Стратегічне планування

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Стратегічне планування і

його місце в системі стратегічного управління. 5

1.1.Сутність стратегічного управління. 5 1.2. Зміст і структура стратегічного управління. 6 1.3. Сумніви відносно стратегічного планування. 11

Розділ 2. Аналіз та оцінка стратегічного планування

в туристичній організації “Гранд”. 12

2.1. Туристична організація „Гранд”. 12

2.2. Вибір стратегії туристичної організації. 19

2.3. Вивчення стратегічних альтернатив. 27

Висновки та пропозиції 30 Список використаної літератури 32

Вступ

Актуальність курсової роботи - Стратегічне планування здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Отже, стратегічне планування - це прогнозне управління, пов’язане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Стратегічне управління повинне суміщатися з практикою поточного управління. Завжди необхідно памятати, що стратегія це засіб для створення додаткової вартості. У керівників, які мислять стратегічно повинно бути широке і довгострокове бачення перспектив руху. Але вони повинні також розуміти, що саме вони відповідають, по-перше, за планування розміщення засобів способом, найбільш корисним для впровадження стратегії і, по-друге, за те, щоб управління будувалось, додаючи значну вартість до результатів, які отримує організація.

Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в якому вони хотять рухатися. Недивлячись на свою впевненість, що бізнес, як і керівники, повинен працювати добре і прямо зараз, щоб добре розвиватися в майбутньому, їх цікавить більш широкий спектр проблем, з якими вони зустрічаються, і загальний напрямок, в якому вони повинні рухатися, щоб вирішувати ці проблеми.

Однак, починаючи з 70-х років, почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища діяльності фірм: загостренням конкуренції, високими темпами технологічних і структурних зрушень, насиченням ринків товарами, зростанням ролі держави і т.і. Зовнішнє середовище підприємств набуло високого динамізму, нестабільності, невизначеності і виявило непридатність довгострокового планування. Необхідно було змінити початковий принцип при опрацюванні загальнокорпоративних планів - іти не від минулого до майбутнього, а від майбутнього до теперішнього. Дуже часто події, які здавалися керівництву випадковими, малоймовірними, мали вирішальний характер. Спочатку це знайшло відображення в тому, що довгострокове планування було замінено стратегічним плануванням. В його рамках головні передумови успішної діяльності фірми знаходяться не всередині, а назовні її, тобто успіх фірми повязується з тим, наскільки вона вдало пристосовується до свого навколишнього середовища: економічного, науково-технічного, соціально-політичного, міжнародного і т.д. Суть стратегічного управління полягає в тому, що на фірмах, з одного боку, існує чітко виділене і організоване, так зване ‘’формальне’’ стратегічне планування, а з іншого боку, структура управління копрорації, механізми взаємодії окремих підрозділів побудовані так, щоб забезпечити розробку довгострокової стратегії та її реалізацію через поточні виробничо-господарські плани.

Мета та завдання курсової роботи – визначити сутність та принципи стратегічного планування, розглянути механізм функціонування туристичного підприємства „Гранд”, проаналізувати та оцінити стратегічне планування на фірмі. Тобто стратегічне управління включає дві основні задачі:

1. стратегічне планування;

2. планування реалізації стратегії;

Об”єкт дослідження - розглянути механізм функціонування туристичного підприємства „Гранд”, визначити основні елементи стратегії на підприємстві та розглянути сильні та слабкі сторони у виборі стратегії.

При цьому особлива увага приділяється створенню адекватних, гнучких структур управління. Стратегічне управління не слід розглядати, як просто результат еволюції планування. Воно викликане глибокими об’єктивними змінами в навколишньому середовищі підприємств і орієнтоване на ринок майбутнього дня.

Розділ 1. Стратегічне планування і його місце в системі стратегічного управління.

1.1. Сутність стратегічного управління.

Термін «стратегічне управління» був введен в обіход у 60—70-х рр. для того, щоб визначити різницю між поточним управлінням на рівні виробництва та управлінням, виконанному на вищому рівні . Необхідність фіксацї такого розбігства була визвана в першу чергу змінами в умовах бізнесу. Розробка ідей стратегічного управління знайшла відображення в роботах таких авторів, як Frankenhofs and Granger (1971), Ansoff (1972), Schendel and Hatten (1972), Irwin (1974) та ін. Ведучей метою, відоброжаючей сутність перехіда від оперативного управління до стратегичного, з”явилась ідея необхідності переноса центра уваги вищого керівництва на оточення, для того щоб таким чином своечасно реагувати на відбуваючи зміни.

Можно вказати на декілька конструктивних ознак, котрі були предложені авторитетними розробниками теоріі стратегічного управління. Шендел і Хаттен розглядали його як «процес становлення зв”язку організації з її оточенням, складений в реалізації обраних цілей та в спробах досягнути бажаного стану взаємовідношень з оточенням шляхом розподілу ресурсів, дозволяючих ефективно і результативно діяти організації і її підрозділам». По Хіггенсу, «стратегічне управління — це процес управління з метою здійснення міссії організації шляхом управління взаємодій організації з її оточенням», Пірс і Робінсон вважають стратегічне управління «як набір рішень та дій по виконанню стратегій, розроблених для того, щоб досягнути мети організації».

1.2 Зміст і структура стратегічного управління.

Стратегічне управління можна розглядати як динамічну совокупність п”яти взаємозв”язаних управлінських процесів. Ці процеси логічно йдуть один із іншого. Однако є стійкий зворотній зв”язок і зворотній вплив кожного процесу на інші та на всю їх совокупність. В цьому відображена важлива особливість стуктури стратегічного управління. Схематично структура стратегичного управління зображена на мал.1.

Мал. 1. Структура стратегічного управління

Аналіз середовища

Аналіз середовища звичайно рахуеться