Можливість

Рис. 2.1. Розподіл можливих ринкових часток конкурентів

3. Позначимо через M(D) математичне очікування ринкової частки на даному конкурентному ринку, а через Dmax - максимальну частку на цьому ринку. Тоді відношення, наведене в формулі 2.5 буде характеризувати той чи інший стан ринку відповідно до класифікації табл. 1.1, а отже і ступінь інтенсивності конкуренції на ньому.

(2.5)

Де M(D) - математичне очікування ринкової частки на даному конкурентному ринку;

Dmax - максимальна частка на цьому ринку.

4. Для обчислення наступної складової інтенсивності конкуренції на ринку рекомендується використовувати два граничних значення - мінімальний темп росту, прийнятий за 70% і максимальний темп росту в 140%.
Узявши за основу ці два значення, Азоєв пропонує досить просту формулу для розрахунку цієї складової інтенсивності конкуренції[1, с. 72]:

. (2.6)

Де, Тр - темп росту даного ринку.

Ще одним методом визначення інтенсивності конкурентної боротьби на ринку є залежність інтенсивності конкуренції від етапів життєвого циклу товару. Узагальнення наведене у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Залежність інтенсивності конкурентної боротьби від етапів життєвого циклу товару

Номер етапу | Назва етапу | Перша похідна | Друга похідна | Рівень інтенсивності конкуренції

Перший | Виникнення попиту | позитивна | позитивна, змінюється від великого значення до нуля | незначний

Другий | Ріст попиту | позитивна | негативна, зростає по модулю | середній

Третій | Насищен-ня | позитивна та негативна, при цьому близька до нуля | Негативна, досягає максимального по модулю значення, а потім модуль зменшується | впливовий

Четвертий | Старіння | негативна | Негативна, модуль близький до нуля | найвищий

П’ятий | Падіння | негативна | Позитивна, збільшується | середній

Для формальної оцінки рівня інтенсивності конкуренції пропонується скористатися наступною логікою. Чим вище рентабельність даного ринку, тим більший прибуток одержують продавці, що працюють на цьому ринку.

Більш детально характеристика факторів, які визначаються за даними формулами, розглянуто в наступному питанні.

3. Характеристика факторів, що визначають інтенсивність конкуренції

Інтенсивність конкуренції на будь-якому ринку визначається рядом факторів, найважливішими з яких є три складові:

характери розподілу ринкових часток;

темпи росту ринку;

рентабельність ринку.

Для визначення рівня інтенсивності конкуренції на конкретному ринку пропонується ряд оцінок цього рівня. Так, відзначаючи, що чим більш однаковими є ринкові частки серед конкурентів на ринку, тим гостріше відбувається конкурентна боротьба, пропонується оцінити ступінь саме цієї „однаковості”, вірніше ступінь розкиду часток конкурентів на ринку [31, с. 52].

Розрахунок часток наведено в формулі 2.1. Як уже зазначалося, між інтенсивністю конкуренції і розкидом ринкових часток існує зворотна лінійна пропорційна залежність, тобто, чим однаковіші розміри часток, тим інтенсивність конкуренції збільшується, і навпаки, чим більше розмір часток відрізняється один від одного, тим інтенсивність конкуренції менша.

Тип ринку цілком може бути визначений у залежності від того, на яку частину шкали ринкових часток підприємств приходиться математичне чекання найбільшої кількості підприємств. В попередньому розділі наведено графік (рис. 2.3) можливості розподілу ринкових часток конкурентів. Якщо математичне очікування приходиться на крайнє ліве значення (крива, подібна зображеної на рис. 2.3), то перед дослідником типовий розподіл, характерний для двосторонньої поліполії. Якщо ж математичне очікування знаходиться в правій частині графіка і наближається до максимальної частки ринку, то подібний розподіл характерно для двосторонньої монополії.

Формула 2.5 характеризує стан ринку відповідно до класифікації, наведеній в табл. 1.1. Очевидно, що при значеннях даного показника, близького до нуля, інтенсивність конкуренції найвища (чиста конкуренція), а при значеннях показника, близьких до одиниці, інтенсивність конкуренції мінімальна.

Друга складова, що характеризує інтенсивність конкуренції на ринку, зв'язана з темпами росту ринку.

Г.Л.Азоєв дотримується тут наступної логіки. Чим вище темпи росту ринку, тим більше його ємність, тим менш напруженою представляється боротьба за споживача серед конкурентів. І навпаки. Чим менше темпи росту, а особливо в ситуації, коли вони стають негативними, тим більше загострюється боротьба за кожного споживача. З цього випливає, що інтенсивність конкурентної боротьби при цьому збільшується.

Варто прокоментувати, що для обчислення складової інтенсивності конкуренції, пов’язаної з темпами росту ринку взято значення 140% та 70%. Звертає на себе увагу та обставина, що зазначені два граничних значення узяті з підприємницької практики, тобто носять характер експертної оцінки, що різко знижує рівень наукової обґрунтованості цих значень.

Таким чином, формула (1.6) не може дати правильну інформацію про рівень цієї складової інтенсивності конкурентної боротьби. Потрібен новий спосіб її оцінювання.

Більш інформативним є судження про інтенсивність конкуренції відповідно до класифікації ринків, прийнятої в економічній теорії.

Як випливає з табл.1.1, усього можливо дев'ять станів конкуренції, причому інтенсивність конкуренції зменшується в міру переходу ринку від двосторонньої поліполії до двосторонньої монополії. Саме ця обставина і може служити надійним і науково обґрунтованим мірилом інтенсивності конкуренції на ринку.

Для цього скористаємося концепцією життєвого циклу попиту на товар. При цьому варто скористатися очевидними паралелями - ріст або падіння обсягів продажів на ринку зв'язані з тими або іншими ділянками життєвого циклу попиту на товар.

При перебуванні попиту на товар у стадії росту - спостерігається очевидний ріст темпів продажів на ринку, при перебуванні попиту в стадії падіння - спостерігається зменшення обсягів продажів на ринку.
Кожному з ділянок кривої життєвого попиту на товар відповідає свій рівень інтенсивності конкурентної боротьби. Ці ділянки цілком діагностуються двома показниками - першою і другою похідними. У випадку дискретних спостережень, що і зустрічаються на практиці, їх аналогом є перші і другі різниці.

На першій ділянці, коли попит на