Скорочення величини коефіцієнта покриття може статися під впливом двох факторів:

Збільшення поточних активів.

Значного зростання короткострокових зобов’язань.

Для з’ясування причини модифікації цього показника необхідно проаналізувати зміни в розміщенні коштів за досліджуваний період (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз змін у складі оборотних активів ТОВ “Адора” за 2001-2003 рр.   |

01.01.2002 | 01.01.2003 | 01.01.2004

Грошові запаси і короткострокові
фінансові вкладення, тис. грн. | 519,60 | 513,40 | 487,50

Абс. прир., тис. грн.   | -6,20 | -25,90

Темпи росту, %  | -1 | -5

Дебіторська заборгованість, тис. грн. | 397,40 | 987,30 | 1279,90

Абс. прир., тис. грн.   | 589,90 | 292,60

Темпи росту, %  | 148 | 30

Матеріальні запаси, ти. грн. | 2457,30 | 1919,90 | 2853,90

Абс. прир., тис. грн.   | -537,40 | 934,00

Темпи росту, %  | -22 | 49

Наведені результати свідчать, що хоч підприємство ще має певний запас поточної ліквідності, але на тенденцію до її зменшення необхідно звернути увагу уже найближчим чином, і усунути причини її виникнення.

Перейдемо тепер до аналізу коефіцієнта швидкої ліквідності.

Цей коефіцієнт за значеннєвим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по більш вузькому колу поточних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їхня частина — виробничі запаси.

Матеріальні запаси виключаються не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що кошти, які можна одержати у випадку змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат на їхню закупівлю. В умовах ринкової економіки типової є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1, хоча деякі фахівці приводять трохи інші значення для цього коефіцієнта: 0,6 – 0,8 [23, 24].

На практиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5), тому для оцінки їхньої ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни цього показника за визначений період часу. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було зв'язано в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, те це буде свідчити про серйозних фінансових проблем підприємства. У західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

Для досліджуваного підприємства даний коефіцієнт перебуває в межах “дозволеного коридору” 0,6 – 1, проте знову ж таки насторожує тенденція до його зниження. Можна говорити про те, що підприємство наближається до критичної межі, коли воно може втратити швидку ліквідність. Щоправда більшість вітчизняних підприємств мають вдвічі-втричі менші значення цього показника, тому можна вважати, що поки, що з швидкою ліквідністю в підприємства все гаразд. Однією з причин зниження цього показника можна назвати неефективну політику в області кредитування покупців і замовників, тобто зростання дебіторської заборгованості, плюс ще й зростання товарних запасів.

І, нарешті, третій коефіцієнт, що характеризує ліквідність – коефіцієнт абсолютної ліквідності. Динаміка цього коефіцієнта представлена на рис. 2.4 (за даними табл. 2.3).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2:1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна будувати відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства разом пред'являли йому свої боргові вимоги.

На досліджуваному підприємстві в 2001 році склалася ситуація, коли воно мало дуже великий “запас” по цьому показнику (та й по двом іншим теж), що вказувало на те, що підприємство недостатньо використовувало позикові ресурси.

Рис. 2.4. Динаміка коефіцієнта абсолютної ліквідності ТОВ “Адора” за період 2001 – 2003 рр.

Найбільш оптимальним значення цього показника було в 2002 році, трохи погіршився він в 2003 році. Але, знов таки, зважаючи на специфіку української економіки, абсолютна ліквідність підприємства є нормальною (бо в вітчизняних умовах практично неможливо втримати цей показник на рівні 0,2. активно при цьому діючи на ринку, про що свідчить той факт, що більшість українських підприємств торгівлі мають цей показник значно нижчим). Більше того, в умовах непередбачуваності економіки вважається недоцільним тримати велику суму коштів в готівці, адже ніхто не може бути впевненим, що через тиждень чи місяць не почнеться гіперінфляція чи інші кризові процеси. Хоча уже практично два роки економічна ситуація в країні є більш-менш стабільною. Отже оцінюючи ліквідність ТОВ “Адора”, можна констатувати, що на кінець 2003 року підприємство є повністю ліквідним. Але показники всіх видів ліквідності перебувають в “перехідній” зоні, подальше їх зниження призведе до втрати ліквідності підприємством. Щоправда якщо враховувати завищеність цих показників в умовах української економіки (мається на увазі те, що більшість українських підприємств не є ліквідними [57, 58] по класичним критеріям, але все одно працюють), то досліджуване підприємство має ще “певний” запас ліквідності в порівнянні з “середньостатистичним” торгівельним підприємством.

Для оцінки ліквідності крім коефіцієнтів застосовуються й інші показники. Насамперед це величина власних оборотних коштів.

Величина власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Це розрахунковий показник, що залежить від структури активів і від структури джерел засобів. Аналіз цього показника здійснюється в динаміці, його зростання розглядається як позитивна тенденція. Динаміка цього показника наведена в Таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Динаміка величини