Реалізація функцій системи управління фінансами відбувається на базі постійного обміну інформацією із зовнішнім середовищем. Умови зовнішньо-го середовища визначаються динамікою процесів, характер яких імовірнісний. Динамічність системи полягає у постійній зміні ролі й значення підсистем за-лежно від стану зовнішнього середовища, цілей підприємства.

Система управління позиковими ресурсами повинна включати системи моніторингу фінансового стану підприємства, системи фінансового прогнозування надходжень і витрат, з метою виявлення періодів, коли виникне потреба в позикових коштах, систему планування обсягів та структури джерел позикових коштів, оперативне коригування розроблених планів. Фінансовий моніторинг підприємства – це спеціально організоване систематичне і безупинне спостереження за фінансовим станом об'єкта й оперативну його оцінку.

Як правило , вище керівництво задає показники діяльності підприємства на майбутній період. Це як правило ріст обсягу продаж (виручки від реалізованої продукції), хоча можуть задаватися й інші показники економіко-господарської діяльності. Завдання фінансової служби полягає в тому, щоб розрахувати необхідний обсяг і структуру активів підприємства, що забезпечить досягнення даного показника, а також вказати на можливі джерела фінансування активів.

Так, на 2004 рік перед досліджуваним підприємством стоїть завдання збільшити обсяги реалізації на 20%. Розглянемо структуру і обсяг активів, які забезпечать підприємству необхідний для таких обсягів реалізації оборот.

На практиці часто, як уже згадувалося вище, використовують або відсотковий метод (коли визначається доля статей активів від обсягу реалізації, і таким чином по заданому доходу від реалізації будується актив прогнозного балансу, а потім розглядається можливість покриття активів за рахунок можливих джерел фінансування). Це метод порівняно простий, але він не враховує тенденцій конкретного підприємства щодо структури активів, так як вважається, що структура активів буде незмінна і в майбутньому. Інший метод оснований на встановленні статистичних зв’язків між окремими статтями балансу та обсягом реалізації, на основі чого будується модель, яка пов’язує заданий параметр (обсяг доходу від реалізації) і величину основних статей балансу.

Для цього необхідно провести кореляційно регресійний аналіз для побудови моделі.

Для цього в балансі виділимо статті, які мають найбільшу питому вагу і проявляють явну динаміку в розрізі вибраного періоду часу (кварталу). З цієї причини до таблиці 3.1 не включено такі статті як “власний капітал” (зміна за квартал практично відсутня), “векселі прийняті” і “видані”, довгострокові кредити. Стаття “грошові кошти” не проявляє в даному підприємстві залежності від обсягу реалізації, це означає, що політика управління залишком на розрахунковому рахунку не пов’язана з обсягом реалізації (плановим показником). Решта статей балансу мають незначну питому вагу і не включені для спрощення задачі.

Так як баланс являє собою “миттєвий знімок” фінансової ситуації на підприємстві, то для подальшого аналізу будемо використовувати середні показники за квартал (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Середні значення балансових показників та результатывтів діяльності

ТОВ”Адора” за 2002 рік, тис.грн.

Показник | 1 квартал | 2 квартал | 3 квартал | 4 квартал

Чистий дохід від реалізації | 6077,37 | 6580,94 | 6128,56 | 6332,13

Актив

Необоротні активи | 1946,09 | 2144,88 | 2155,89 | 2180,20

Оборотні активи (всього) | 4673,66 | 5582,06 | 5621,57 | 5435,17

Товари | 2244,30 | 2659,47 | 2668,30 | 2719,33

Дебіторська заборгованість | 892,25 | 1371,66 | 1388,53 | 1259,67

Пасив

Кредиторська заборгованість | 1646,74 | 2201,83 | 2230,48 | 2049,99

Для встановлення статистичного зв’язку між статтями балансу і обсягом реалізації скористаємося рівнянням лінійної регресії:

У = А + В.Х, (3.1)

де У – величина певної статті балансу;

А і В коефіцієнти, що характеризують політику підприємства в тій чи іншій сфері;

Х – величина доходу від реалізації.

Для перевірки, чи існує зв’язок використаємо коефіцієнт кореляції, який обчислюється за формулою:

(3.2)

Для розрахунків складемо допоміжну таблицю (табл. 3.2)

Таблиця 3.2

Коефіцієнти кореляції між статтями балансу та обсягами реалізації

Показник | коеф. корел.

Чистий дохід від реалізації | 25119,00 | 157898315,41 | 630964161,00

Активи

Необоротні активи | 8427,07 | 17788954,01 | 71015513,22 | 52960312 | 0,54

Оборотні активи (всього) | 21312,45 | 114145490,76 | 454220469,12 | 134000006,82 | 0,92

Товари | 10291,41 | 26624300,52 | 105913139,45 | 64713311 | 0,89

Дебіторська заборгованість | 4912,11 | 6192338,54 | 24128817,20 | 30935423 | 0,9

Пасив

Кредиторська заборгованість | 8129,05 | 16737338,59 | 66081418,89 | 51148442 | 0,87

Як бачимо з табл.3.2, фактично всі розглядувані статті балансу мають досить тісний зв’язок з обсягом реалізації продукції, на що вказує доволі високий коефіцієнт кореляції.

Тоді відповідні коефіцієнти розраховуватимуться по формулам:

, (3.4)

, (3.5)

де n =4 (кількість фактичних значень); у- обсяг доходу від реалізації; х –відповідна стаття балансу.

Використовуючи для розрахунків таблицю 3.2 отримаємо значення коефіцієнтів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Коефіцієнти регресивної моделі зв’язку між обсягами реалізації та відповідними статтями балансу

Показник | а | b

Актив

Оборотні активи (всього) | -1466,69 | 1,08

Необоротні активи | 492,97 | 0,26

Товари | -853,91 | 0,55

Дебіторська заборгованість | -2309,84 | 0,56

Пасив

Кредиторська заборгованість | -1962,73 | 0,64

Отже, модель, яка відображає зв’язок статей балансу має вигляд системи рівнянь:

ОА = -1466,69 + 1.08.ЧД

ТЗ = -853,91 + 0,55.ЧД

ДЗ = -2309,84 + 0,56.ЧД (3.6)

КЗ = -1962,73 + 0,64.ЧД

НА = 492,97 + 0,26.ЧД

де ОА – оборотні активи;

ТЗ – товарні запаси;

ДЗ – дебіторська заборгованість;

КЗ – кредиторська заборгованість;

НА – нематеріальні активи;

ЧД – чистий дохід від реалізації продукції.

В даній моделі відсутній зв’язок доходу від реалізації з довгостроковими зобов’язаннями, власним капіталом та іншими статтями, які в розрізі кварталів або лишалися незмінними, або змінювалися дуже незначно.

Для перевірки правильності моделі розрахуємо за допомогою неї