Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбу-вається за схемою:

Г—Т...В...Т' Г,

де Г — кошти, що авансуються; Т — предмети праці (товар);

В — виробництво; Т' — готова продукція (товар); Г' — кошти, отримані від реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г' = Г + ДГ, тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансованою сумою.

Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм.
Чим менше часу оборотний капітал знаходиться в тій чи іншій формі (грошової, виробничої, товарної), тим вище ефективність його використання, і навпаки.

Оборотні кошти складаються з двох частин [9, 11, 16]:

а) постійного оборотного капіталу. Це та частина потокових активів, необхідність у який залишається щодо постійної протягом всього операційного циклу.

б) перемінного оборотного капіталу. Необхідність у цій частині оборотних коштів виникає лише в окремі "пікові" моменти виробничого циклу.

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення і реалізації продукції здійснюється в процесі об'єднання основних виробничих засобів, оборотних коштів і самої роботи.

Дослідження літератури [9, 11, 16, 21, 25-26, 34, 37, 44] показує, що оборотні активи підприємств класифікують за чотирма ознаками (рис.1.1).

У залежності від участі в кругообігу засобів оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, і оборотних коштів, авансовані у фонди обігу.

Такий розподіл оборотних коштів, обумовлений наявністю в кругообігу засобів двох самостійних сфер - сфери виробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, тим більше ефективно використовуються оборотні кошти.

Рис.1.1. Ознаки класифікації оборотних активів

У залежності від методів планування оборотних коштів поділяються на нормовані і ненормовані [31, 44]. Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані і ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найкращих результатів при найменших витратах. Установлення нормативів по окремих статтях оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні кошти включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі [37, 39].

По джерелами формування оборотних коштів поділяються на [47, c.309]:

1) власні і прирівняні до власного;

2)залучені;

3) інші.

По ступені ліквідності оборотні кошти розділяються на активи, що важко реалізуються, (запаси готової продукції, сировини і матеріалів), активи, що можуть швидко реалізуватися, (дебіторська заборгованість, засоби на депозитах) і найбільш ліквідні активи (кошти і короткострокові ринкові цінні папери).

Далі, основні активи і та частина оборотних активів, що знаходиться протягом досить представницького періоду (року) на незмінному рівні, не залежачи від сезонних і інших коливань, у сумі складають стабільні активи. Інші ж активи можуть бути названі нестабільними.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу і джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства [45, c.159].

Співвідношення оборотних коштів, що знаходяться в сфері виробництва й у сфері обороту, є неоднаковим у різних областях народного господарства. Порозумівається це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обороту [12, c.70]. При цьому підприємство зацікавлене в зменшенні оборотних коштів у сфері обороту за рахунок поліпшення системи постачання, раціоналізації форм розрахунків.

Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обороту в загальній сумі оборотних коштів (рис.1.2).

Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих областях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов постачань матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків [21, c.60].

Склад оборотних коштів - це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу [50, c.22]. Склад оборотних коштів у різних областях господарства може мати визначені особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів - це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих областях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах враховується змінне оснащення, а у видобувних областях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничо-підготовчі роботи.

Рис.1.2. Структура і склад оборотних коштів

Розглянемо структуру оборотних коштів підприємств у цілому по Україні (nабл. 1.1).

Таблиця 1.1

Структура оборотних коштів підприємств у цілому по Україні Адаптовано згідно [58, c.75]. , у %

| 2000 | 2001 | 2002

Оборотні кошти | 100 | 100 | 100

товарно-матеріальні цінності | 23,9 | 23,1 | 21,6

Дебіторська заборгованість | 65,9 | 68,5 | 69,5

Поточні фінансові інвестиції | 1,5 | 1,7

Кошти | 3,5 | 3,4 | 3,9

Інші оборотні кошти | 6,7 | 3,5 | 3,3

Як видно з табл. 1.1, на промислових підприємствах частка матеріальних запасів зменшилася з 23,9% у 2000 р. до 21,6 % у 2002 р., коштів збільшилася з 3,5% у 2000 р. до 3.9% у 2002 р.; питома вага дебіторської заборгованості виросла на за цей період з 65,9% до 69,5%.

Підвищення частки дебіторської заборгованості є тривожним симптомом, тому що свідчить про продовження кризи взаємних неплатежів в українській економіці.

Щоб зрозуміти, яку роль відіграють банківські кредити в діяльності підприємства,