циклу [51, c.28]. З точки зору авансування він розрізняє чистий оборотний капітал (власні оборотні кошти) визначається як різниця між поточними активами (оборотними коштами) і поточними зобов’язаннями (кредиторською заборгованістю). На такій же позиції знаходиться і Стоянова, яка вказує, що оборотні активи – це ліквідна частина активів підприємства, тобто та, яка може бути перетворена протягом року або менше в грошові кошти [47, c.309]. Однак треба зауважити, що ліквідність це одна з ознак оборотних активів, але далеко не головна. Зокрема по такій ознаці до оборотних активів можна віднести і основні фонди, на які є попит і які можна швидко перетворити в грошові кошти, наприклад, виробничі приміщення в столиці, так як на нерухомість попит останнім часом росте. І, навпаки, товарно-матеріальні запаси, особливо якщо вони “морально” застарілі проблематично перетворити в грошові кошти, тому що продукція виготовлена з них, навряд чи буде користуватися попитом, і прямий їх продаж теж може затягнутися на досить тривалий час.
Тому, обидва вищезгадані підходи мають недолік, так як розглядають оборотні активи виключно з позицій ліквідності та забезпечення діяльності підприємства. Розширює поняття оборотних активів Калабухова С.В., указуючи, що "оборотні активи відображають характер розміщення інвестованого в процес виробничої діяльності капіталу" [25, c.12]. При такому підході автор наголошує на тім, що спочатку відбувається процес інвестування частини капіталу, причому ця інвестиція повинна бути десь розміщена, для того щоб стати активами. Однак при такому визначенні губиться відношення активів до операційного циклу підприємства. Саме з позицій відносини оборотних активів до виробничо-господарського циклу розглядає оборотні активи Самсонова Н.М., указуючи, що "оборотні активи - це кошти, які інвестуються компанією у свої поточні операції під час кожного операційного циклу" [48, c.86] . Але з таким визначенням важко погодиться, тому що тоді оборотні активи обмежуються тільки тими засобами підприємства, що інвестуються під час кожного циклу, в той час як підприємство може використовувати в операційному циклі товарно-матеріальні запаси, інвестиції в які були здійснені набагато раніше.
Розглядаючи зв'язок оборотних активів підприємства й оборотного капіталу, не можна не вказати на їхню двоїсту природу. З одного боку, оборотні активи служать засобом забезпечення роботи підприємства, але з іншої є і результатом його роботи, тому, що оборотні активи завжди відображають характер розміщення інвестованого в процес господарської діяльності капіталу.
На нашу думку, найбільш прийнятне визначення оборотних активів дає Поддєрьогін, який оперує терміном “оборотний капітал”: оборотний капітал (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції й одержання прибутку [45, c.206].
Підприємство, насамперед, має авансувати кошти для придбання факторів виробництва, тобто елементів постійного та змінного капіталу. Для цього потрібно вийти: а) на ринки засобів виробництва і вступити в економічні відносини з продавцями (ними можуть бути безпосередні виробники або оптові посередники); б) на ринок праці для придбання необхідної за кількістю і якістю робочої сили.
Отже, для нового підприємства капітал починає свій рух у сфері обігу як грошовий капітал, функцією якого є придбання елементів виробничого капіталу.
За наявності засобів виробництва і робочої сили можна починати виробничий процес. Капітал тут виступатиме як виробничий капітал, функцією якого є виробництво товару і додаткової вартості. Для одержання вартості та додаткової вартості у грошовій формі треба продати продукт капіталу: доставити товар на відповідний ринок, знайти покупця. При цьому капітал набуває форми товарного капіталу, головною функцією якого є реалізація товару і одержання додаткової вартості у грошовій формі [32, 40].
Отже, капітал проходить три стадії і набуває відповідно трьох форм - грошової, виробничої і товарної. Такий послідовний рух називають кругооборотом капіталу. Припинення руху на одній із стадій кругооборот призводить до порушення процесу зростання капіталу. Довга затримка в одній із функціональних форм капіталу веде до загибелі його [50, c.32].
Різні частини капіталу обертаються з різною швидкістю. Так, уречевлена частина капіталу (приміщення, виробничі будівлі) функціонує багато років, отже, обертається досить повільно. Оборот капіталу, вкладеного в основне технологічне обладнання, також охоплює кілька років. Це пов'язано з деякими особливостями функціонування засобів праці: вони функціонують у процесі виробництва впродовж кількох виробничих циклів і переносять свою вартість на продукт у міру втрати власної споживної вартості.
Частину капіталу у вигляді знарядь праці, що зберігає свою споживну вартість упродовж кількох циклів виробництва, переносячи її на продукт частинами, в міру зносу, яка також частинами повертається і утворює грошовий фонд амортизації, називають основним капіталом. Ту частину капіталу, що представлена предметами праці та заробітною платою, втрачає свою споживну вартість за один виробничий цикл, вартість якої повністю включається у вартість продукту і повертається на підприємство повністю разом з реалізацією кожної партії продукції, іменують оборотним капіталом [32, 58].
Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, ви-робничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійс-нюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів [44, c.97].
У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершу-ється випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.
На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством варто-сті і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма,
