Основний обсяг міжнародної торгівлі припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за одночасного зростання питомої ваги країн, що роз-виваються, і країн з перехідною економікою. В цілому в 1996 р. на індустріальне розвинуті країни припадало 68 % світового експор-ту, на країни, що розвиваються, —28,5 %, на країни з перехідною економікою — 3, 3 %.

З другої половини XX ст. помітно проявилась нерівномірність динаміки зовнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношення сил між країнами на світовому ринку. Домінуючі позиції США по-хитнулися. Так, якщо в 1950 р. на частку цієї країни припадало 32 % світового експорту, то в 1960 р. — 17,1 %, у 2001 р. — 12,0. Відповідно зросла частка Західної Європи та Японії. Західноєвро-пейські держави за цей період збільшили свою частку з 23 % до 44,6 %.

Ще краще виглядають показники Японії: 0,5 % —після закін-чення Другої світової війни, 3,4 % —в 1960 р., 7,7 % —в 1997 р. В 1983 р. Японія вийшла на перше місце у світі з експорту машин та обладнання. Японія значно випереджає всі країни за вивозом легкових і вантажних автомобілів, побутової електроніки та Одна третина японського експорту припадає на США. Дефіцит США в торгівлі з Японією у 90-ті роки тримався на рівні 50— 60 млрд. дол. на рік.

У 90-ті роки, за даними Всесвітньої торговельної організації (ВТО), внутрішньорегіональна торгівля продовжує зростати більш швидкими темпами, ніж міжрегіональна. Так, у 2001 р. 68,3 % зовнішньої торгівлі країн Західної Європи припадало на внугрішньорегіональну. В 2001 р. внутрішньорегіональна торгівля ста-новила 23 % експорту і 20 % імпорту країн МЕРКОСУР. Для країн НАФТА ці показники дорівнювали 48 % і 39 % відповідно.

Характеризуючи основні тенденції в географічному спрямуванні міжнародної торгівлі, слід підкреслити, що розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між промислове розвинутими країнами веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки країн, що розвиваються. Основні товаропотоки здійснюються в межах «ве-ликої тріади»: США — Західна Європа — Японія. Щорічний товаро-оборот між США і ЄС у 1996 р. становив близько 1,7 млрд дол. 20 % експорту Північної Америки припадає на ЄС.

Оскільки в експорті промислово розвинутих країн найбільша частка належить складній техніці, країни, що розвиваються, становлять для них порівняно менший інтерес як ринок збуту цієї продукції. Так тільки 2,7 % експорту країн Західної Європи спрямовувалось у країни Африки, 2,4 % — у Латинську Америку.

3. ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ

Однією з особливо вразливих сторін розвитку ситуації у зовнішньому секторі української економіки у 1992-1998 рр. була хронічна незбалансованість платіжного балансу. Від'ємне сальдо по-точного рахунку платіжного балансу у зазначений період сягало 2,7-3,3% ВВП.

Таблиця 3.1

Динаміка показників розвитку зовнішнього сектору економіки України Послання президента України до Верховної Ради України №Про внутьрішнє і зовнішнє станоівище України у 2003 році // Економіст. – 2004. - №3. – С.21 –40. |

2000 | 2001 | 2002 | 2003

Сальдо поточного рахунку до ВВП, % |

3,9 |

3,7 |

7,6 |

6,0

Експорт товарів та послуг, % до ВВП |

61,6 |

55,4 |

56,3 |

57,6

Імпорт товарів та послуг, % до ВВП |

57,4 |

53,8 |

51,8 |

55,8

Темпи зростання, % до попереднього року експорту товарів та послуг |

112,8 |

109,5 |

110,7 |

124,0

Імпорту товарів та послуг |

117,8 |

114,2 |

105,0 |

128,3

Коефіцієнт обслуговування довгострокового зовнішнього боргу,% |

14,5 |

14,6 |

12,0 |

11.4

ут.ч.: відсотки за довгостроковим зовнішнім боргом |

4,4 |

3,3 |

2,5 |

2,2

Валові міжнародні резерви, млрд. дол. США |

1.5 |

3.1 |

4,4 |

6,9

Валові міжнародні резерви в місяцях Імпорту майбутнього періоду |

0,9 |

1,7 |

2,0 |

2,8

У 1999-2001 рр. позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу склало 3,0-3,9% ВВП, а у 2002-2003 рр. — 7,6-6,0% ВВП.

Протягом 2000-2003 рр. спостерігалися високі темпи зростання експорту товарів. Вони збільшилися майже вдвічі. Привертає увагу прискорення темпів зростання експорту машинобудівної продукції. У 2003 р. обсяги експорту останньої збільшилися на 38,3%. Основними споживачами продукції машинобудування залишаються країни СНД. Водночас значно зросла (до 36,5%) частка європейських країн. Част-ка експортних поставок до нових країн-членів ЄС зросла до 18,3%. Проте зростання обсягів експорту продукції машинобудування суттєво не позначилося на поліпшенні його загальної структури. Ук-раїнський експорт характеризується значною часткою продукції сиро-винної спрямованості та низьким рівнем доданої вартості, що висна-жує ресурсну базу країни та робить її економіку досить вразливою до зовнішніх шоків, зміни цінової кон'юнктури. Частка товарів з високою доданою вартістю в загальному обсязі експорту залишається незнач-ною — на продукцію машинобудування припадає лише 15%.

У структурі українського експорту продовжує домінувати продукція металургійної промисловості, хоча частка цієї групи в загальному обсязі експорту зменшилася з 41,9 у 2000 р. до 35,8% у 2003 р. Минулого року вартісні обсяги чорних металів зростали пере-важно за рахунок зростання цін (в середньому на 30-35%) та збільшення частки продукції з відносно високим ступенем пере-робки. Обсяги експорту виробів з чорних металів збільшилися в 1,8 раза за рахунок підвищення попиту на сталеві труби на російському ринку. Водночас спостерігалося скорочення екс-порту кольорових металів та виробів з них.

Динаміка обсягів імпорту товарів у 2000-2003 рр. формува-лася під впливом комплексу різноспрямованих чинників, насам-перед за рахунок зменшення енергоємності української еко-номіки, приватизації українських нафтопереробних заводів, ко-ливання цін на нафту, зрушень у структурі внутрішнього попиту. Структура імпорту, в якій більше третини припадає на енерго-носії, відображає високу залежність української економіки, у т. ч. й експортооріентованих галузей —хімічної та