У системі бухгалтерського обліку розрізняють фінансовий і управлінський облік.

Фінансовий облік являє собою процес підготовки облікової інформації, що використовується як внутрішніми (адміністрація організації, менеджери), так і зовнішніми користувачами (інвестори, фінансові органи).

Фінансовий облік відображає «історичну» інформацію про виробничо-комерційну діяльність організації. Його інформація носить об'єктивний характер і піддається перевірці. Ведення фінансового обліку обов'язково для всіх організацій.

Управлінський облік являє собою процес ідентифікації, зміни, збору, аналізу підготовки, інтерпретації і передачі управлінському персоналу (менеджерам) інформації, необхідної для планування, контролю поточної виробничо-комерційної діяльності організації і управління якими-небудь об'єктами.

Інформація управлінського обліку є внутрішньою і використовується менеджерами організацій для прийняття управлінських рішень.

2.2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік як наука має свій предмет і метод. Розкриття і визначення предмета і методу бухгалтерського обліку дозволяє установити його зміст і відмінність від інших предметів. Зміст предмета бухгалтерського обліку визначається економічною сутністю об'єктів, що враховуються.

Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організації, її зобов'язання і господарських операцій, здійснювані в процесі фінансово-господарської діяльності. Об'єкти бухгалтерського обліку підрозділяються на три взаємозалежних розділу: майно організації по складу і розміщенню; майно організації по джерелах його утворення (власні і позикові зобов'язання); господарські операції і їхні результати, одержувані в сферах постачання, виробництва і продажі. Предмет бухгалтерського обліку у свою чергу також підрозділяється на три аналогічних розділу, кожний з який містить у собі конкретні види майна. Так, бухгалтерський облік дає великий інформаційний матеріал для внутрішніх і зовнішніх користувачів. Отже, предметом бухгалтерського обліку є упорядкована і регламентована інформаційна система, що відображає сукупність майна по складу і розміщенню, зобов'язання (власні і позикові), господарські операції і результати діяльності організації в грошовому вираженні з метою виконання намічених планів (завдань).

Розуміння змісту предмета досягається через пізнання сутності його методу.

Метод бухгалтерського обліку охоплює способи і прийоми, за допомогою яких вивчається предмет бухгалтерського обліку. Основними елементами методу бухгалтерського обліку є: документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс і звітність.

Документація — письмове свідчення про зроблену господарську операцію, що додає юридичну чинність даним бухгалтерського обліку. Кожна господарська операція, що підлягає відображенню в бухгалтерському обліку, повинна бути оформлена документами, у яких приводиться повний опис зробленої операції, її точне кількісне вираження і грошова оцінка. Правильність зведень, проведених у документах, підтверджується підписами осіб, відповідальних за здійснення операції. Усі записи в регістрах бухгалтерського обліку робляться на підставі названих документів, що пройшли перевірку правильності й об'єктивності їхнього оформлення, а також законності зроблених операцій.

Якщо організація робить операції, що не можуть бути оформлені типовими документами, вона може розробити свою форму первинного документа, що повинна бути передбачена обліковою політикою організації. Зрозуміло, форма документа повинна містити перелік обов'язкових реквізитів, установлених Законом “Про бухгалтерський облік”.

Інвентаризація — це уточнення фактичної наявності майна і фінансових зобов'язань шляхом зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку на визначену дату. Грабова Н.Н., Кириленко В.Б. Бухгалтерский учёт и анализ коммерческой деятельности. – К., 2002. – С. 98.

У результаті проведення інвентаризації виявляється відповідність фактичних даних показникам обліку, а також чи надлишки недоліки майна організації. Інвентаризація забезпечує контроль за схоронністю матеріальних цінностей і коштів, за повнотою і вірогідністю даних бухгалтерського обліку і звітності.

Рахунки бухгалтерського обліку — спосіб поточного взаємозалежного відображення й угруповання майна по складу, розміщенню і джерелам утворення, а також господарських операцій по якісно однорідних ознаках, вираженим у грошових, натуральних і трудових вимірниках.

Подвійний запис — взаємозалежне відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, коли кожна операція одночасно записується по дебету одного рахунка і по кредиту іншого рахунка на однакову суму.

Грошова оцінка — грошове вираження майна, зобов'язань і господарських операцій для одержання узагальнених даних за поточний період по організації в цілому.

Калькуляція — угруповання витрат і визначення собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг) і заготовлених матеріальних цінностей.

Бухгалтерський баланс, будучи джерелом інформації, являє собою спосіб економічного угруповання й узагальнення майна організації по складу, розміщенню і джерелам формування (власні і позикові зобов'язання), вираженим у грошовій оцінці і складеним на визначену дату; складається з двох частин — активу і пасиву.

Бухгалтерська звітність — єдина система даних про майнове і фінансове положення організації і про результати її господарської діяльності, що складається на основі даних бухгалтерського обліку по установлених формах.

Таким чином, бухгалтерський облік і звітність є способом підсумкового узагальнення облікової інформації організації за поточний і звітний період.

2.3. Основні принципи бухгалтерського обліку

Принцип — основа, вихідне, базове положення бухгалтерського обліку як науки, що визначає всі наступні, що випливають з нього твердження.

Основними принципами бухгалтерського обліку можна вважати наступні.

Принцип автономності припускає, що та чи інша організація існує як єдина самостійна юридична особа; її майно строге відособлене від майна її співвласників, працівників і інших організацій. Дані бухгалтерського обліку представляють єдину систему, що відповідає задачам управління майном, зобов'язанням і господарським операціям, здійснюваним організацією в процесі її функціонування. Елементи обліку, що не роблять впливу на господарські процеси, вилучені із системи обліку як зайві. У бухгалтерському обліку і балансі відображається тільки майно, що визнається власністю саме цієї конкретної організації.

Принцип подвійного запису — подвійне безупинне відображення господарських явищ, фактів і операцій, визначене використанням подвійного запису на рахунках, тобто одночасно і на однакову суму по дебету одного рахунка і кредиту іншого бухгалтерського рахунка.

Принцип діючої організації припускає, що організація нормально функціонує і збереже свої позиції на ринку в доступному для огляду майбутньому, погашаючи зобов'язання перед постачальниками