійснюється у формі розробки та реалізації Державної програми економічного і соці-ального розвитку України (ДПЕСР).