Бухгалтерський облік, базові принципи та методологія бухгалтерського обліку

План

Вступ

Бухгалтерський облік — це струнка устояна система обліку. Принципи бухгалтерського обліку в Україні і за рубежем однакові.

Організація сучасного суспільного виробництва не можлива без управління ним. Управління покликане організувати, погоджувати, регулювати і контролювати господарську діяльність окремих працівників і виробничих одиниць. Облік займає одне з головних місць у системі управління. Він відображає реальні процеси виробництва, звертання, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан організації, є основою для планування прогнозування й аналізу його діяльності.

В даний час у зв'язку з реформуванням національної системи бухгалтерського обліку — приведенням її у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародних стандартів фінансової звітності, питання подальшого розвитку теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку, на базі використання наявного досвіду вітчизняної і закордонної теорії бухгалтерського обліку, є особливо актуальними.

Метою даної роботи є розкриття базових принципів та методології бухгалтерського обліку.

Відповідно до мети, в роботі поставлені наступні завдання:

- навести історію зародження бухгалтерського обліку;

- розглянути задачі і вимоги, пропоновані до ведення бухгалтерського обліку;

- дослідити концепцію бухгалтерського обліку в ринковій економіці;

- окреслити предмет і метод бухгалтерського обліку;

- висвітлити основні принципи бухгалтерського обліку

- проаналізувати поняття, склад і аспекти облікової політики організації.

Об’єктом роботи є базові принципи та методологія бухгалтерського обліку.

1. Сутність і зміст бухгалтерського обліку

1.1. Історія зародження бухгалтерського обліку

Господарський облік відображає процеси, які пов'язані з господарською діяльністю.

Облік виник у процесі матеріального виробництва на певній стадії розвитку людства, і господарська діяльність сприяла його поширенню. Про використання обліку в практичній діяльності людства на ранніх стадіях розвитку суспільства свідчать свитки папірусу (Древній Єгипет, 3400—2980 рр. до нашої ери), глиняні пластинки або таблетки (Вавилон), дощечки, вибілені гіпсом (Греція), навощені дощечки, ликопапірус, пергамент (Рим) тощо.

Перші письмові дані про господарський облік відносяться до XIV сторіччя. У 1391 р. італійський історик Т. Зербі писав про наявність подвійного запису, при якому сума кожної господар-ської операції записувалась двічі. В 1458 р. купець з Дубровника Бенедетто Котрулі в книжку "Про торгівлю і досконального купця" включив главу про подвійну бухгалтерію. Оскільки ця книжка була знайдена зовсім недавно, автором подвійної бухгалтерії багато сотень років вважався монах-математик Лука Пачолі (Пачіолі) (1445—1515 рр.). На відміну від Б.Котрулі, Л.Пачолі у своїй книзі "Трактат про рахунки і записи" розглядав облік як універсальну методичну науку.

Першим офіційно призначеним книготримачем (тобто бух-галтером) був Христофор Штехер (1498 р.), а контролером обліку (тобто аудитором) — Джон де Пайкеслей (1324 р.).

У Росії першим, хто отримав у 1732 р. звання головного бухгалтера Санкт-Петербурзької митниці, був голландський купець Тиммерман.

У Київській Русі перші дані про облік як практичну діяльність відносяться до XI сторіччя.

Перший нормативний документ з обліку — Військовий Статут було надруковано в Росії при Петрі І в 1716 р. Пізніше з'явились книжки з обліку "Про порядок у триманні приходів та видатків і рахунків про гроші і яким чином книги вести, та про те, як слід діяти в губерніях, селищах та містах" — в 1736р., "Торг амстер-дамський, зміст якого має все те, що потрібно знати купцям і банкірам, які проживають в Амстердамі, так і іноземним" — в 1762—1763 рр., "Ключ комерції або торгівлі, тобто наука бухгалтерії, що висловлює зміст книг і утворення рахунків купеческіх" — в 1783 р.

У законодавчих та нормативних актах як колишнього СРСР, так і в українських, надається велике значення обліку як важ-ливому фактору контролю за господарською діяльністю.

З метою вирішення завдань, поставлених перед господар-ським обліком, необхідно вивчати явища та процеси госпо-дарської діяльності, реєструвати їх і відображати. При цьому проводиться кількісне відображення явищ і процесів госпо-дарської діяльності (встановлюються кількісні показники — кількість отриманих матеріалів, кількість витрачених, кількість виробленої продукції тощо) і надається їх якісна харак-теристика.

Господарський облік має бути організований таким чином, щоб він забезпечував управління необхідною обліковою інформацією.

Виходячи з вищевикладеного та згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” “бухгалтерський облік — це процес виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень”. Национальные стандарты бухгалтерского учета: нормативная база. – 5-е изд., доп. – Х.: Фактор, 2002. – С.6.

1.2. Задачі і вимоги, пропоновані до ведення бухгалтерського обліку

До ведення бухгалтерського обліку у всіх організаціях незалежно від форм власності висувають однакові вимоги, регламентовані різними нормативними документами. Перелічимо головні з них.

1. Організація веде бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій шляхом подвійного запису на взаємозалежних рахунках бухгалтерського обліку, включених у робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що затверджується організаціями на основі плану рахунків бухгалтерського обліку.

2. Бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій організацій ведеться у валюті України — у гривнях. Документування майна, зобов'язань і інших фактів господарської діяльності, ведення регістрів бухгалтерської звітності здійснюється українською мовою.

3. Дотримання протягом звітного року прийнятої облікової політики обов'язково для всіх організацій. Ця політика, як правило, передбачає наступні вимоги: повноту; своєчасність; обачність (не допускати схованих резервів); пріоритет змісту над формою (виходити не стільки з правової форми, скільки з економічного змісту фактів); несуперечність (рівність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам по рахунках синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця); раціональність (раціональне ведення бухгалтерського обліку, виходячи зі специфіки діяльності і величини організації).

4. У бухгалтерському