Таблиця 2.1

Темпи зростання світового промислового виробництва і світової торгівлі, % Word Trade Organization. Annual Report 2003. – Vol. II.- p.-9. |

1996 |

1997 |

1998 |

1999 |

2000 |

2001 |

2002

Світове

промислове

виробництво |

2,0 |

3,5 |

1,5 |

3,5 |

2,5 |

2,5 |

4,5

Світова торгівля |

0,5 |

6,0 |

6,0 |

10,0 |

8,5 |

5,0 |

10

Про зростаюче значення міжна-родної торгівлі в сучасному світовому економічному розвитку свідчать такі дані. У 1900 р. обсяг світової торгівлі щодо світового валового національного продукту (ВНП) становив 12 %, а в середині 80-х років — уже 26 %. Співвідношення середньорічних темпів зростання світової торгівлі й світового виробництва в дру-гій половині XX ст. показане в табл. 2.1.

Середній обсяг світового експорту товарів і послуг у 1980— 1989 рр. дорівнював 2,683 млрд. дол. США, а в наступному десяти-річчі — вже 5,736 млрд., тобто збільшився у 2,1 раза [5].

Зростає відкритість економік провідних країн світу, що за-свідчує їхню активну участь у процесах глобалізації. Так, питома вага зовнішньоторговельного товарообороту у ВВП зросла з 1950 до 1990 р. у США з 6 до 20 %, у Франції — з 20 до 35—37 %, у Німеччині — з 20 до 40—42 %, в Англії — з 40 до майже 50 % [12].

Високу зовнішньоторговельну квоту, зумовлену, звичайно ж, іншими чинниками, але порівняну з розвинутими країнами, має й Україна. Це визначає необхідність урахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку нашої держави.

2.2. Товарна структура міжнародної торгівлі

Характеризуючи галузеву структуру світової торгівлі в першій половині XX століття (до другої світової війни) і в наступні десятиліття, треба відмітити істотні зміни.

Найважливіші тенденції в розвитку міжнародної торгівлі спри-чинені вирішальним впливом на її динаміку й структуру сучасної науково-технологічної революції, радикальних змін, що відбу-ваються в системі «наука—техніка—виробництво». Різко загост-рюється конкуренція на світових ринках товарів і послуг, поси-люються регіоналізація міжнародної торгівлі та відповідна сег-ментація єдиного світового ринку; зростає інтернаціоналізація торгівлі, тобто відносно відокремлюється міжфірмовий товарообмін з ме-тою економії на ринкових трансакціях; дедалі виразніше проявля-ються процеси натуралізації товарообміну (бартер), особливо між державами колишнього СРСР, що загрожує відкинути ці від-носини на рівень простої форми обміну [2-3].

За останній час стались істотні зрушення у структурі світового товарного екс-порту. Головна і зрештою довготривала тенденція полягає в тому, що в загальному товарообороті збільшується частка готових про-мислових виробів при відповідному зменшенні питомої ваги си-ровинних товарів.

Науково-технічний прогрес привів до істотних зрушень у то-варній структурі міжнародної торгівлі, а саме: збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і си-ровини, окрім палива. Якщо в 1950-х роках частка сировини і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то до сере-дини 1990-х років частка сировини, продовольства і палива впала до 30 %, з яких 25 % припадає на паливо і 5 % — на сировину. Водночас частка готових виробів зросла з 50 % до 70 %. Більш ніж 1/3 всієї світової торгівлі в середині 90-х років — це торгівля машинами й обладнанням [2, 4].

Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояс-нюється такими факторами:*

розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі роз-витку хімічної промисловості;*

переходом на ресурсозберігаючі технології;*

впровадженням прогресивних методів обробки первинних ма-теріалів.

У світовій торгівлі продовольством відзначається відносне зменшення попиту на нього. Деякою мірою це зв'язано з розширенням виробництва продовольства в промислово розвитих країнах.

Однією з сфер міжнародної торгівлі, яка найбільш швидко розвивається, є торгівля хімічною продукцією. Слід зазначити тенденцію в збільшенні споживання сировини й енергоресурсів. Однак темпи росту торгівлі сировиною помітно відстають від загальних темпів росту світової торгівлі. Таке відставання обумовлюється виробленням замінників сировини, більш економічним його використанням, поглибленням його переробки.

Унаслідок розвитку хімічної промисловості та змін у структурі паливно-енергетичного балансу різко зросла торгівля мінераль-ним паливом —нафтою і природним газом. Так, у 1996 р. світовий експорт нафти зріс на 18,5 %, а експорт сільськогосподарської й мінеральної сировини впав більш ніж на 5 %. Частка палива в міжнародній торгівлі в 1996 р. становила 8,1 % (20 % у середині 70-х років) [9].

НТР дала новий поштовх поділові праці, спеціалізації вироб-ництва, яка набирає особливо широких масштабів у машинобуду-ванні. Відбувається перехід від міжгалузевої спеціалізації до внут-рішньогалузевої, від готової кінцевої продукції — до проміжних видів виробів. Різко зростає обмін вузлами, деталями, компонен-тами, які часто виготовляються на підприємствах різних країн. Внутрішньонаціональні й міжнародні кооперовані поставки дося-гають 50—60 % вартості продукції багатьох галузей промисловості індустріальних країн Заходу. Більш ніж 30 % товарообороту між цими державами припадає на взаємні кооперовані поставки. Ко-оперовані поставки відіграють помітну і дедалі зростаючу роль в експорті цілої низки країн, що розвиваються, в тому числі таких великих, як Індія, Бразилія, Мексика [1, 6].

Отже, вироблена продукція дедалі частіше становить результат міжнародних коопераційних зв'язків, а зовнішня торгівля не тіль-ки виконує функцію реалізації кінцевого продукту, але все більше перетворюється на сполучну ланку виробничого процесу. Ця тен-денція особливо помітна щодо провідних індустріальних країн світу. В експорті їх машинобудівної продукції частка комплекту-ючих виробів уже в середині 80-х років упритул наблизилася до 50 % і продовжує зростати.

Поглиблення спеціалізації спричинюється також прискорен-ням морального старіння і швидким оновленням асортименту, що веде до спеціалізації наукових досліджень.