Контролінг істотно підвищує ефективність роботи підприємства. Вона стає безпосередньо спрямованою на ріст прибутковості організації. Дані розрахунків на оптимізацію з використанням облікових показників, контроль за їхньою реалізацією в обліку, участь в аналізі виявлених відхилень підвищують інтелектуальний рівень і результативність функціонування менеджменту в сучасному бізнесі.

Закордонний досвід формування системи контролінгу

У західній економічній науці в даний час існує два основних підходи, що склалися відповідно в англо-американській і європейській (у першу чергу, німецької) наукових і практичних школах щодо формування і організації системи контролінгу.

Англо-американський підхід розглядає контролінг як облік і контроль, у першу чергу у фінансовій сфері, і, отже, охоплює бухгалтерію, внутрішню ревізію, обчислення річного підсумку діяльності, взаємини компанії в області податків.

Європейський (німецький) підхід розглядає контролінг як систему підтримки планово-контрольної системи, у стратегічному плані, координації діяльності всієї компанії.

У рамках німецького підходу існує безліч поглядів на роль і задачі контролінгу. Більш того, слід зазначити, що за останні сорок років розвитку наукового підходу і нагромадження практичного досвіду контролінг пережив кілька періодів захоплення і забуття.

Для розуміння сутності контролінгу та його місця в організа-ції ефективного фінансового управління підприємством наведемо витяг з річного звіту одного з великих підприємств Німеччини VEBA AG Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2003.-С.405-407..

Система контролінгу, орієнтована на максимізацію варто-сті на VEBA AG. З метою приведення у відповідність організа-ції менеджменту підприємства до вимог ринку капіталів на під-приємстві, починаючи з 1993р., була впроваджена вартісна орієнтована система контролінгу, яка постійно вдосконалюєть-ся. Система контролінгу підсилює вартісні орієнтири керівниц-тва підприємством через:

1) чітку сегментацію сфер діяльності підприємства (центрів прибутковості та затрат);

2) систематичний аналіз конкурентоспроможності та рин-кової інформації;

3)завершений цикл планування, який включає річне бюдже-тування, інвестиційне, середньострокове та стратегічне пла-нування;

4) стандартизовану систему звітності, в т. ч. в розрізі окре-мих структурних підрозділі;

5) розрахунок та аналіз вартісних показників.

Найважливішими цільовими показниками концепції контролінгу є рентабельність капіталу (ROI) та Cash-flow. У рамках системи контролінгу починаючи з 1995р. на підприємстві в розрізі окремих полів діяльності розраховується вартість капіталу (власного та позикового). Порівняння вартості капіталу із рентабельністю окремих полів бізнесу показує, які з них отримали додаткову вар-тість, а які зменшили. Центри прибутковості, що є санаційно не-спроможними, недоцільно підтримувати Finanz-Controlling: Finanzplannung und- Kontrolle, Controlling zur finanziellen Untemehmensfflhrung / Von G. Mensch.—Munchen; Wien: Oldenburg, 2001.- P.23..

У США контролінг існував ще до того, як ця країна була утворена. Практика контролінгу була запозичена з Англії як частина загальноприйнятої практики бізнесу відповідно до вимог правил "Company Acts", що дійшли до нас з 1700-х років Расселл К. А. Фалько С. Г. Контролінг: национальные особенности - российский и американский опыт //Контролінг. - № 1. – 2002. –С.24..

Багато чого з того, що традиційно асоціюється з посадою і функціями контролера, безпосередньо входить в обов'язку віце-президента по фінансам (CFO). На додаток до традиційних концепцій контролери втягнуті в значно більше коло бізнес - операцій Ebert G., Steinhubel V. Controlling in der offentlichen Verwaltung. //Horizonte. – 2001. - N. 12. –Р.24..

Контролери відповідають за виконання функції фінансового обліку, наповнення основних компонентів інформаційних систем. Крім того, американські контролери зберігають відповідальність за фінансові системи підприємства, аспекти фінансового менеджменту, а також за елементи фінансової звітності підприємства. Недавні дослідження виявили наступні функції контролера: 1) регулярний щомісячний фінансовий менеджмент і зовнішня звітність відповідно до законодавства; 2) процес бюджетування, що відповідає звітність і аналіз; 3) створення середовища фінансового контролю і податкової звітності; і 4) чисто фінансова діяльність: рахунки до сплати, фіксовані активи, загальний бухоблік і так далі Schuemann, Jon. Why isn't the Controller Having More Impact?// Strategic Finance. –N4.- 1999. -P. 32. .

Також легко ідентифікувати кілька додаткових обов'язків контролера в нових умовах глобалізації бізнесу. Ці обов'язки містять у собі глобальне фінансове бюджетування і планування, нагляд за керівництвом операціями і глобальною звітністю по показниках прибутковості. Фактично найбільшу участь в операційній діяльності підприємства приймають контролери, тісно зв'язані з функціональними сферами діяльності, а не контролери в корпоративних штаб-квартирах.

Найбільший виклик контролеру - очікування, що збільшуються, з боку менеджерів того, що контролер буде пропонувати стратегічне бачення бізнесу, стаючи партнером по бізнесі в процесі керування, а не просто постачати інформацію як виконавець. Контролери занадто часто залишаються в ролі виконавця, замість того, щоб активно співробітничати з керівниками бізнесів як партнери. Занадто багато контролерів продовжують шукати шляхи скорочення чи обмеження своїх функцій, у той час як на практиці потрібно розширення сервісних функцій вищому керівництву в питаннях забезпечення стратегічних ініціатив, а також у більш ефективному управлінні персоналом.

Традиційно американські контролери розглядалися як "люди чисел", успішно виконуючі цю функцію. Проте, у процесі зміни середовища бізнесу, контролеру необхідно адаптуватися вимог, які істотно відрізняються, і які містять у собі стратегічне планування і партнерство. Процвітаючі контролери повинні виробити навички, що містять у собі допомогу керівнику у формуванні стратегічного бачення для підприємства, зберігши при цьому свою базову компетенцію, тобто уміння працювати з числовими