тощо), за дебетом — використання (нарахування виплат, наприклад, до-помоги за тимчасовою непрацездатністю, виплата допомоги (на новонародженого), перерахування коштів для одержання ціннос-тей тощо).
Відрахування у фонди відображують бухгалтерським записом:
Дебет рахунка «Нерозподілений прибуток».
Кредит рахунка «Фонд економічного стимулювання» (за ви-дами фондів).
Фонд матеріального заохочення використовують на: премію-вання, оплату виконаних особливо важливих робіт, надання од-норазової допомоги, виплату винагороди робітникам за загальни-ми підсумками роботи підприємства тощо.
Фонд соціального розвитку використовується на поліпшення культурно-побутового і медичного обслуговування робітників під-приємства, на оздоровчі заходи (придбання путівок до санаторію і будинку відпочинку, придбання медикаментів для медичних пун-ктів тощо).
До фондів спеціального призначення, що утворюються відпо-відно до діючих положень, належать:
фонд в орендовані основні засоби розвитку науки і техніки;
фонд в орендовані основні засоби;
фінансовий резерв;
фонд уцінки товарів;
фонд фінансової підтримки тощо.
Фонди спеціального призначення облічують на субрахунках «Фонди спеціального призначення». По кожному окремому фон-ду рух відображують за відповідними субрахунками.
При операціях, пов'язаних з утворенням фондів, у бухгалтер-ському обліку роблять такий запис:
Дебет рахунка «Нерозподілений прибуток»
Кредит рахунка «Фонди соціального призначення» (за відпо-відними субрахунками).
Аналітичний облік утворення та використання коштів по ко-жному окремому фонду ведуть за статтями кошторису відповідно до діючих положень.
Висновок.
Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під її розподілом розуміється напрямок прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій її частині, що надходить у бюджети різних рівнів у виді податків і інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрати прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей її використання знаходиться в компетенції підприємства.
На підприємстві розподілові підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів. З неї стягуються санкції, що сплачуються в бюджет і деякі позабюджетні фонди.
Розподіл чистого прибутку відбиває процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва і розвитку соціальної сфери.
У сучасних умовах господарювання держава не встановлює яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямок прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрат по змісту об'єктів і установ соціальної сфери й ін. Законодавчо обмежується розмір резервного фонду підприємств, регулюється порядок формування резерву по сумнівних боргах.
Розподіл чистого прибутку - один з напрямків внутріфірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Порядок розподілу і використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керівним органом підприємства. Відповідно до статуту підприємства можуть складати кошторису витрат, фінансованих із прибутку, або утворювати фонди спеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку) і фонди споживання (фонд матеріального заохочення).
Список використаної літератури.
Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
Горицька Н.Г. Новий бухгалтерський облік. – К., ООО Редакція газети “Бухгалтерія. Податки. Бізнес”, 2002. – 256 с.
Козлова Е.П., Парашутин Н.В., Бабченко Т.Н., Галаніна Е.Н. Бухгалтерський облік – 2-ге видання, - М. Фінанси та статистика, 1998. – 576 с.
Вещунова Н.Л., Нейолова Н.В. Основи бухгалтерського обліку, 1997. - 96 с.
Бірюкова І.К., Кодрянський А.В. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 408 с.