На нашу думку, найбільш прийнятне визначення оборотних активів дає Поддєрьогін, який оперує терміном “оборотний капітал”: оборотний капітал (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції й одержання прибутку [16, c.207].

Для нового підприємства капітал починає свій рух у сфері обігу як грошовий капітал, функцією якого є придбання елементів виробничого капіталу.
Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, ви-робничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійс-нюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів.

У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершу-ється випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством варто-сті і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

1.2. Класифікація оборотних активіві їх склад

Оборотні кошти складаються з двох частин :

а) постійного оборотного капіталу. Це та частина потокових активів, необхідність у який залишається щодо постійної протягом всього операційного циклу.

б) перемінного оборотного капіталу. Необхідність у цій частині оборотних коштів виникає лише в окремі "пікові" моменти виробничого циклу.

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення і реалізації продукції здійснюється в процесі об'єднання основних виробничих засобів, оборотних коштів і самої роботи.

У залежності від участі в кругообігу засобів оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, і оборотних коштів, авансовані у фонди обігу [6, 16].

Такий розподіл оборотних коштів, обумовлений наявністю в кругообігу засобів двох самостійних сфер - сфери виробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, тим більше ефективно використовуються оборотні кошти .

У залежності від методів планування оборотних коштів поділяються на нормовані і ненормовані. Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані і ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найкращих результатів при найменших витратах. Установлення нормативів по окремих статтях оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні кошти включають фонди звертання за винятком готової продукції на складі.

По джерелами формування оборотних коштів поділяються на [13, 16]:

1) власні і прирівняні до власного;

2)залучені;

3) інші.

По ступені ліквідності оборотні кошти розділяються на активи, що важко реалізуються, (запаси готової продукції, сировини і матеріалів), активи, що можуть швидко реалізуватися, (дебіторська заборгованість, засоби на депозитах) і найбільш ліквідні активи (грошові кошти і короткострокові ринкові цінні папери).

Склад оборотних коштів - це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу [12, 13, 16]. Склад оборотних коштів у різних областях господарства може мати визначені особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів - це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих областях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах враховується змінне оснащення, а у видобувних областях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничо-підготовчі роботи.

Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обороту в загальній сумі оборотних коштів (рис.1.1).

Рис.1.1. Структура і склад оборотних коштів Фінінси підприємств: Підручник/ ред. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2000. – С. –159.

Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих областях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов постачань матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків [12].

Отже, оборотні активи відіграють винятково важливу роль у життєдіяльності підприємства. Від їх складу і структури залежить ефективність функціонування підприємства в цілому. Проте не існує єдиної оптимальної структури оборотних коштів, так само як і їхньої частки в активах для всіх підприємств. Для роботи в кожній галузі і навіть у різних підприємствах однієї галузі оптимальною є свій обсяг і структура оборотних активів.

Інформаційне забезпечення аналізу обігових коштів

Найбільш цілісне визначення сутності управління оборотним капіталом можна дати, ознайомившись з роботами відомого науковця І.О.Бланка, за яким управління оборотним капіталом являє собою систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із встановленням оптимальних параметрів його обсягу і структури, задоволенням потреб підприємства в окремих його видах та залученням з різних джерел і в різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства, забезпеченням умов оптимізації процесу його обертання. Процес управління оборотними активами на підприємстві складається з кількох етапів (Рис.1.2.) [4].

Рис.1.2. Процес управління оборотними активами на підприємстві

Як видно з рисунка 1.2 збором інформації починається процес прийняття управлінських рішень, ним же він і закінчується. Тобто мова йде про неперервний моніторинг процесів, пов’язаних з оборотними активами.

Основою інформаційної бази для управління оборотними активами є облікова інформація. Необхідно зауважити, що для ефективного управління оборотними активами фінансового та бухгалтерського обліку недостатньо. Тому управлінський облік хоч і не є обов’язковим на підприємствах, але