На сучасному етапі відбуваються глибокі зміни в усій системі міжнародних відносин. Важливою їх рисою стає глобалізація. Схематично процеси, які призводять до економічної інтеграції й глобалізації, можні виразити, як це показано на рис. 1.1

Рис. 1.1. Етапи інтернаціоналізації господарчої діяльності

Етапи, що зображені на рис. 1.1, спрощено характеризують процес інтернаціоналізації світової економіки. В реальній дійсності дуже важко відокремити ці етапи у чистому вигляді, але можна виявити тільки певні тенденції, між якими існують як прямі, так і зворотні зв'язки .

Кажучи про глобалізацію як про необоротній і об'єктивний процес, будемо мати на увазі саме тенденцію розвитку, причому не завжди прямолінійну, а з зиґзаґами на певних відрізках часу, з оберненим рухом. Процес розвивається скоріше по спіралі, досягаючи на наступному вітку розвитку на вищому рівні .

Економічна інтеграція складає ядро процесу глобалізації, а сама глобалізація являє собою більш вищу стадію інтернаціоналізації, її подальший розвиток, коли накопичені кількісні зміни призвели до якісного стрибка .

Глобалізація стала важливою характеристикою сучасної світової системи, однією з найбільш впливових сил, яка визначає хід розвитку усього світу. Згідно з переважаючою точкою зору на глобалізацію, усі світові процеси в суспільстві (економічні, політичні, юридичні, соціальні і т. ін.) не можна розглядати обмежено тільки як окремий процес [8]. Глобалізація міжнародних відносин — це посилення взаємозалежності й взаємовпливу різних сфер суспільного життя і діяльності в області міжнародних відносин. Вона зачіпляє практично усі сфери суспільного життя, включаючи економіку, політику, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також умови існування людства. Виходячи ж з мети дослідження, розглянемо поняття глобалізації відносно тільки до світової економіки .

Хоча поняття «глобалізація» останнім часом дуже часто зустрічається в економічній літературі, єдиного визначення феномену глобалізації не існує. Тобто, процес глобалізації оцінюється неоднозначно .

На початку цього розділу було наведено визначення глобалізації за американським соціологом Р. Робертсоном. Професор соціології Каліфорнійського університету (США) М. Кастельс визначив глобалізацію як «нову капіталістичну економіку», перелічивши серед основних її характеристик наступні: інформація, знання й інформаційні технології. Ці характеристики являють собою основне джерело зростання продуктивності і конкурентоспроможності, а нова економіка утворюється переважно через сіткову структуру менеджменту, виробництва і розподілу, а не окремих фірм, як раніше .

Глобалізацію ряд спеціалістів визначають як досить вузьке поняття – процес наближення споживчих переваг і універсалізація асортименту пропонованої продукції в усьому світі, в ході якого світові продукти витісняють місцеві .

За визначенням Організації об'єднаних націй (ООН) глобалізація – це спільний термін, який позначає складний комплекс транскордонних взаємодій між фізичними особами, підприємствами, інститутами й ринками, який проявляється в поширенні потоків товарів, технологій і фінансових коштів, в неухильному зростанні й посиленні впливу міжнародних інститутів цивільного суспільства, в глобальній діяльності ТНК, в значному розширенні масштабів транскордонних комунікаційних й інформаційних обмінів, насамперед через мережу Інтернет, в транскордонному перенесенні хвороб і екологічних наслідків, а також у все більшій інтернаціоналізації певних типів злочинної діяльності .

Отже, якщо визначити глобалізацію світової економіки у більш загальному значенні, то її можна охарактеризувати як посилення взаємозалежності і взаємовпливу різних сфер і процесів світової економіки, яке виражається у поступовому перетворенні світового господарства на єдиний ринок товарів, послуг, капіталу, робочої сили і знання.

Процес глобалізації впливає на різні сфери світової економіки, а саме [9]:

зовнішню, міжнародну, світову торгівлю товарами, послугами, технологіями, об'єктами інтелектуальної власності;

міжнародний рух факторів виробництва (робочої сили, капіталу, інформації);

міжнародні фінансово-кредитні й валютні операції (безоплатне фінансування й допомогу, кредити і займи суб'єктів міжнародних економічних відносин, операції з цінними паперами, спеціальні фінансові механізми й інструменти, операції з валютою);

виробниче, науково-технічне, технологічне, інжинірингове й інформаційне співробітництво .

Глобалізація — це багаторівневе явище, яке впливає регіональну, національну економіку (макрорівень); товарні, фінансові й валютні ринки, ринки праці (мезорівень); окремі компанії (мікрорівень).

На макроекономічному рівні глобалізація проявляється в прагненні держав і інтеграційних об'єднань до економічної активності поза своїми кордонами за рахунок лібералізації торгівлі, ліквідації торговельних й інвестиційних перешкод, утворення зон вільної торгівлі і т. ін. Крім того процес глобалізації охоплює міждержавні узгодженні заходи з формування всесвітнього ринкового (економічного, правового, інформаційного, політичного) простору .

На мікроекономічному рівні глобалізація проявляється в поширенні діяльності компаній за кордони внутрішнього ринку. Більшість транснаціональних корпорацій (ТНК) вимушені діяти в глобальних масштабах: їх ринком стає будь-який район з високим рівнем споживання, вони повинні мати можливість задовольняти попит споживачів скрізь, незалежно від кордонів і національної належності. Стадії проектування, виробництва й збуту продукції розміщуються в різних країнах, що означає їх уніфікацію у світовому масштабі. Утворення й розвиток транснаціональних фірм дозволяє обійти багато перешкод (за рахунок використання трансфертних поставок, цін, сприятливих умов відтворення, кращого урахування ринкової ситуації, використання прибутку і т.д.).

Враховуючи, що для ТНК зовнішньоекономічна діяльність в більшості випадків має більш важливе значення, ніж внутрішні операції, вони виступають основним суб'єктом процесів глобалізації.

Таким чином, глобалізація як процес – це результат розвитку продуктивних сил й інтеграції усіх сфер соціально-економічного життя, в результаті чого процес виробництва в однієї країні стає складовою частиною процесу, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах. Світова економіка стає єдиним ринком і виробничою зоною з національними й регіональними секторами, а не просто сукупністю національних економік. Глобалізація виникла як процес, який якісно відрізняється від інтернаціоналізації тем, що означає перехід до системи відкритого національного