При умові, коли заробітна плата не виплачується у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку бюджетної установи, пеня за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування не стягується (діє з 19.09.94). Пеня на пеню не нараховується. При стягненні недоїмки по внесках строки давності не враховуються, якщо інше не передбачено законодавчими та нормативними актами.

Суми нарахованих страхових внесків і витрат за рахунок коштів соціального страхування є підставою для складання звітів «Про нарахування страхових внесків і використання коштів

Пенсійного фонду України», а також «Розрахункової відомості по коштах соціального страхування».

Бюджетні установи і організації щоквартально у встановлені терміни подають звіти у двох примірниках. Один примірник передається до уповноваженої установи за місцем реєстрації платника внесків, другий — лишається на підприємстві, в установі, організації. У звітах відображаються проведені нарахування в звітному періоді наростаючим підсумком з початку року окремо по тарифу та обов'язкових внесках із заробітної плати кожного працівника, суми перерахованих внесків, а також використання коштів на підприємстві. З метою контролю за достовірністю складання звітів по страхових внесках до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування необхідно перевірити відповідність сум, зазначених у звіті, даним регістрів бухгалтерського обліку. Звіти повинні бути підписані керівником бюджетної установи та головним бухгалтером.

У разі порушення фінансової дисципліни з питань розрахунків по страхових внесках до винних осіб застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством.

4. Завдання, джерела і нормативні акти контролю розрахункових і кредитних операцій

Ревізія кредитних операцій. Розрахунково-кредитні операції здійснюються через банк, який систематично контролює правильність розрахунків і дотримання розрахункової дисципліни.

На початку перевірки ревізору слід встановити, якими видами кредитів користувалось підприємство, а потім з'ясувати безпосередньо в банку, який видавав кредити, планові розміри кредитів, чи не порушувалися підприємством правила здійснення кредитних операцій, чи застосовувалися до нього санкції і які, який зміст висновків банку за квартальними і річними звітами, за актами перевірок цільового використання позик і забезпечення їх повернення.

Ревізор з'ясовує, крім того, які претензії банку щодо правильності оформлення і своєчасності подання розрахунків і повідомлень, необхідних для кредитування, і дотримання термінів повернення позик.

На підприємстві ревізор зіставляє одержання позик за даними журналів-ордерів з плановим розміром кредиту, з'ясовує причини, внаслідок яких він використовувався не повністю, і встановлює, чи не завдавало це шкоди фінансовому стану, зокрема своєчасному погашенню кредиторської заборгованості й виконанню зобов'язань щодо сплати податків у бюджет.

В акті ревізор повинен вказати випадки виникнення простроченої заборгованості за позиками, а також використання кредитів, наданих зі стягненням підвищених процентів, і визначити суму шкоди, якої зазнало у зв'язку з цим підприємство. Мають бути виявлені й конкретні винуватці допущених порушень задля стягнення з них суми зазнаної шкоди.

Під час перевірки використання позик, одержаних для видачі коштів працівникам підприємства, або оплати товарів, куплених у кредит, необхідно зіставити дані рахунка відносно заборгованості робітників із даними рахунка щодо суми непогашеного кредиту на 1-ше число кожного місяця. Ці дані мають бути однаковими.

Крім того, перевірці підлягають законність видачі позик і її обґрунтованість первинними документами (заявами-зобов'язаннями працівників і необхідними довідками), своєчасність утримання боргу й тотожність аналітичних даних про поіменну заборгованість працівників підсумковому сальдо відповідного субрахунку. За даними особових справ слід перевірити, чи всі боржники на момент ревізії числились у списковому складі працівників підприємства.

До основних завдань ревізії розрахунків належать:*

оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни по всіх видах розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємства;*

встановлення наявності фактів порушень чинних нормативно-правових актів щодо правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних працівників при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, покупцями, бюджетом, працівниками підприємства, іншими дебіторами і кредиторами;*

розробка заходів з реалізації результатів контролю стосовно попередження зловживань і порушень, відшкодування збитків і нарахування штрафних санкцій до бюджету, притягнення до відповідальності винних службових осіб.

Напрями ревізії— це перевірка:

1) розрахунків з підзвітними особами;

2) розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги;

3) розрахунків з покупцями і замовниками;

4) розрахунків по претензіях, відшкодуванню матеріальних збитків;

5) розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами (рахунок 76);

6) розрахунків по оплаті праці;

7) стану розрахунків з бюджетом, спеціальними державними фондами (Пенсійний, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості населення).

Основними джерелами ревізії є первинні документи по розрахункових операціях, облікові реєстри поточного синтетичного та аналітичного обліку з рахунків 60, 61, 62, 63, 65, 66, 69, 70, 71 (журнали-ордери №№6, 8, 11, відомість № 16, Книга головних рахунків, оборотний баланс, баланс).

5. Перевірка тотожності синтетичного та аналітичного обліку

Докорінні зміни в економіці нашої держави, пов'язані з переходом України до ринку, реформа бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зміна форм власності вимагають утвердження правових засад регулювання, організації й ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV визначив, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності е надання користувачам необхідної для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Правильно організований облік, своєчасно й реально складена та подана фінансова звітність дають змогу вести систематичний, оперативний контроль за збереженням