В умовах обмеженості ресурсів проблема вибору, породжувана конкуренцією за їхнє використання, непереборна, а боротьба з нею - марна. Можна змусити конкуренцію прийняти ту чи іншу форму, чи полегшити утруднити здійснення вибору. Завдання полягає не в усуненні конкуренції, а в тім, щоб додати їй цивілізовані, людські форми, змусити її працювати на благо людей.

Висновки

В даний час (а точніше - уже близько 30 років) мікроекономіка, як неокласична теорія фірми, споживача і ринків, є у високому ступені розробленої і буквально логічно завершеною системою. Ті питання, що неокласична мікроекономіка собі сама поставила, досить успішно дозволена за допомогою тих методів, що вона сама собі вибрала. Виключенням є деякий клас задач, для якого методів неокласичної мікроекономіки виявилося недостатньо. Однієї з таких областей є теорія недосконалих ринків. Недосконала конкуренція в умовах невеликої кількості чи продавців покупців припускає занадто велику кількість невизначеності в системі, насамперед, щодо дій конкурентів. Природним шляхом подолання цих труднощів було застосування апарата теорії ігор. За останні десятиліття вже написані десятки нових монографій і підручників, що розглядають ці розділи мікроекономіки й особливо "дочірнє підприємство" мікроекономіки - теорію організації промисловості (industrial organization чи industrial economics), що і являє собою поглиблене вивчання недосконалої конкуренції з акцентом на аналіз джерел ринкової влади і висновків для антимонопольного законодавства. Інше бурхливо розвивається напрямок на границі мікроекономіки, соціології і права інституціональна економічна теорія являє собою безліч теоретичних струмочків, кожний з який має своє походження, але усі вони поступово зливаються в одну ріку з загальними принципами аналізу. Це і пояснення природи фірми, і спроба розібратися з проблемами асиметрії інформації, спроба врахувати вплив законодавства і культури. Предмет і метод цієї теорії сформувалися шляхом відмовлення від багатьох неокласичних передумов: економісти стали цікавитися змістом "чорних шухляд" (споживач, родина, фірма), перейшли від абсолютної раціональності до обмеженого, перестали припускати, що споживачі і фірми не залежать від загальних правил поведінки (законів і культури).

В даний час ще не можна сказати, яким буде результат цих революційних змін на границі мікроекономіки й інших дисциплін, продукт бурхливої творчості, що продовжується вже кілька десятиліть. Але можна припускати, що основне теоретичне ядро мікроекономіки, настільки ретельно розроблене в першій половині XX в. ніяк не зміниться, точно так само, як новітні розробки в області окремих областей математики ніяк не змінять основних розділів чи арифметики алгебри.

Список використаної літератури.

Киев 2000