Метою даної роботи є дослідження проблем та особливостей залучення кредитних ресурсів для формування оборотних активів вітчизняними підприємствами на сучасному етапі.

Для досягнення мети в роботі вирішувалися наступні завдання:

Проаналізувати сутність та види оборотних активів підприємств та банківського кредиту у їх формуванні на сучасному етапі;

Дослідити методологічні підходи до управління кредитними ресурсами, які застосовуються в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства;

Провести практичне дослідження процесу залучення та використання кредитних ресурсів для формування оборотних активів на конкретному підприємстві;

Здійснити розробку практичних заходів спрямованих на підвищення ефективності управління кредитними ресурсами підприємства.

В процесі виконання роботи використовувалися такі методи: порівняльний метод, ряд математичних методів: аналіз і моделювання, а також статистичні методи: лінійний регресійний аналіз та кореляційний аналіз.

Об'єктом дослідження виступає процес кредитування банківською системою вітчизняних підприємств.

Предметом дослідження являється сукупність фінансово-економічних відносин на різних рівнях, які виникають в процесі залучення та використання кредитних ресурсів на підприємстві.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків.

Перший розділ присвячено дослідженню теоретичних аспектів кредитування оборотних активів підприємств. Зокрема, акцентовано увагу на сутності та класифікації оборотних активів, ролі та значеннях кредитування в діяльності вітчизняних підприємств в умовах трансформаційних процесів у економіці України. Розглянуто також види кредитів, які надаються банківською системою України на сучасному етапі.

Приділено увагу також аналізу методологічних підходів, пропонованих фахівцями і застосовуваних в практичній діяльності підприємств, щодо управління кредитними ресурсами підприємства.

В другому розділі проведено практичне дослідження процесу кредитування операційної діяльності підприємства ТОВ “Адора”. Окрему увагу приділено аналізу ефективності використання кредитних ресурсів.

В третьому розділі проведено розробку прогнозування потреби у кредитних ресурсах на основі побудови економетричної моделі залежності балансових показників підприємства від обсягів реалізації продукції.

Зроблено і обгрунтовано також ряд пропозицій щодо оптимізації схеми залучення та погашення кредитів підприємством.

Дані розробки і пропозиції можуть бути застосованими в практичній діяльності вітчизняних підприємств.

Інформаційною базою роботи являються матеріали Державного Комітету Статистики України, НБУ, фінансова звітність ТОВ “Адора”.

Методологічною базою є праці вітчизняних і закордонних фахівців, зокрема Бланка І.А, Поддєрогіна А.М., Васюренко О.В., Тиркала Р.І., Савчука В.П., Бєлолипецького В.Г. , Родіонової Р.М., Стоянової О.С. та інших.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ БАНКІВ У ФОРМУВАННІ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

1.2. Сутність оборотних активів підприємства та об’єктивна необхідність банківського кредитування у їх формуванні

Для того, щоб зрозуміти об’єктивну природу участі банків у формуванні оборотних коштів підприємств необхідно уточнити їхню сутність і особливості. Розглянемо внутрішню природу оборотних активів.

Активи підприємства - це його ресурси, які повинні принести підприємству вигоди в майбутньому. Активи підприємства повинні належати йому (а не бути, наприклад, орендованими) і повинні бути раніше придбаними (а не знаходитися в стадії придбання). Через це діяльність будь-якого підприємства передбачає кругообіг капіталу. Для забезпечення своєї діяльності підприємство використовує устаткування, сировину тощо. Все це фінансується або власним капіталом, або з сторонніх джерел, які в сукупності складають фінансові ресурси підприємства [22, c. 30]. Усе, у що вклало підприємство свої фінансові ресурси є його активами. Готівка, виторг від реалізації, запаси, устаткування, будинки, земля - усе це активи. По тривалості використання і по способу перенесення своєї вартості у процесі виробничого циклу підприємства всі активи розділяють на необоротні та оборотні.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Так Савчук В.П., вказує що оборотні кошти підприємства відрізняються від основних активів тим, що підприємство володіє цими засобами протягом періоду, що не перевищує один рік. Протягом деякого часу (менш одного року) ці засоби трансформуються в гроші, потім оборотні кошти поповнюються, забезпечуючи тим самим безупинний процес поточної діяльності підприємства. Використовувані в процесі діяльності підприємства оборотні кошти включаються у витрати підприємства і беруть участь тим самим у формуванні прибутку компанії [39, c.28]. Проте, на нашу думку наголос на тривалості періоду володіння активами є не цілком правомірним, адже тоді неясно, чому до оборотних активів відносяться товарно-матеріальні цінності, якими володіє підприємство більше року, наприклад, виготовлена продукція, яку не можна реалізувати внаслідок відсутності ефективної системи збуту чи її неконкурентоздатності. Аналогічна ситуація з простроченою дебіторською заборгованістю, якою підприємство може володіти значно більше одного року, але відноситься вона до оборотних активів [28, 34].

Взагалі серед фахівців, які займаються фінансами підприємств відсутня одностайність у розумінні сутності оборотних активів. Це слідує навіть з того, що відсутня єдина назва даної категорії активів. Оборотні активи називають оборотними фондами, оборотними коштами, оборотним капіталом, поточними активами тощо. Так Кузнєцова О.М. вказує, що оборотні активи (синоніми - поточні активи, оборотний капітал), це вид активів який забезпечує поточні потреби підприємства в сировині, матеріалах, товарах і т.п. і досить швидко завершують свій фінансовий кругообіг, трансформуючись з грошової в матеріальну форму і назад у гроші. Їхня ліквідність значно вище, ніж в основних фондів [46, c.183]. Проте в кожен даний момент часу, певна частина вкладеного в підприємство капіталу повинна бути зв'язана (іммобілізована) у залишках яких-небудь оборотних активів - запасів, дебіторської заборгованості й ін. Зниженню величини цих залишків сприяє прискорення оборотності поточних активів. У цьому випадку та сама сума вкладеного в підприємство капіталу принесе йому більший доход.

З позицій ліквідності розглядає оборотні активи і Черкасов, вказуючи, що оборотний капітал (оборотні кошти) - це поточні активи компанії, що є коштами чи можуть бути обернені в них протягом року чи одного виробничого