Забезпеченість України сільськогосподарськими угіддями дуже висока і становить 0,8 га на одного жителя. Рівень сільськогосподарського освоєння території країни сягає 70 %, але досить диференційний у розрізі областей (табл. 2.1.). Площа орних земель становила на 1 січня 1996 р. 32989 тис. га, пасовищ — 6758 тис. га. На кожного жителя України припадає 0,65 га ріллі. У результаті меліоративних робіт осушено 3299 тис. га і зрошується 2585 тис. га землі. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ Є.П.Качан, М.О. Ковтонюк, М.О. Петрика; за ред. Є.П.Качана. – К.: Вища школа., 1997. – 375 с.

У структурі ґрунтового покриву України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55 % площ орних земель. 10 % орних земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9 — каштанові, 7 — підзолисті, 6,7 — сірі лісові, 2,5 — солонцюваті, 2 % — лужні та ін. Останніми роками порушується баланс гумусу, особливо в чорноземах. У зв'язку з цим погіршується родючість ґрунтів. Отже, подальший розвиток землеробства має передбачати і заходи щодо відновлення родючості ґрунтів, рекультивації земель, вилучених із сільськогосподарського обороту.

Таблиця 2.1.

Земельні ресурси України

Регіони | Загальна

земельна

площа, тис. га | Сільськогосподарські угіддя, тис га | Показник сільськогосподарського

Освоєння території | Забезпечення

населення

орними

землями,

га/чол.

всього | рілля

Україна | 60355,0 | 407730 | 32989 | 0,69 | 0,65

Автономна Республіка Крим | 2694,5 | 1774,2 | 1214,3 | 0,66 | 0,48

Вінницька | 2651,4 | 2939,4 | 1776,7 | 0,77 | 0,92

Волинська | 2014,4 | 1055,0 | 690,4 | 0,49 | 0,65

Дніпропетровська | 3192,3 | 2510,3 | 2138,7 | 0,79 | 0,55

Донецька | 2651,6 | 2034,8 | 1684,4 | 0,77 | 0,13

Житомирська | 2880,8 | 1654,0 | 1307,3 | 0,55 | 0,85

Закарпатська | 1275,3 | 453,3 | 192,6 | 0,36 | 0,15

Запорізька | 2718,5 | 2242,5 | 1944,6 | 0,83 | 0,93

Івано-Франківська | 1392,7 | 608,7 | 417,7 | 0,43 | 0,29

Київська | 2894,3 | 1706,6 | 1441,8 | 0,59 | 0,74

Кіровоградська | 2458,8 | 2044,6 | 1803,3 | 0,83 | 1,45

Луганська | 2668,5 | 1884,4 | 1454,1 | 0,71 | 0,51

Львівська | 2183,1 | 1263,2 | 864,8 | 0,58 | 0,31

Миколаївська | 2463,0 | 2003,3 | 1715,6 | 0,81 | 1,28

Одеська | 3331,3 | 2562,7 | 2081,0 | 0,77 | 0,77

Полтавська | 2874,5 | 2182,5 | 1844,0 | 0,63 | 1,05

Рівненська | 2005,2 | 927,9 | 669,4 | 0,46 | 0,58

Сумська | 2383,9 | 1720,2 | 1380,8 | 0,73 | 0,96

Тернопільська | 1382,4 | 1055,0 | 917,4 | 0,77 | 0,79

Харківська | 3140,7 | 2412,3 | 1977,2 | 0,67 | 0,62

Херсонська | 2841,4 | 1968,8 | 1757,5 | 0,69 | 1,48

Хмельницька | 2062,9 | 1568,8 | 1354,5 | 0,76 | 0,89

Черкаська | 2092,1 | 1454,5 | 1301,1 | 0,68 | 0,85

Чернівецька | 809,6 | 472,6 | 338,6 | 0,58 | 0,36

Чернігівська | 3191,8 | 2121,1 | 1540,2 | 0,66 | 1,09

Для України характерний високий рівень освоєння території. Найвищий рівень мають західні і центральні області, Донбас і Придніпров'я. В Степовій і Лісостеповій зонах рівень розораності перевищує 70 %. Одним з наслідків цього є зростання ерозійних процесів, частка яких перевищує третину загальної площі ріллі. Безумовно, така ситуація потребує радикальних заходів щодо зниження частки еродованих земель.

В Україні є значні територіальні відмінності в земле забезпеченні населення. Так, у Закарпатській області забезпечення ріллею становить 0,15 га на одного жителя, в південних областях — до 1,5 га, тоді як у середньому в Україні — 0,65 га. За рівнем забезпечення ріллею Україна займає одне з перших місць в Європі.

У найближчій перспективі значно зміниться структура землекористування. Найважливішим у цих змінах є зростання чисельності фермерських землеволодінь і подальша приватизація землі, що має підтверджуватися відповідним законодавством. Однією з найважливіших проблем при переході до ринкових відносин є створення докладного земельного кадастру на основі бонітування ґрунтів.

Для ефективного використання орних земель велике значення мають кліматичні ресурси території. Так, тривалість неморозного періоду, сума активних температур, кількість опадів і запаси вологи в грунтах в сукупності є агрокліматичними ресурсами. Кількісні параметри агрокліматичних ресурсів у межах України територіально диференційовані. Так, агрокліматичні ресурси півдня Криму дають змогу вирощувати субтропічні культури, а в цілому територія України придатна для вирощування всіх культур помірного поясу. Проте для одержання гарантованих урожаїв на півдні України необхідно застосовувати штучне зрошування, оскільки тут випадає мінімум опадів влітку, а також можливі засухи.

4. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів України

Територіальне поєднання природних ресурсів у регіоні є не сумою розрізнених ресурсів окремих природних факторів, а єдиним природним комплексом, у якому взаємопов'язані всі його елементи. Здебільшого природні ресурси в тому чи іншому регіоні використовуються без урахування взаємодії природного комплексу. Наприклад, у результаті перерубки розрахункової лісосіки, неправильного використання лісового фонду значні його масиви опинилися під загрозою знищення, що, в свою чергу, впливає на водний режим місцевості, а зменшення запасів води негативно позначається на землеробстві.

Особливих збитків як народному господарству, так і навколишньому середовищу завдає пріоритетне використання одного виду ресурсу. Так, не заперечуючи економічної ефективності відкритого способу видобування вугілля, руд і нерудних матеріалів, не завжди визначають економічний ефект. При цьому для складування відходів вилучаються тисячі гектарів родючих земель, порушується екологічна рівновага. Тільки недавно почали рекультивувати