В основному, це прибутки, заробітна плата з нарахуваннями та амортизаційні відрахування. Тим не менше, не дивлячись на відмінності у наборі складових частин валового внутрішнього продукту на макро- і мікрорівнях, було б доцільно для оцінки реального стану відтворювальних процесів на рівні підприємства теж використовувати подібний показник. Тобто реальну картину інвестиційного процесу можна отримати через встановлення частки витрат суб'єктів господарювання у доданій вартості, яка є найсуттєвішою складовою частиною валового внутрішнього продукту.

Розрахована таким чином частка самофінансування у новоствореній (доданій) вартості, на нашу думку, є точні-шим показником відтворення капіталу підприємства, ніж вищезгаданий;

Джерела валового самофінансування.

амортизаційні відрахування + частина чистого прибутку + інші власні і прирівняні до власних фінансові ресурси підприємства

Додана вартість:нематеріальні витрати на обслуговування виробництва + амортизаційні відрахування+ заробітна плата + нарахування назаробітну плату + податки і збори, щовідносяться до собівартості

Продукції+прибуток

~ Дсф : Іок, де

Нвс - частка валового самофінансування; Дсф-джерела самофінансування;

Іок - валові інвестиції в основний капітал

Застосування цього показника вимагає врахування його залежності від певних факторів. Оскільки на його рівень мають безпосередній вплив не тільки міжгалузеві та внутрішньогалузеві відмінності, а й ситуації, коли є значні коливання розміру наявних власних фінансових ресурсів (валових збережень) і обсягів інвестицій. Наприклад, при незначних інвестиціях і великих розмірах власних фінансових ресурсів питома вага останніх може бути значною і навпаки. Рівень норми фінансування, отриманий за такою методикою, дозволяє виконувати лише приблизні зіставлення і оцінки розширення підприємств. Однак можна стверджувати, що коли норма фінансування перевищує 100 відсотків, то підприємство (товариство) мас можливість фінансувати повністю або частково поповнення обігового капіталу за рахунок власних фінансових ресурсів. Метод аналізу фінансової діяльності підприємства

Методи аналізу фінансової діяльності підприємства

Методика аналізу фінансової діяльності підприємства базується на системі визначених показників. Їх перелік великий. Тому в кожнім конкретному випадку у відповідності зі специфікою діяльності підприємства відповідно до користувача даної інформації (адміністрація, потенційні інвестори, податкові органи і так далі) вибирається відповідний ряд показників. Перелік обраних показників повинен бути необхідним і достатнім для якісного аналізу.

Показники фінансової діяльності підприємства формуються на основі даних бухгалтерської і статистичної звітності, оперативних даних. Одним з інструментів аналізу є “горизонтальний” аналіз показників. Він полягає в дослідженні змін по ряду показників за аналізований період. Дані зміни розраховуються як в абсолютних величинах, так і у відсотках до базисного періоду. Крім того, проводиться аналіз структури показників і змін цієї структури за аналізований період (“вертикальний аналіз”).

Наступним інструментом аналізу є факторний аналіз. У рамках цього аналізу виявляються фактори і причини динаміки показників і їхня кількісна оцінка. Даний інструмент аналізу є особливо важливим, тому що виявлення факторів, що впливають на зміну показників, демонструє керівникові напрямок прийняття найбільш ефективних управлінських рішень.

Також проводиться аналіз відносних показників (коефіцієнтів).

Метою даної роботи є аналіз фінансової діяльності підприємства за аналізований період і підготовка бази для прийняття управлінських рішень. Відповідно даній меті визначається методика і система показників аналізу.

На початковому етапі проводиться аналіз фінансових результатів і рентабельності. У рамках даного аналізу визначається динаміка показників прибутку, рентабельності і визначається ступінь впливу різних факторів на зміни, що відбулися.

На наступному етапі проводиться аналіз собівартості, що дозволяє визначити зміну витрат на карбованець товарної продукції і причини цих змін. Крім того, визначається характер і структура витрат, виявляються найбільш ефективні шляхи зниження собівартості.

Далі проводиться аналіз фінансового стану, що дозволяє визначити зміни в структурі балансу за аналізований період, визначити ступінь фінансової стійкості підприємства. На основі отриманих даних виробляється стратегія фірми.

Заключним етапом аналізу є аналіз взаємодії прибутково утворюючих факторів, що дозволяє надалі прийняти правильні рішення в області цін і обсягів виробництва.

Таким чином, у цілому аналіз фінансової діяльності зводиться до оцінки змін показників прибутку, собівартості, рентабельності і фінансового стану підприємства за аналізований період і завершується підготовкою планових рішень на основі сформованої ситуації.

Оскільки метою аналізу в даній роботі, зокрема, є підготовка інформації для наступного прийняття рішень по прибутково утворюючих факторах, то в рамках аналізу фінансових результатів необхідне проведення аналізу показників, що дозволяють визначити шляхи впливу на прибутково утворюючі фактори. Наприклад, аналіз собівартості дозволить визначити шляхи зниження собівартості.

Для визначення шляхів підвищення рентабельності проводиться факторний аналіз рентабельності.

Як уже було сказано, перш ніж проводити аналіз за даними напрямкам, проводиться аналіз і оцінка рівня і динаміки показників прибутку. Для цього складається таблиця (див. Прик.1), у якій загальний фінансовий результат аналізованого періоду відбиває в розгорнутому виді і являє собою алгебраїчну суму прибутку (збитку) від наступних видів діяльності:

Для складання таблиці використовуються дані бухгалтерської звітності з форми № 2. У таблицю заносяться показники за звітний і базисний періоди і їхні процентні відхилення. Крім того, проводиться аналіз структури прибутку і зміни структури (“вертикальний аналіз”).

Фінансові результати від іншої реалізації виникають по операціях з майном підприємства. Доходи, що приєднуються по цих операціях, і витрати, зв'язані з одержанням цих доходів, показуються в звіті (форма №2) по статтях “Інші операційні доходи” і “Інші операційні витрати”. Дані по операційних доходах показуються за мінусом сум ПДВ.

Позареалізаційні фінансові результати утворяться на підприємстві, якщо воно має фінансові вкладення в цінні папери інших організацій або бере участь у спільній діяльності. Суми, що приєднуються (підмети) відповідно до договорів до