Полтавська | 3,5 | 11,5 | 11,0 | 68,1 | 2,9 | 1,1 | 5,4

Сумська | 2,7 | 3,4 | 15,9 | 65,3 | 7,6 | 1,1 | 6,7

Харківська | 4,3 | 14,2 | 11,4 | 54,6 | 3,9 | 0,6 | 15,3

Західний | 35,1 | 6,6 | 17,1 | 55,0 | 9,3 | 0,5 | 5,1

Вінницька | 3,6 | 2,1 | 9,7 | 79,1 | 3,5 | 0,5 | 5,1

Волинська | 1,7 | 1,0 | 18,0 | 55,2 | 16,2 | 0,4 | 9,2

Житомирська | 2,9 | 5,5 | 15,9 | 59,8 | 12,6 | 0,7 | 9,5

Закарпатська | 2,5 | 3,0 | 31,5 | 19,4 | 17,4 | 0,1 | 28,6

Івано-Франківська | 2,2 | 7,5 | 33,3 | 24,1 | 17,6 | 0,1 | 17,4

Київська | 4,0 | 3,8 | 12,3 | 59,5 | 5,5 | 0,5 | 18,4

Львівська | 3,7 | 22,5 | 22,7 | 29,2 | 11,1 | 0,2 | 14,3

Рівненська | 1,8 | 5,0 | 16,4 | 55,0 | 16,1 | 0,7 | 6,8

Тернопільська | 2,1 | 1,2 | 13,6 | 75,0 | 4,7 | 0,2 | 5,3

Хмельницька | 2,7 | 3,5 | 13,8 | 72,6 | 3,8 | 0,4 | 5,9

Черкаська | 3,0 | 5,8 | 12,7 | 67,7 | 4,6 | 0,9 | 8,3

Чернігівська | 3,6 | 10,8 | 12,9 | 59,1 | 6,7 | 1,0 | 9,5

Чернівецька | 1,3 | 5,2 | 18,3 | 50,0 | 12,6 | 0,2 | 13,7

Південний | 15,5 | 5,1 | 18,7 | 57,4 | 1,3 | 0,6 | 16,9

Кримська | 6,0 | 10,0 | 19,3 | 39,0 | 1,8 | 0,3 | 29,6

Миколаївська | 2,9 | 2,8 | 23,2 | 66,7 | 0,5 | 1,0 | 5,9

Одеська | 3,7 | 1,8 | 11,1 | 71,8 | 1,3 | 0,5 | 13,5

Херсонська | 2,9 | 1,6 | 22,7 | 67,1 | 1,0 | 1,0 | 6,4

Всього | 100,0 | 28,3 | 13,1 | 44,4 | 4,2 | 0,5 | 9,5

Проведено по регіонам порівняльний аналіз потенціалу земельних та інших природних ресурсів України в діаграмі 1.1..

Діаграма 1.1. Порівняльний аналіз потенціалу земельних та інших природних ресурсів України по регіонам (%)

Як видно з діаграми 1.1. переважна кількість природного потенціалу належить земельним ресурсам України.

За минулі роки в Україні досягнуто великих успіхів у вивченні природних ресурсів, нагромаджено велику фактичну інформацію про обсяги, розміщення і властивості окремих їх видів і родовищ, узагальнено досвід господарського використання, досліджено закономірності територіальної організації. Однак ще не повністю розв'язані методологічні й методичні проблеми економічної оцінки природних ресурсів. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ Є.П.Качан, М.О. Ковтонюк, М.О. Петрика; за ред. Є.П.Качана. – К.: Вища школа., 1997. – 375 с.

Більш докладно розглянути місце земельних ресурсів в природно-ресурсному потенціалі України у додатку 2.

3. Економічна оцінка земельних ресурсів України

Поняття "економічна оцінка природних ресурсів" широко дискутується в економічній та економіко-географічній літературі. Економіко-географи здебільшого використовують поняття "господарська оцінка природних ресурсів". Проектування розміщення продуктивних сил потребує даних, що стосуються економічної оцінки природних ресурсів, яка передбачає розробку інтегральних кількісних і якісних показників природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів і країни в цілому. Показники економічної оцінки природних ресурсів повинні бути насамперед порівняльними. Це означає, що кількісні показники мають уможливлювати порівняння різних джерел однойменних ресурсів і варіантів (способів) використання їх. Водночас економічна оцінка виражає природні й виробничо-технічні аспекти освоєння і використання природних ресурсів через вартісні показники. Джерелом створення вартості можуть бути затрати праці на підготовку їх до використання, відтворення і поліпшення. Однак вартісна оцінка дещо однобічна, оскільки не враховує територіально диференційованих властивостей природних ресурсів. Разунихин Н. В. Природные ресурсы в их охрана. — Л., 1987. — С. 138.

А. А. Мінц пропонує як економічну оцінку природних ресурсів враховувати вплив територіальних відмінностей у природних властивостях цих ресурсів та їхніх джерел на продуктивність суспільної праці. Нерівномірність їх просторового розподілу потребує врахування різниці в обсягах ресурсів оцінюваних об'єктів. Критерієм оцінки пропонується вважати порівняльну економічну ефективність використання певного джерела ресурсів або територіального поєднання їх. Відмінності в ефективності виражаються в диференційованих сумарних затратах живої і уречевленої праці. Враховуючи це, показниками економічної оцінки повинні бути собівартість, яка характеризує поточні витрати, і питомі капіталовкладення, що виражають величину одноразових витрат. Залежно від практичних запитів доцільно виробити кілька критеріїв економічної оцінки: по елементна оцінка окремих джерел природних ресурсів; оцінка територіальних поєднань різних природних ресурсів; оцінка природних умов життя або виробництва.

Послідовники академіка С. Г. Струмиліна оцінку природних ресурсів пов'язують із витратами на освоєння і відтворення їх. Ряд учених, і серед них Л. В. Канторович, В. С. Нємчинов, М. П. Федоренко, вважають, що показниками економічної оцінки природних ресурсів є диференційована рента, диференційований доход, валова продукція, тобто ефект від експлуатації ресурсів. М. М. Некраєов стверджує, що для економічної оцінки природних ресурсів, окремих їх видів найрезультативнішим слід вважати метод витрат. Під останнім вважають величину граничних, з погляду народного господарства, витрат на одиницю приросту продукції в певному районі на певному відрізку часу. Критерієм оцінки кожного виду ресурсу є сукупний ефект від певного джерела ресурсів, який залежить від різниці між кінцевими і прямими витратами