КУРСОВА РОБОТА

Економічна система та її основні структурні елементи

ПЛАН

ВСТУП

Ефективність функціонування національної економіки — задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного ба-гатства і стан довкілля — вирішальною мірою залежить від типу економічної системи.

Актуальність теми. Будь-яке суспільство, незалежно від того, на якій ступіні цивілізації воно знаходиться, завжди зіштовхується з трьома основними і взаємозалежними проблемами:

1. Що повинно вироблятися, тобто які з взаємно виключаюючі один одного товари і послуги повинні бути зроблені й у якій кількості?

2. Як будуть вироблятися товари, ким, за допомогою яких ресурсів і якою технологією, на яких типах підприємств?

3. Для кого призначаються зроблені товари, у яких пропорціях будуть розподілятися між людьми, родинами, хто буде мати з них користь?

Оскільки кількість створюваних товарів і послуг обмежено, то виникає проблема їхнього розподілу. Рішення цієї проблеми визначає мети суспільства, стимули його розвитку.

Ці три питання є основними і загальними для всіх економічних систем, для всіх господарств, тим більше вони є актуальними для України, адже сьогоднішньому етапі, коли відбувається перехід від “старої”, командно-адміністративної системи необхідно визначитися з основини напрямками розбудови економічної системи країни. Тому вивчення сутності і особливостей економічних систем є дуже актуальним.

Метою роботи є дослідження сутності економічної системи, її, структури та ролі власності в економічній системі.

Завдання, які ставилися в роботі наступні:

Дослідити сутність та структуру економічної системи;

Проаналізувати роль власності в економічній системі;

Розглянути особливості економічних систем різних типів.

1. Економічна система, як категорія політичної економіки

1.1. Сутність економічної системи суспільства і її структура

В основі розвитку людського суспільства лежить виробництво матеріальних і духовних благ, інших цінностей, цілісна сукупність яких забезпечує умови життєдіяльності людини. Будь-яке суспільство, особливо високорозвинуте сучасне, являє собою соціальну систему. Соціальна система - це складноорганізована впорядкована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти які об'єднані різноманітними зв'язками і взаємовідносинами, специфічними за своєю природою [5, 6].

Важливою підсистемою суспільства, основою соціальної системи є економічна система. В ході виробництва, розподілу, обміну та споживання благ між учасниками цих процесів складаються і постійно вдосконалюються різноманітні за своїм змістом економічні відносини. Останнє виявляється через економічну поведінку суб'єктів господарювання.

Конкретна історична сукупність економічних відносин, що відповідає системі продуктивних сил і взаємодіє з нею, розвивається на основі дії як об'єктивних економічних законів, так і суб'єктивних факторів, визначає сутність економічної системи суспільства [13].

Отже, економічна система - це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності.
Структурні ланки, що утворюють різноманітні економічні системи, за своїм змістом неоднорідні. Вони поєднують у собі загальні та специфічні, основні та похідні, нові, що народжуються, та відмираючі старі, перехідні та проміжні економічні форми, кожна з яких функціонує на основі спільної для всієї системи і разом з тим власної логіки розвитку. В сучасних економічних умовах структурні елементи системи характеризуються динамізмом, мінливістю, суперечністю розвитку. Цим визначається необхідність структурної диференціації складових ланок економічної системи суспільства, без якої неможливо пізнати об'єктивні закони та принципи її функціонування.

Економічна система являє собою фактично системну організацію природи і суспільства. Кожне явище в природі і суспільстві зв'язано з іншими явищами і взаємодіє з ними. Досить тісні зв'язки і міцна стійка взаємодія між визначеним колом явищ приводить до утворення відповідних систем. Система - органічне ціле утворення, що складається з ряду утворюючих його частин, закономірно і міцно зв'язаних між собою причинно- наслідковими зв'язками і залежностями.

У навколишньому світі взаємодіють дві системи: природа і суспільство. Людина - частина природи; суспільна система виникла і функціонує на основі природної системи і не існує у відриві від її, тому що двоїста сама глибинна сутність людини [21].

Людське суспільство як система являє собою взаємодіючу сукупність окремих індивідів, їхніх різних груп і об'єднань як соціальних феноменів. Економічна система - сполучна ланка між природною і суспільною системами. При цьому вона різними своїми сторонами входить до складу і природи і суспільства. У сфері економіки функціонують ресурси, науково-технічні, організаційні досягнення, формовані суспільною системою. Суспільна система формує потреби, якісні і кількісні характеристики вироблених продуктів.

Під економічною системою розуміється реальна, національна економіка, тобто економіка окремої країни з її внутрішньогалузевою структурою, фірмами, підприємствами, сімейними господарствами. Усі виробничі господарські осередки, усі галузі народного господарства міцно, стійко зв'язані між собою поділом праці й обміном [14; 201].

Економічна система характеризується різними сферами функціо-нування, рівнями господарювання її суб'єктів. Сучасна економічна система є не сукупністю індивідуальних господарств одного рівня, а складною субординованою системою трьох рівнів, що взаємодіють (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Рівні економічної системи [13, 144]

Розвиненість, взаємодія та взаємодоповнення економічних рівнів є запорукою стійкості, динамічності та ефективної результативності системи. Здатність комплексно, адекватно і своєчасно реагувати на зміни навколишнього середовища свідчить про мобільність економічної системи. Це, в свою чергу, є запорукою як макро-, так і мікроекономічної рівноваги.

Основні складові частини економічної системи:

1) продуктивні сили суспільства, представлені особистими, речовинними, соціальними факторами;

2) техніко-економічні відносини;

3) соціально-економічні відносини;

4) господарський механізм.

Продуктивні сили і техніко-економічні відносини утворюють технологічний спосіб виробництва. А технологічний спосіб виробництва разом із соціально економічними відносинами утворить соціальний чи суспільний спосіб виробництва [21, 203]

Таким чином, економічна система має три основні ланки, підсистеми: економічну структуру продуктивних сил суспільства, систему економічних відносин і механізм господарювання (Рис.1.2).

Рис.1.2. Основні підсистеми економічної системи

Продуктивні сили - це система економічних факторів, які в процесі суспільного поділу праці забезпечують