2.7. Міжнародні конкурентні стратегії.

Термін «глобальний» (глобалистика, глобальний маркетинг, глобальна стратегія) означає, що фірми розглядають світ як єдине ціле, у якому стираються національні границі і національні розходження між споживачами. Глобалізація дозволяє фірмам здійснювати економію на масштабі виробництва за рахунок стандартизації товарів, використовувати переваги світового маркетингу. Яскравими прикладами ведення глобального бізнесу і здійснення глобальної стратегії є фірма Соса-Со1а, і інші найбільші корпорації або, як їх раніш називали, транснаціональні компанії. Ці фірми роблять однакові продукти для різних країн.

Ще порівняно недавно терміна «глобальна стратегія» не існувало, говорили про міжнародну стратегію. Відповідно до міжнародного підходу стратегії для різних країн розроблялися і реалізовувалися автономно, для кожної країни — своя стратегія. При новому підході мир розглядається як єдиний глобальний ринок.

Глобальний ринок — це міжнаціональний ринок, попит на якому можна задовольнити пропозицією одного базового товару, підтримуючи цей попит інструментами продажів і маркетингу. Стратегія підприємства та стратегічний менеджмент: Навч. посібник / Ю.В. Соболев, В.Л. Дикань, О.Г. Дейнека. – Х.: ТОВ «Олант», 2002. – с. 263.

Глобалізація бізнесу може привести до конкурентних переваг. Це можуть бути володіння сировиною, складальними комплексами й іншими факторами, що забезпечують зниження витрат фірми щодо витрат конкурентів. Теорія конкурентної переваги затверджує: країна буде мати порівняльні переваги в тих товарах, що інтенсивно використовують фактори виробництва (праця, сировина, освітня база і т.д.), що маються у відносному достатку усередині країни

Доступ до дешевих ресурсів

Відомі західні фірми розміщають виробництва в тих країнах, де істотно дешевше земля і робоча сила, нижче плата за екологічну шкідливість виробництва, мається можливість використовувати висококваліфіковану робочу силу і дослідницькі кадри.

Так, фірма Рrocter & GатЫе придбала контрольний пакет акцій і організувала виробництво пральних порошків під своєю торговельною маркою в Підмосков'я. У Росії організоване виробництво батончиков Маrs, напоїв Рерsi і Соса-Со1а, діють ресторани МсDonalds — це всі приклади глобального бізнесу.

Перехресне субсидування

Глобальна стратегія дозволяє використовувати ресурси, отримані в одній частині світу, для перемоги в конкурентній боротьбі в іншій його частині.

Національне стимулювання інвестицій

Країни, зацікавлені в залученні іноземного капіталу на свою територію, можуть надавати йому визначені пільги у виді безкоштовного користування землею, податкових канікул, права використання норм прискореної амортизації, позик під низький відсоток, субсидування енергетики і транспорту, безкоштовного навчання персоналу і т.д. Це робить привабливим розміщення виробництв у даних країнах, тому що дозволяє знизити виробничі витрати.

Подолання торговельних бар'єрів

Дослідження показують, що переважають дві головні цілі іноземних інвестицій — подолання тарифних бар'єрів і одержання вигод від національної підтримки інвестицій. Організація підприємств в інших країнах є важливим шляхом створення сприятливого відношення до фірми, зниження транспортних і інших витрат, завоювання місцевого ринку.

Доступ до стратегічно важливих ринків

Деякі ринки стратегічно важливі в силу їхнього розміру або потенціалу, забезпечення постачань необхідної сировини, можливостей залучення низькооплачуваної робочої сили і доступу до високих технологій. Присутність на таких ринках може бути важливим, навіть якщо воно не є прибутковим. Для виробників автомобілів і побутової техніки важливим є ринок США. Виробники модного одягу мають вигоду від присутності в країнах, що історично визначають моду, наприклад у Франції.

Міжнародна конкуренція представляє не тільки погрозу стратегічним планам, але також і можливість розширити і використовувати нові ринки. У сегментаційному аналізі країна (міжнародний регіон) може розглядатися як область ринкової сегментації, однак варто мати на увазі, що Конкурентні переваги можуть мінятися в різних країнах. Крім того, реалізація глобальної стратегії зв'язана зі значними ризиками.

3. Вибір стратегії інвестування або основний аналіз зрілості фірми.

Підприємство — лідер на визначеному товарному ринку займає там домінуючу позицію, що визнають і його конкуренти. Часто лідер являє собою «крапку відліку» для конкурентів, що можуть використовувати кілька стратегій: атакувати лідера, імітувати його продукцію або уникати з ним зіткнень. У категорию лідерів попадають найбільше відомі фірми, такі як IВМ, Sопу, Siетепs, ЗМ, Коdаk, Rапk Хеrох, Рrосtеr & GатЫе.

Фірми-лідери мають загальну головну мету — зберегти лідируюче положення, причому намагаються домогтися цього двома можливими шляхами: захищаючись від нападаючих або, намагаючись підсилити свої переваги. У цілому для інноваційних підприємств ефективна наступальна стратегія, хоча вони можуть скористатися й оборонною стратегією. Оскільки лідер звичайно вносить найбільший вклад у розвиток базового ринку, то для нього перспективна стратегія розширення глобального попиту, що спрямована на пошук нових споживачів товару, розширення сфери застосування або частоти використання товару (стратегія інтенсивного зростання по І. Ансоффу). Як відзначалося, подібна стратегія перспективна на початкових стадіях життєвого циклу товару при наявності великого потенціалу росту.

Оборонна стратегія, спрямована на захист свого ринку і протидія найбільш небезпечним конкурентам, часто застосовується фірмою-новатором для захисту від конкурентів-імітаторів. При цьому використовуються різні шляхи і кошта контролю і захисту ринку, що дозволяють уникнути імітації товарів (поява товарів-підробок) і втрати конкурентних переваг:

- патенти, ноу-хау, монопольне положення у виробництві яких-небудь компонентів виробу;

- інновації і технологічний розвиток з метою послабити позиції конкурентів;

- використання переваг досвідченої кривої, додаткові ресурси; — консолідація ринку за допомогою