Ra ( Скк + До + Rp, (1.3.2.)

де Ra – грошові кошти, цінні папери й активні розрахунки підприємства.

Скк – короткострокові кредити;

До – позички., непогашені в термін;

Rр – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

У зв'язку з цим розрізняють чотири ступені фінансової стійкості:

Фінансовий стан підприємства визнається абсолютно стійким, якщо наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат перевищує суму запасів і витрат:

Ез < Ет , (1.3.3.)

де Ез – сума запасів і витрат;

Ет – наявність власних і довгострокових позикових джерел

формування запасів і витрат.

Сума останніх визначається формулою:

Ет = Ис + Сдк – F; (1.3.4.)

Фінансова стійкість підприємства визнається нормальної, якщо виконується умова:

Ез = Ет; (1.3.5.)

Фінансовий стан підприємства визнається хитливим, якщо для

покриття запасів і витрат залучається частина короткострокових кредитів:

Ез = Ет + Сккпр, (1.3.6.)

де Сккпр – частина короткострокових кредитів, приваблюваних для формування

запасів і витрат.

Нестійкість вважається нормальної, якщо величина приваблюваних для формування запасів і витрат короткострокових кредитів і позикових засобів не перевищує найбільш ліквідної частини запасів і витрат (виробничих запасів і готової продукції):

Сккпр ( Z1 + Z2, (1.3.7.)

де Z1 – виробничі запаси;

Z2 – готова продукція.

Якщо ця умова не дотримується, то нестійкість фінансового стану визнається ненормальної.

Фінансовий стан визнається кризовим, якщо для формування запасів і витрат залучаються вся сума короткострокових кредитів:

Ез = Ет +Скк. (1.3.8.)

У цьому випадку наявних у підприємства коштів, активних розрахунків і інших активів вистачить тільки на покриття позичок непогашених у термін (До), кредиторської заборгованості й інших пасивів (Rр).

Після оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно розрахувати ряд коефіцієнтів підприємства, що характеризують фінансову стійкість:

-коефіцієнт автономії (частка власних засобів у підсумку балансу):

Ка = Ис/У, (1.3.9.)

де В – валюта балансу.

Норматив для даного коефіцієнта - Ка(0.5;

-коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів:

Кдпз = Сдк / (Ис+Сдк); (1.3.10.)

-коефіцієнт короткострокової заборгованості:

Ккз = Скк / (Скк + Сдк); (1.3.11.)

-коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальної

сумі зобов'язань підприємства.

Останнім етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз ліквідності балансу. Для аналізу ліквідності балансу виробляється угруповання статей активу і пасиву балансу по ступені ліквідності:

А1) найбільш ліквідні активи – грошові кошти підприємства і короткострокових фінансових вкладень (цінні папери);

А2) швидко реалізовані активи – дебіторська заборгованість терміном погашення протягом дванадцяти місяців та інші оборотні активи;

А3) повільно реалізовані активи – запаси (стор.210) роздягнула II активу за винятком “Витрат майбутніх періодів ”, а також статті з розділу I активу балансу “ Довгострокові фінансові вкладення” (зменшені на величину вкладень у статутні фонди інших підприємств);

А4) важко реалізовані активи – статті роздягнула I активу балансу “Основні засоби й інші необоротні активи”, за винятком статей цього розділу, включених у попередню групу.

Оскільки з підсумку розділу I віднімається тільки частина суми, відбитої по статті “Довгострокові фінансові вкладення”, у складі важко реалізованих активів враховуються вкладення в статутні фонди інших підприємств, а також дебітори терміном погашення більш дванадцяти місяців після звітної дати.

Пасиви балансу групуються по ступені терміновості їхньої оплати:

П1) найбільш термінові зобов'язання – кредиторська заборгованість (рядок 620 і рядок 670 роздягнула VI пасиву балансу), а також позички, не погашені в термін, з форми № 5;

П2) короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові засоби;

П3) довгострокові пасиви – довгострокові кредити і позикові засоби;

П4) постійні пасиви – статті роздягнула IV пасиву балансу.

Для збереження балансу активу і пасиву підсумок даної групи зменшується на суму іммобілізації оборотних коштів по статтях роздягнула III активу і величини ПДВ і “Витрати майбутніх періодів” розділу II активу і збільшується на суму рядків 630 - 660.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки приведених груп по активі і пасивові.

Зіставлення підсумків першої групи по активу і пасиву (терміни до трьох місяців) відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння підсумків другої групи по активу і пасиву (терміни від трьох до шести місяців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активу і пасиву для третьої і четвертої груп відбиває співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Додатково розраховуються ряд коефіцієнтів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал):

Кал = А1/(П1+П2). (1.3.12.)

Норматив для даного коефіцієнта – Кал ( 0,2 – 0,5. Даний коефіцієнт характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.

Коефіцієнт критичної ліквідності (Ккл):

Ккл = (А1+А2)/(П1+П2). (1.3.13.)

Коефіцієнт критичної ліквідності відбиває прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Нижня нормальна границя коефіцієнта – Ккл ( 1.

Останній коефіцієнт – коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл), або коефіцієнт покриття:

Кпл = (А1+А2+А3)/(П1+П2). (1.3.14.)

Коефіцієнт покриття показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливої реалізації готової продукції, але і продажу у випадку нестатку інших елементів матеріальних оборотних коштів. Рівень коефіцієнта покриття залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу, структури запасів і витрат і ряду інших факторів. Нормальним для нього вважається обмеження Кпл(2. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середній тривалості одного обороту всіх оборотних коштів.

Проведений за даною методикою аналіз дозволяє визначити ступінь стійкості підприємства стосовно зовнішнього середовища в найближчій і віддаленій перспективі. Це дозволить правильно вибрати стратегію фірми і критерій оптимізації прибутково утворюючих факторів.

Вступ

В системі управління різноманітними аспектами діяльності будь-якого підприємства в сучасних умовах