Коефіцієнт ліквідності загальний доцільно використовувати тільки при вивченні динаміки на даному підприємстві, що дозволить зробити попередні висновки про поліпшення або погіршення ситуації, що повинні бути уточнені в ході подальшого дослідження окремих компонентів поточних активів і поточних пасивів.
Коефіцієнт покриття проміжний (швидкої ліквідності) - показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок наявних коштів, але й очікуваних надходжень. Значення, що рекомендується, його 0,7-0,8. Розрахункова формула = достатньо ліквідні кошти/Ф.1с.620 або:
К п.п. = ДЛК / КЗ,
де ДЛК – достатньо ліквідні кошти (грошові кошти + швидкореалізуємі
цінні папери + дебіторська заборгованість),
КЗ - короткострокові зобов’язання.
Однак, якщо велику частку ліквідних коштів складає дебіторська заборгованість, частину якої важко вчасно стягнути, співвідношення 0,7 - 1,0 може виявитися недостатнім. У таких випадках потрібне співвідношення більше. Якщо в складі поточних активів значну частку займають кошти і їхні еквіваленти (цінні папери), то це співвідношення може бути меншим.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (норма грошових резервів) доповнює попередні показники. Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу або іншу дату. Визначає ту частину платежів, що можуть бути погашені найближчим часом (негайно). Розрахункова формула його дорівнює відношенню суми коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових зобов’язань:
Ка.л. = АЛА / КЗ,
де АЛА – абсолютно ліквідні активи,
КЗ - короткострокові зобов’язання.
Чим вище його величина, тим більше гарантія погашення боргів, тому що для цієї групи активів практично немає небезпеки утрати вартості у випадку ліквідації підприємства і не існує ніякого тимчасового кроку для перетворення їхній у платіжні кошта. Значення коефіцієнта визнається достатнім, якщо він складає 0,20 - 0,25. Якщо підприємство в сучасний момент може на 20-25% погасити усі свої борги, то платоспроможність нормальна.
Розрахунок і аналіз коефіцієнтів ліквідності приведені в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Розрахунок і аналіз коефіцієнтів ліквідності.
Найменування показників | Формула | 2001р. | 2002р. | Відхилення
(+,-) | Темп росту,
% | Припустиме значення
Коефіцієнт загальної ліквідності обігових коштів | ОК/ПЗ | 1,61 | 3,08 | 1,47 | 191,05 | >1
Коефіцієнт проміжної ліквідності обігових коштів | ДЛК/ПЗ | 0,54 | 1,20 | 0,67 | 224,22 | 0,7-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обігових коштів | АЛА/ПЗ | 0,24 | 0,54 | 0,30 | 227,98 | 0,2-0,25
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) показує достатність ресурсів Товариства, що можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, (тобто До.л. більше 1,0) те Товариство можна розглядати, що як успішно функціонує. Отримане значення позначає, що на 1грн. поточних зобов’язань приходиться 3,08грн. поточних активів Товариства, тоді як у 2001 році цей показник складав 1,61грн., тобто на 1,47грн. менше.
Коефіцієнт проміжної ліквідності обігових коштів у 2002р. виріс на 0,67, тобто частина поточних зобов’язань, що може бути погашена не тільки за рахунок коштів, але і за рахунок очікуваних надходжень, збільшилася.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів Товариства може бути оплачена негайно. Його нормальне значення 0,2-0,25. Рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності в 2001р. рівний 0,24 свідчив про здатності Товариства до погашення термінових платежів на 24%. У 2002р. він виріс на 0,3, тобто на 30% виросла здатність Товариства до погашення термінових платежів.
4. Шляхи підвищення ефективності управління обіговими
коштами на підприємстві
Таким чином, проведений вище аналіз управління обіговими коштами на підприємстві ВАТ “Еластомір” свідчить про незадовільний стан як самого підприємства в цілому, так і управління обіговими коштами.
Заходами щодо підвищення ефективності управління обіговими
коштами на підприємстві є:
ревізія наявних обігових коштів (по елементах): виявлення неліквідів, безнадійної заборгованості;
«розчищення» балансу (реалізація, списання);
розробка і впровадження в практику роботи служб підприємства сучасних методів керування оборотними коштами;
контроль за поточним станом найважливіших обігових активів, що складаються, у процесі виробничої і комерційної діяльності підприємства.
По підвищенню ефективності управління запасами:
розрахунок мінімально-необхідного рівня запасів (з урахуванням ризику порушення нормального ходу виробництва) і підтримка запасів на цьому рівні;
економія витрат по збереженню, у першу чергу, по статтях, що має найбільшу питому вагу;
концентрація уваги на запасах, що мають найбільшу вартість (АВС-анализ);
розробка заходів для забезпечення схоронності запасів і запобіганню їхнього псування і збитку.
По підвищенню ефективності керуванням дебіторською заборгованістю:
оцінка платоспроможності покупців і визначення політики надання комерційного кредиту для різних груп покупців і видів продукції;
аналіз і ранжирування покупців у залежності від обсягів закупівель, історії кредитних відносин і пропонованих умов оплати;
систематичний контроль розрахунків з покупцями по відстрочених і прострочених заборгованостях;
зменшення дебіторської заборгованості на суму безнадійних боргів;
використання системи знижок, що стимулюють своєчасну оплату (передоплату, оплату по постачанню);
визначення прийомів прискорення зажадання боргів і зменшення безнадійних боргів;
контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості;
оцінка можливості факторингу – продажу (переуступки) дебіторської заборгованості.
Заходами по підвищенню ефективності керуванням кредиторською заборгованістю є:
пошук постачальників з найбільш вигідними умовами постачання й оплати;
моніторинг реакцій кредиторів на затримку платежів (індиферентність до визначеної межі, припинення постачань, зміна умов постачань – цін, розміру партій, скасування знижок і ін.);
індивідуальний підхід до різних кредиторів (затримка платежів індиферентним до неплатежів постачальникам, своєчасна оплата – применяющим санкції і т.д.);
складання оперативних бюджетів і ранжирування платежів у їхніх рамках;
контроль виконання бюджетів.
Ефективне керування залишками грошових коштів є в тім, щоб підтримувати необхідний резерв коштів для здійснення непередбачених платежів і мати кошти в ліквідній формі, щоб забезпечувати виконання поточних операцій.
Ефективне управління обіговими коштами на підприємстві включає насамперед визначення потреби підприємства в обігових коштах для