В Україні практика фінансового менеджменту поки що лише пробиває собі шлях, зіткнувшись при цьому з об'єктивними економічними труднощами перехідного періоду, недосконалістю законодавчої бази, недостатнім рівнем підготовки спеціалістів в умовах ринку.

Фінанси за своїм економічним змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому.

Фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фі-нансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяль-ності, надання різноманітних послуг населенню з боку держа-ви, забезпечення виконання державою її функцій. У кінцевому підсумку метою функціонування фінансів є досягнення висо-кого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина.

Фінансовий менеджмент, або управління фінансовими ресурсами і відносинами, охоплює систему принципів, методів, форм і засобів регулювання ринкового механізму в галузі фінансів з метою підвищення конкурентоздатності господарюючого суб'єкта.

Економістам постійно доводиться вирішувати складні завдання аналізу фінансової стійкості підприємства: наявність необхідної кількості коштів для погашення боргових зобов'язань; швидкість перетворення коштів, вкладених в активи, у реальні гроші; ефективність використання капіталу і т. ін.

Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити бан-крутства підприємства, необхідно добре знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом та джерелами утворення, яку частку повинні становити власні кошти, а яку - позичені. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь ризику та інші, а також методику їх аналізу.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Що вищі показники виробництва і реалізації продукції (робіт і послуг), нижча їх собівартість, то вища рентабельність і більший прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції (робіт, послуг), зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Існує і зворотний зв'язок. Стійкий фінансовий стан, правильне регулювання фінансів у процесі господарської діяльності, у свою чергу, позитивно впливають на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. У практиці роботи підприємств нерідко бувають випадки, коли й у підприємств, які добре працюють, виникають фінансові ускладнення, викликані нераціональним розміщенням і використанням фінансових ресурсів. Саме тому фінансова діяльність, як складова господарської діяльності, спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власного і позикового капіталу та ефективного його використання.

Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговими завданнями аналізу є:*

загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;*

вивчення відповідності між коштами та джерелами, раціо-нальності їх розміщення та ефективності використання;*

визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;*

дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;*

визначення ліквідності та фінансової стабільності підприємства;*

прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;*

розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Це коло завдань визначається керівниками підприємств і вирішується внутрішнім аналізом.

Обєктом дослідження є ТОВ “Нафта-Україна”.

1. Оцінка фінансового стану та діяльності ТОВ”Нафта-Україна”

2.1. Аналіз фінансового стану ТОВ”Нафта-Україна”

ТОВ “Нафта-Україна” засноване 3 липня 1996 року відповідно до рішення Фонду держмайна України шляхом перетворення державного підприємства у Товариство з обмеженою відповідальністю.

ТОВ “ Нафта-Україна” є юридичною особою і створене з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробничої, комерційної, господарської діяльності, за виключенням такої, що заборонена законодавством України.

Оптове підприємство ТОВ “Нафта-Україна” орендує складські площі й офісні приміщення в межах міста. Оскільки в'їзд вантажного транспорту в район залізничного кільця обмежений, при пошуку приміщення було це враховано. Офіс знаходиться по вул. Саперна-слобідська в одному будинку зі складом. Підприємство здійснює реалізацію сантехнічних виробів.

ТОВ “Нафта-Україна” виконує наступні основні функції:

закупівля товарів; збереження; збут; доставка.

Організаційна структура підприємтсва представлена на рисунку 1.1.

Управлінням підприємства в цілому займається генеральний директор. У його веденні знаходяться питання стратегічного характеру.

Рисунок 1.1. Організаційна структура підприємства

ТОВ “Нафта-Україна”.

Фінансовий директор підкоряється безпосередньо генеральному і фактично керує діяльністю компанії на оперативному рівні. Він контролює діяльність усіх відділів. Також у його компетенції питання руху фінансових потоків.

Центральна проблема організації в сфері закупівель складається в координації закупівель і продажу. У вигляді невеликого розміру розглянутого підприємства закупівля і продаж знаходиться в одних руках. Тобто ці відділи мають одного керівника, у компетенцію якого входять питання закупівлі по всьому асортименті. Перевага цієї форми полягає в тому, що керівник володіє сферою збуту й інформацією про попит, що дає йому швидко реагувати на зміни на ринку. На підприємстві не використовується поділу відповідно до груп товарів, ступеня обслуговування, величині покупців і т.д.

Окремо виділений бухгалтерський відділ. По суті, цей відділ складається з головного бухгалтера, касира і двох чоловік, що оформляють документи. В обов'язку головного бухгалтера входить ведення бухгалтерського обліку, формування звітів для податкової інспекції, нарахування податків, рішення всіх питань зв'язаних з податковою